Перша допомога при нещасних випадках

У разі попадання на шкіру кислоти необхідно негайно змити її великою кількістю води, а потім прикласти примочку з 2-3%-го розчину соди. Якщо на руку потрапив луг, то його теж слід змити великою кількістю води, а потім 1%-вим розчином оцтової кислоти.

У разі попадання лугу чи кислоти в очі слід негайно промити їх великою кількістю води, потім – при опіках кислотою – 0,2%-вим розчином соди, а при опіках лугом – 0,2%-вим розчином борної кислоти.

У разі термічних опіків першого ступеня (почервоніння) до попеченого місця прикласти вату, змочену 96%-вим етиловим спиртом. Прикласти вату, оброблену 3-5%-вим розчином марганцевокислого калію у разі появи пухирців на шкірі.

У випадку отруєння хімікатами негайно викликати лікаря або відправити потерпілого в медпункт. У виняткових випадках під час отруєння лугом дають пити молоко чи 2%-вий розчин оцтової чи лимонної кислот, кислотами – воду з льодом, воду з борошном, 1,5%-вий розчин питної соди.

МОДУЛЬ 1

Оцінка поживності кормів і наукові основи повноцінного

живлення сільськогосподарських тварин

Змістовий модуль 1.

Хімічний склад кормів і фізіологічне значення поживних речовин

у живленні тварин

Тема 1. Зоотехнічний аналіз кормів

ЗАНЯТТЯ № 1

Тема: Відбір проб різних кормів для зооаналізу (2 години)

Мета заняття: Засвоїти техніку відбору проб різних кормів і ознайомитись з методиками визначення хімічного складу кормів.

Наочні приладдя і обладнання: робочі зошити, довідники, зразки кормів, фарфорові чашки, бюкси, тиглі, технічні ваги.

Методика і хід виконання завдання.

Всі корми мають певний вміст поживних речовин а, значить, певний хі­мічний склад: кількість вологи, сухої речовини, сирого протеїну, сирого жиру, сирої клітковини, БЕР (безазотистих екстрактивних речовин), макро, мікроеле­ментів і вітамінів.

Тому для організації повноцінної годівлі с.-г., тварин необхідна детальна характеристика якості кормів кожного господарства. Якість кормів оцінюють по їх хімічному складу.

Визначення хімічного складу кормів проводиться в лабораторних умовах методами зоотехнічного аналізу.

Зоотехнічний аналіз - це наука, яка вивчає хімічний склад кормів, який необхідний для визначення їх поживності. Одна із важливих умов проведення зооаналізу кормів - правильний відбір головної, середньої та лабораторної проб.

1. Партія - кількість однорідного корму (сіно, силос), приготовленого за певною технологією, або рецептом і призначеного для його збереження.

2. Виїмка - кількість корму, взятого за один прийом із партії і призначено­го для формування головної проби.

Партія корму

Виїмка(разова проба)

Головна (загальна) проба

Середня проба

Лабораторна проба

3. Головна проба (загальна) -сукупність виїмок однорідного корму (сі­но, солома) з різних місць сховищу, які необхідні для формування середньої проби.

4. Середня проба - вагова кількість корму, яка необхідна для формування лабораторної проби.

5. Лабораторна проба - вагова кількість корму, Призначеного для визна­чення зооаналізу.

Проби грубих кормів (сіно і солома) відбираються не пізніше одного мі­сяця після закладки виїмками на висоті 1м від основи скирта по периметру кру­гом скирта Проба не береться із дна і вершини.

Від партії грубих кормів на кожні 25 тон відбирають 20 разових проб (виїмок) - це головна проба

Потім методом квадрата формується середня (не менше 1кг) і лаборатор­на (не менше 200 г) проба, яка буде використовуватися для проведення зооаналізу.

Якщо грубі корми в тюках - то береться 3% тюків а потім із різних слоїв (верхній, середній і нижній) відбирають головну і методом квадрата формують середню і лабораторну пробу.

Проби силосу і сінажу відбираються не раніше одного місяця після за­кладки Беруть 4-6 вирізів із різних місць сховища. Не беруться проби із дна ве­ршини і біля стін.

Методом квадрату формується середня проба в кількості не менше 1 кг, яку поміщають в поліетиленові пакети і направляють в лабораторію.

Проби зелених кормів відбирають на полі. На кожному полі виділяють ді­лянку площі 1га, на якому намічають 10 пробних ділянок по 1м², які скошують на висоті 5см від землі. Методом квадрата формується середня проба (2кг), яку поміщають в поліетиленові пакети і направляють в лабораторію.

Коренеплоди відбираються із сховища. В різних місцях зверху, зсередини і знизу відбирають 100 штук коренеплодів. Формують на великі, середні, дрібні і зважують

В еликі 35 кг головна 3,5 Середня проба

повинна складати

Середні 30 кг проба 3,0 не менше 10%

головної

Дрібні 15 кг 1,5

Всього : 80 кг Всього : 8 кг

Середню пробу направляють в лабораторію. Там їх миють і формують в лабораторну пробу (2 кг). Розрізають на дві частини, одну залишають і так до 2-х кг.

1 1 1 1

2 4 8 16

Відібрану лабораторну пробу ріжуть на дольки, нанизують на нитку і по­міщають у попередньо зважену посудину. Коренеплоди швидко псуються, тому для уникнення розкладання мікроорганізмами і для визначення вологи зважену пробу ставлять в сушильний шаф з температурою +90° С.

Проби концентрованих кормів відбираються щупом. Якщо висота наси­пу не більше 0,75 м, то береться із двох слоїв: верхнього і нижнього, а якщо бі­льше 0,75 м, то береться із трьох: верхнього, середнього і нижнього. Методом квадрату формують середню пробу (2 кг), поміщають в банки і відправляють в лабораторію. Лабораторна проба складає 200 г.

Якщо в мішках - то беруть 5% від партії мішків і щупом відбирають із трьох слоїв, потім методом квадрата формують середню і лабораторну пробу.

Брикети - беруться із різних місць 10 плиток на кожні 20 т брикетів, подрібнюються і методом квадрату відбирають 2 кг середньої проби.

Проба рідинних кормів (барда, жом, меляса) береться пробовідбірником водянистих кормів зверху, середини і низу ємкості, в якій зберігаються ці корми.

Молоко перемішують і металічною трубкою діаметром 9 мм, яку занурюють вертикально до дна, а потім, закриваючи верхній отвір трубки пальцем, пробу відбирають з верхньої, середньої і нижньої частини посудини. Лаборатор­на проба складає 200 г.

Після відбору проби направляють в лабораторію, видають супровідну етикетку, де записують: назву господарства, бригаду, дату, сховище і назву корму. В лабораторії: в реєстраційному журналі записують назву господарства, номер зразку, порядковий номер, назву корму і дату. Корм подрібнюють ножицями або на мельниці і приступають до визначення вологи.

Завдання 1. Відібрати середню пробу корму (індивідуальне завдання) та підготовити її для доставки в лабораторію.