Контрольні питання для самопідготовки

1. Що таке зоотехнічний аналіз кормів?

2. Як відбирати лабораторну пробу грубих кормів?

3. Яка техніка відбору силосованих кормів для зооаналізу?

4. Як відібрати середню пробу концентрованих кормів для зооаналізу?

5. Яка методика визначення загальної вологи кормів експрес-методом?

6. Яка техніка відбору зелених кормів для зооаналізу?

7. Як відбирати середню пробу коренебульбоплодів для зооаналізу?

Заняття № 2 Тема: Визначення початкової вологи в кормах (2 години)

Мета заняття: Засвоїти методику визначення початкової вологи різних кормів.

Наочні приладдя і обладнання: робочі зошити, довідники, зразки кормів, фарфорові чашки, бюкси, тиглі, технічні ваги.

Методика і хід виконання завдання.

Із середніх проб кормів, які надійшли до лабораторії для аналізу, потрібно негайно взяти лабораторну пробу та визначити в ній початкову вологу. Перед визначенням початкової вологи корм підготовлюють.

Маса лабораторної проби залежить від наявності у кормі сухої речовини. Оптимальна кількість сухої речовини у лабораторній пробі любого корму повинна бути в межах 100-150 г. Керуючись цим, із середніх проб зернових, шротів, комбікормів, відходів мукомельної промисловості, грубих кормів відбирають зразки вагою 150-200 г, зелених, коренебульбоплодів – 1000-1200 г, силосу – 800-1000 г, сінажу – 200-300 г.

Середні проби грубих кормів, силосу, сінажу перемелюють (довжина частин 1-2 см), макуху подрібнюють, а потім подрібнені грубі, соковиті, а також зерно, мучнисті корми та ін. перемішують і методом квадрату відбирають лабораторну пробу для сушіння. Середню пробу коренебульбоплодів відмивають водою від землі, витирають сухим рушником, відповідним чином розрізають.

Щоб зупинити ферментативні процеси, лабораторну пробу трави (не пізніше 4 годин після відбору середньої проби), коренебульбоплодів розміщують в сушильну шафу та витримують там при температурі 90°С. 30 хв., - 1 година, далі сушіння продовжують при температурі 60-65°С. Іноді на практиці, взявши навіску, проводять пров’ялювання кормів з високим вмістом вологи перед закладанням в сушильну шафу. Слід пам’ятати, що при пров’ялюванні змінюється хімічний склад корму внаслідок активно перебігаючих ферментативних процесів (наприклад, різниця вмісту сирого протеїну і інших поживних речовин виходить за рамки допустимого).

Не рекомендується одночасно ставити в сушильну шафу корми, що різко відрізняються по вмісту вологи (наприклад, соковиті, сіно, концентровані).

Початкова (вільна) волога визначається висушуванням зразку корму в сушильній шафі при температурі 60-65°С до постійної маси (різниця між останнім і попереднім зважуванням не більше 0,5 г). Продовження сушки залежить від наявності в кормах вологи (чим більше, тим більше сушимо).

Початкова волога = А /В×100

А - кількість вологи, випареної при температурі 60-65°С;

В - наважка корму, г.

Корм, висушений при температурі 60-65°С подрібнюють і кладуть у посуду, де він знаходиться в повітряно-сухому стані і готовий до проведення зоотехнічного аналізу.

1. Чашки нумерують, висушують протягом 30 хвилин при температурі 90-100°С, охолоджують у повітрі приміщення і зважують.

2. В чашку кладуть корм, що аналізують у вказаній вище кількості, зважують на тих же вагах, кладуть у сушильну шафу і висушують при температурі 60-65°С. Час сушіння залежить від вологості кормів. Грубі і концентровані корми перший раз зважують через 4-5 годин, другий – через 2-3 години, третій – через 1 годину. Силос, коренебульбоплоди, зелені корми перший раз зважують через 10 годин, другий – через 5, третій – через 2-3 години, четвертий – через 1-2 години.

3. Після висушування чашку з кормом охолоджують на повітрі протягом 30 хвилин і знову зважують. Потім чашку з кормом на 1 годину ставлять в термостат. Сушіння, охолодження і зважування продовжують до тих пір, поки різниця в масі між двома послідуючими зважуваннями не буде перебільшувати 0,5 г.

4. Чашку з навіскою корму залишають, прикривши її листком паперу, в умовах лабораторії (на повітрі) на 4-6 годин для приведення корму у повітряно-сухий стан і знов зважують. Так роблять для того, щоб при зберіганні зразка вологість корму в послідуючому не мінялась і не було великих погрішностей при взятті навісок для аналізу.

Масу випаруваної води визначають по різниці між масою чашки з кормом до висушування і масою їх у повітряно-сухому стані. Повітряно-суху пробу корму подрібнюють на мельниці і просівають через сито з отворами діаметром 1 мм. Ті частки корму, що залишилися на ситі знову подрібнюють і просівають до тих пір, поки залишок на ситі не буде перевищувати 2% маси проби, що розмелюють, після чого залишок добавляють до основного зразка і перемішують. Подрібнений зразок корму переносять в банку з притертою пробкою, яку заповнюють не більше ніж на половину об’єму для того, щоб можна було дбайливо перемішати корм при взятті навісок.

Всі визначення хімічного складу корму роблять в двох повторностях.

Таблиця 1. Визначення початкової вологи

Показники	Проби
	1	2
1. Номер чашки
2. Маса чашки, г
3. Маса чашки з кормом, г
4. Маса корму, г
5. Маса чашки з кормом після висушування при температурі 60-65°С, г:
перше зважування
друге зважування
третє зважування
6. Маса чашки з кормом у повітряно-сухому стані, г
7. Маса випаруваної води, г
8. Відсоток початкової вологи
9. Середній відсоток вологи

Завдання 1. Підготовити середню пробу до аналізу і визначити вміст в сіні люцерновому початкової вологи.