1.2.4. Третій закон логіки – закон виключеного третього

Дією цього закону зумовлені як визначеність мислення, так і його послідовність, несуперечність. Об’єктивною основою його є все та сама якісна визначеність речей, згідно з якою щось існує або не існує, йому щось властиве або не властиве. Тому тією мірою, якою наш світ альтернативний, роздвоєний на “наявність-відсутність”, мислення, яке його відображує, теж не може не бути альтернативним. Тому в ньому неминуче діє закон виключеного третього. Формулюється ж він так:

З двох суджень, що взаємно виключають одне одного, одне з них –істинне, інше – хибне, а третього не дано. А є В або А не є В.

С хематично цей закон зображується так (рис. 1.2):

Рис. 1.2. Схематичне зображення закону виключеного третього

Візьмемо тепер таку пару тверджень: “Цей папір білий” – “Цей папір не білий”. Якщо ми з’ясували, що цей папір дійсно білий, ми можемо бути спокійними. Але якщо він не білий, то треба йти далі та з’ясовувати, який він, чи не червоний тощо. Коли ми стикаємося з якоюсь людиною, то, перш за все, хочемо встановити, небезпечна вона для нас чи ні. Якщо вона не небезпечна, ми можемо спокійно вивчати її далі, а якщо небезпечна, то, можливо, взагалі не варто вивчати, чи є в неї позитивні якості: яка з них користь, якщо ми будемо відчувати себе поруч з нею тривожно?

Закон виключеного третього лежить в основі дедуктивного метода Шерлока Холмса, який проникав за допомогою дрібних фактів у суть явища, поступово на їх основі відсікаючи те в ньому, чим воно не може бути.

Порушення цього закону пов’язані зі спробами при розв’язанні альтернативного питання вхилитися від певної відповіді, знайти щось проміжне, середнє. Це властиве людям нерішучим, невпевненим у собі або просто безпринципним.

Вінні Пух також використовує закони логіки. Він вирахував, що в дуплі дерева є мед, але помилився, уважаючи, що бджоли його приймуть за хмарку. Він застосовував закон виключеного третього, а треба було закон суперечності.

1.2.5. Четвертий закон логіки – закон достатньої підстави

Цим законом зумовлена ще одна корінна риса правильного мислення – його обґрунтованість, доказовість. Об’єктивна основа його в тому, що всі якісно визначені предмети так або інакше виникають з інших предметів і самі, у свою чергу, породжують треті. Це знаходить відображення й у нашому мисленні про предмети дійсності. Закон же формулюється так:

Кожна думка повинна бути достатньо обґрунтованою, але й достатнє обґрунтування повинне мати достатнє обґрунтування.

Межею обґрунтованості є закон, аксіома, очевидність, основані на фактах дійсності. Так, для людини, яка явилася свідком події, обґрунтуванням буде самий факт події, очевидцем якої вона була. Істинність законів, аксіом підтверджена практикою людства й не потребує тому нового підтвердження. Для підтвердження якого-небудь часткового випадку немає необхідності обґрунтовувати його за допомогою особистого досвіду. Наприклад, враховуючи закон Архімеда (на всяке тіло, занурене в рідину, діє з боку цієї рідини виштовхуюча сила, яка дорівнює вазі витісненої ним рідини…), ми розуміємо, що достатньо зважити рідину, витіснену будь-яким зануреним у неї предметом, щоб з’ясувати, скільки він втрачає у вазі. Закон Архімеда буде достатньою підставою для підтвердження будь-якого окремого випадку.

Таким чином, достатньою підставою якоїсь думки може бути будь-яка інша уже перевірена та визнана думка, з якої з необхідністю випливає істинність даної думки.

Якщо з істинності судження А випливає істинність судження В, то А є основою для В, а В – наслідком цієї основи. У свою чергу, В може бути основою для С. Так виникають логічні ланцюжки.

Найважливішою помилкою, пов’язаною з порушенням вимог закону достатньої підстави, є помилка “несправжнього слідування”. Деякі несправжні наслідки наведені у прикладах порушення закону суперечності: “Він і вона йшли разом вулицею й сміялися – значить, у них роман” тощо. Усе це приклади висновків з недостатніх підстав. Завжди, коли порушені перші три закони логіки, порушений і четвертий. Але закон достатньої підстави має й свої специфічні порушення, пов’язані з неправильною структурою умовиводів (приклад наведений на початку цієї теми).

Закон достатньої підстави має важливе теоретичне й практичне значення. Фіксуючи увагу на судженнях, що обґрунтовують істинність висунутих положень, цей закон допомагає відокремити істинне від хибного та прийти до вірного висновку.

Такою є роль чотирьох законів логіки в нашому житті.

Основні поняття

Визначеність, доказовість, закон виключеного третього (третій закон логіки), закон достатньої підстави (четвертий закон логіки), закон мислення (логічний закон), закон суперечності (другий закон логіки), закон тотожності (перший закон логіки), імена речень, ім’я, істинна думка, квантори, логіка, логічна суперечність, логічна форма мислення, мова логіки висловлювань, мова логіки предикатів, підміна поняття, помилка несправжнього слідування, послідовність, правильна думка, природні або національні, мови, формалізовані мови, штучні мови.

Контрольні запитання

1. Яким чином логіка вивчає правильність мислення?

2. Яке наукове визначення логіки?

3. Якими були основні етапи історії логіки?

4. У чому полягає єдність чуттєвого пізнання та абстрактного мислення?

5. Чому ми можемо говорити про єдність, але не про тотожність мислення та мови?

6. Що таке природні та штучні мови?

7. Які штучні мови застосовуються в логіці й для чого?

8. Що таке логічні та нелогічні терміни?

9. Що таке логічна форма мислення?

10. Які символи застосовуються в мові логіки предикатів для формалізації понять?

11. Від чого залежить структура суджень? Які символи використовуються для її виділення?

12. Від чого залежить структура умовиводів?

13. Чим відрізняються істинність та правильність мислення? Що таке істинна та правильна думки?

14. Яка умова отримання (з необхідністю) істинних висновків?

15. Які риси правильного мислення?

16. Що таке логічний закон? Назвіть його риси.

17. Як називається перший закон логіки? Як він формулюється?

18. Як називається помилка при порушенні першого закону логіки? Наведіть власний приклад цієї помилки.

19. Як називається другий закон логіки? Як він формулюється?

20. Як називається помилка при порушенні другого закону логіки? Наведіть власний приклад цієї помилки.

21. Як називається третій закон логіки? Як він формулюється?

22. У чому суть порушення третього закону логіки? Наведіть власний приклад.

23. Як називається четвертий закон логіки? Як він формулюється?

24. Як називається помилка при порушенні четвертого закону логіки? Наведіть власний приклад цієї помилки.

Література

1. Головаха Е. Психология человеческого взаимопонимания / Е. Головаха, Н. Панина. – К. : Политиздат Украины, 1989.

2. Иванов Е.А. Логика / Е.А. Иванов. – М. : Волтерс Клувер, 2005.

3. Івін О.А. Логіка / О.А. Івін. – К., 1996.

4. Кириллов В.И. Логика: учебник для юридических вузов / В.И. Кириллов, А.А. Старченко. – М., 1995.

5. Литвак М.Е. Как узнать и изменить свою судьбу / М.Е. Литвак. – Ростов-на-Дону : Феникс, 2002.

6. Литвинець М. Перлини з моря часу / М. Литвинець // Баскські прислів’я та приказки: пер. з баскської. – К. : Дніпро, 1989.

7. Хоменко І.В. Логіка для юристів: підручник / І.В. Хоменко. – К. : Юрінком Інтер, 2001.

8. Физический энциклопедический словарь. / гл. ред. А.М. Прохоров / [ред. кол. Д.М. Алексеев, А.М. Бонч-Бруевич, А.С. Боровик-Романов и др..]. – М. : Сов. энциклопедия, 1984.