Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
lecture_14.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
09.11.2019
Размер:
130.56 Кб
Скачать

Лекція 14 поняття про розчини та основні величини, що їх характеризують

  1. Загальні відомості.

  2. Розчинність тіл.

  3. Осмос і осмотичний тиск.

  4. Закон Рауля.

  5. Рівновага гетерогенної системи. Правило фаз Гіббса.*

Література: [1] стор. 285-297, [2] стор. 361-368, [7] стор. 485-508

  • За рахунок яких фізичних факторів теплота розчинення може бути як додатною, так і від’ємною?

  • Розкрийте механізм виникнення осмотичного тиску. Наведіть приклади прояву осмотичного тиску.

1. Загальні відомості

Розчин – фізично однорідна (гомогенна) суміш двох або декілька речовин. Фізична однорідність досягається рівномірним перетворенням молекул. Розчин відрізняється від механічних сумішей, в яких перемішані не молекули, а макроскопічні частинки речовини. Якщо однієї речовини в розчині більше, ніж іншої, то вона називається розчинником, всі інші – розчинені речовини. Так в системі вода-спирт при малих концентраціях спирту розчинником є вода, при малих концентраціях води - спирт.

Розчини називаються слабкими або розбавленими, якщо кількість молекул розчинених речовин дуже мала в порівнянні з кількості молекул розчинника. При достатньо великій кількості речовини розчин називають міцним. Дуже міцний розчин називають концентрованим.

Розчин також слід відрізняти від хімічних сполук. На відміну від хімічних сполук, в яких компоненти співвідносяться в точно визначеному співвідношенні, в розчинах відносна кількість речовини може варіюватись в достатньо широких межах. Але не слід приймати розчини як механічні суміші молекул. При змішувані спирту з водою спостерігається деяке зменшення об’єму. Розчинення може супроводжуватись виділенням або поглинання тепла.

При розчиненні відбувається розрив зв’язків між молекулами вихідних речовин і утворення нових зв’язків між молекулами в розчині. На роз’єднання витрачається енергія, і розчин охолоджується (від’ємний ефект). Між тим сили протягування будуть сприяти утворенню нових комплексів молекул. При цьому за рахунок роботи сил притягування внутрішня енергія збільшується, і відбувається нагрівання (позитивний ефект). Наприклад, під час розчинення у воді азотнокислого амонію, хлористого амонію, гіпосульфіту температура розчину знижується, а під час розчинення сірчаної кислоти – підвищується.

Під теплотою розчинення розуміють кількість теплоти, яка виділяється при розчиненні моля речовини в такій великий кількості розчинника, що подальше додавання розчиннника вже не призводить до виділення або поглинання теплоти.

Речовини, що входять до складу речовини називають компонентами. Відносна кількість компонент в розчині характеризується їх концентраціями. Розрізняють вагову, об’ємну та молярну концентрації. В теоретичних дослідженнях найбільш зручно користуватись молярною концентрацією – відношенням кількості молей певної компоненти до певної кількості молей розчину

; . (1)

Вагова концентрація – відношення маси компонента до повної маси розчину. Об’ємна концентрація – кількість компоненти в одиниці об’єму розчину.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]