Відомості про маршрут

Організація, що проводить похід: Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, природничо-географічний факультет

Вид туризму: пішохідний

Категорія складності подорожі: друга

Район походу: Гірський Крим (Центральний та Східний Крим)

Строки проведення походу: загальна частина –

активна частина –

Нитка маршруту: Ангарський пер. – г. Ангар-Бурун (сходж.) – пер. Кісгич Південний – т/с Сосновка – р. Курлюк-Су – пер. Кара-Оба (н/к, 1217 м) – Тирке-яйла – хр. Таш-Хабах – Карабі-яйла – г. Такья-Тепе – пер. ІІ прохід – т/с Чегинітра – пер. Великі Ворота (н/к, 1010 м) – пер. Малі Ворота (н/к, 965 м) – пер. Калістон (н/к, 820 м) пер. Алакат-Богаз (н/к, 730 м) –т/с Верхній Кокасан – Кучук-Карасінський каньйон –т/с Поворотне - пер. В. Шелен – пер. Нижній Шелен (н/к, 663 м) – т/с Ворон – т/с Маски – т/с Ескі-Юрт - с. Перевалівка – т/с Мухаль - – мон. Сурб-Хач – т/с Лісова Глуш – т/с Отузи (Водяна балка) - сел. Щебетовка – т/с Ечкі-Даг – Лисяча Бухта – сел. Курортне (Додаток Б).

Довжина активної частини маршруту: 161 км

Тривалість походу в днях: 12 днів – загальна тривалість подорожі,

з них 9 днів активної частини походу,

1 днювання,

тривалість під’їздів – 1 день (0,5 + 0,5).

Аварійні варіанти виходу з маршруту:

• на ділянці від Ангарського пер. до т/с Сосновка – схід на автотрасу Сімферополь-Алушта

• на ділянці від т/с Сосновка – сел. Щебетовка – схід на автодорогу Алушта-Курортне

Запасний варіант маршруту(в разі необхідності): заміна ділянки т/с Чигенітра – пер. Великі ворота (Н/К, 1010) – пер. Малі Ворота (Н/К, 965) – пер. Калістон (Н/К, 820) – пер. Алакат-Богаз (Н/К, 730) на: т/с Чигенітра – далі нижньою обхідною стежкою – пер. Алакат-Богаз (Н/К, 730) – і далі за маршрутом.

Назва та шифр МКК: Маршрутно-кваліфікаційна комісія Кіровоградського обласного центру туризму, краєзнавства, спорту та екскурсій учнівської молоді, шифр 111-04-20000000.

3.3 Географія дитячо-юнацького туризму в Україні

Дитячо-юнацький туризм як специфічна система являє собою складне утворення. Як ціле, вона постає, перш за все, у відносинах з оточуючим середовищем: політичним, економічним, соціальним та екологічним. Зовнішній світ активно впливає на туристсько-краєзнавчу діяльність, у одних випадках відкриваючи перед нею широкі можливості, в других – загрожуючи новими небезпеками. Виступаючи складовою туристської галузі країни, дитячо-юнацький туризм в Україні в першу чергу покликаний вирішувати важливі соціальні завдання, пов’язані з вихованням, оздоровленням та освітою підростаючого покоління засобами туристсько-краєзнавчої діяльності, а саме [5]:

• отримання нових знань;

• фізичне оздоровлення та профілактика захворювань;

• орієнтація підростаючого покоління на здоровий спосіб життя, формування активної життєвої позиції;

• розвиток кращих моральних людських якостей та відносин;

• підготовка підлітків до служби у лавах армії, до навчання у вищих навчальних закладах військового типу;

• екологічне виховання, виховання свідомого ставлення до природи нашої країни.

Сучасна організація системи дитячо-юнацького туризму в Україні відображена в Рисунку А1 Додатка А.

Дитячо-юнацький туризм в Україні підпорядкований Міністерству освіти і науки. Поруч із спеціалізованими закладами еколого-натуралістичного профілю й закладами дитячо-юнацької технічної творчості та комплексними позашкільними закладами (палаци, центри, будинки позашкільної роботи, дитячо-юнацькі центри) спеціалізовані туристсько-краєзнавчі заклади є складовою частиною системи позашкільної освіти та виховання в Україні. Саме спеціалізовані туристсько-краєзнавчі заклади складають основу системи дитячо-юнацького туризму в нашій країні.

Очолює всю туристсько-краєзнавчу роботу в країні Український державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді, безпосередньо підпорядкований Міністерству освіти й науки. Укрдержцентр є інструктивно-методичним та організаційним центром туристської, краєзнавчої та екскурсійної роботи з учнівською та студентською молоддю в Україні. Центр має табір туристського активу учнів України в селі Осій Іршавського району Закарпатської області.

На рівні Автономної Республіки Крим, областей України, міст державного підпорядкування – Києва та Севастополя працюють Кримський республіканський центр дитячо-юнацького туризму і екскурсій, обласні центри туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді (в Запорізькій, Рівненській, Харківській, Херсонській та Черкаській областях – обласні станції юних туристів), Міжнародний центр дитячо-юнацького туризму головного управління освіти м. Києва та центр дитячо-юнацького туризму і екскурсій м. Севастополя. Зазначені позашкільні заклади безпосередньо підпорядковані відповідно Міністерству освіти і науки АР Крим, управлінням освіти і науки облдержадміністрацій та держадміністрацій міст Києва та Севастополя. В Одеській та Сумській областях туристсько-краєзнавчою діяльністю займаються обласні центри позашкільної освіти та виховання, які крім творчості, розташований у м. Біла Церква.

Практично всі заклади обласного рівня до 1991 року мали власні туристські бази. На початок 2001 р. ці бази залишилися лише у Донецькій (2), Житомирській (1), Івано-Франківській (5), Львівській (4), Миколаївській (1), Харківській (1), Хмельницькій (1), Чернігівській (1), Чернівецькій (1) областях, місті Києві (2) та Севастополі (1) [11].

На початок 2002 року в Україні працювало 73 міських та районних станцій (центрів) юних туристів (з них 6 внутрішньорайонних у містах), які підпорядковані відповідним управлінням (відділам) освіти міськ(рай)- держадміністрацій. 6 районних станцій юних туристів працюють у селищах міського типу та 3 районні станції юних туристів працюють у селах нашої країни. Лише деякі міські та районні станції (центри) юних туристів мають власні туристські бази. Серед них Іршавська районна станція юних туристів Закарпатської області, Глибоцький районний центр дитячо-юнацького туризму і екскурсій Чернівецької області.

На базі всіх спеціалізованих туристсько-краєзнавчих закладів України працюють туристсько-краєзнавчі гуртки та об’єднання учнів різного профілю.

Розвиток і популяризація дитячо-юнацького туризму мають важливе значення, оскільки він сприяє всебічному розвитку особистості: підвищенню інтелектуального рівня, виробленню здатності сприймати красу навколишнього світу, глибшому вивченню історичної і культурної спадщини країни, формуванню почуттів національної самосвідомості, пошани і терпимості до побуту і звичаїв інших національностей і народів тощо. Важливий туризм і як засіб зняття фізичної втоми, психологічного напруження і стресів. Це одна з найефективніших оздоровчих технологій, яка забезпечує формування здорового способу життя людини і суспільства.

У галузі дитячо-юнацького і молодіжного туризму функціонують комерційні та некомерційні організації. Комерційна сфера охоплює туристичні фірми, туристичні бази і приватних осіб, які працюють зі школярами і студентами. Діяльність комерційних структур спрямована на отримання прибутку і здійснюється в умовах конкуренції на ринку дитячого і молодіжного туризму. Некомерційна сфера представлена муніципальними освітніми установами, зокрема закладами додаткової освіти, громадськими (самодіяльними) об’єднаннями (туристичні клуби, спортивні секції, дитячі і молодіжні громадські організації і рухи). Серед громадських організацій, що розвивають дитячий туризм, виокремлюють багатопрофільні об’єднання (військово-патріотичні, скаутські організації) і спеціалізовані громадські організації (туристичні і спортивні клуби).

Дитяча туристична організація – об’єднання, діяльність якого спрямована на популяризацію туризму серед дітей, сприяння дитячому відпочинку, оздоровленню, фізичному загартуванню.

У громадських організаціях туристичного спрямування основну увагу приділяють поширенню серед дітей та підлітків різних видів туристичної діяльності (пішохідний туризм, водний туризм, велосипедний туризм, спортивне орієнтування, історико-географічні гуртки тощо); оздоровленню та відпочинку дітей і молоді (організація туристичних походів, літніх таборів та ін.); популяризації туризму як форми активного відпочинку (висвітлення у ЗМІ, проведення виставок, круглих столів, випуск рекламної продукції тощо).

Дитячі громадські організації туристичного спрямування діють на загальнодержавному рівні, зокрема Всеукраїнська дитяча громадська організація “Дитячий альпійський рух України”, регіональному, наприклад Київська дитяча громадська організація “Туристичний клуб “Мангуп””, місцевому.

Конституція декларує право всіх громадян України, у тому числі дітей і молоді, на здоровий спосіб життя в екологічно чистому середовищі. Захист цих прав та інтересів – мета створення організації “Дитячий альпійський рух України” (ДАР), заснованої у 1998 р. (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.02.1999). Оздоровлення дітей і молоді засобами фізичної культури, спорту й туризму – суть її діяльності. Організація здійснює роботу в таких напрямах [11]:

– формування лідерських якостей дітей і молоді, заохочення їх до активної участі у суспільних процесах (проведення конференцій, семінарів, фестивалів), організація навчання лідерів громадських організацій, дитячого самоврядування та волонтерів-наставників;

– підтримка творчих ініціатив; формування світогляду молодого покоління на засадах духовності та загальнолюдських моральних цінностей, розвиток та підтримка діяльності всеукраїнського дитячого журналу “Перша вершина”;

– розвиток нових форм виховання дітей-сиріт і дітей, які залишились без батьківського піклування, шляхом їх залучення до занять альпійськими видами активного відпочинку, оздоровлення в екологічно чистому середовищі (гори);

– екологічне виховання молодого покоління: виконання санітарно-екологічних робіт (збір та утилізація сміття) на території національних природних парків, у горах, на берегах річок під час проведення оздоровчих та спортивних заходів;

– поглиблення процесу інтеграції української молоді до європейського співтовариства; розвиток міжнародного співробітництва.

“Дитячий альпійський рух України” щорічно проводить семінари, навчальні, ігрові та оздоровчі табори. Діяльність організації передбачає реалізацію кількох основних програм:

1. “Перша вершина”. Цілорічний навчально-тренувальний процес включає поїздку в гори Криму або Карпати. Після необхідних занять у горах (на базі дитячих альпіністських таборів) учасники здійснюють сходження на свою першу вершину та отримують значок “Юний альпініст” і Книжку альпініста.

2. “Від першої вершини – до олімпійських висот”. У межах цієї спортивної програми проводять різноманітні спортивні заходи з альпіністських видів спорту (“Саламандра”, “Тигри скель”). Учасники виконують нормативи спортивних розрядів, значка “Альпініст України”, змагаються за нагороди. Спільно з Федерацією альпінізму здійснюються дитячо-молодіжні експедиції на Кавказ. Учасники сходжень установлюють на вершинах державний прапор України.

3. Всеукраїнські дитячо-юнацькі ігри “Золотий льодоруб”. Спортивний фестиваль (зліт) усіх місцевих осередків ДАР України відбувається під час весняних шкільних канікул у Карпатах. У програмі заходу – конкурси, ігри, спортивні змагання: сходження на вершини, катання на гірських лижах, сноубордах, санчатах, будівництво снігової хижі – іглу, проходження маршруту по мотузяних перилах та у зв’язках, в’язання вузлів та ін.

4. Підготовка волонтерів-наставників ДАР України. Роботу в місцевих осередках ДАР здійснюють на громадських засадах волонтери безоплатно. Для них двічі на рік організовують навчання в горах у формі туристичного походу або альпіністського табору, де вони підвищують рівень спортивної підготовки, здобувають знання, необхідні для роботи з дитячим чи молодіжним колективом. У межах програми проводять науково-практичні, конференції, семінари з питань залучення дітей до занять альпіністськими видами спорту та медико-біологічних основ перебування дітей у горах

5. “Юні альпіністи України – за чисті гори”. Це екологічна програма, що має на меті виховання дітей і молоді шляхом залучення їх до відновлення та збереження чистоти гір України. У межах програми проводяться екологічні десанти, рейди, навчання дітей за підготовчою програмою “Юні екологічні патрулі”.

6. “Важко в навчанні – легко в горах”. Програма роботи місцевих осередків ДАР (секцій та гуртків) складається з тематичних планів і детальних методичних розробок цілорічного навчально-тренувального процесу. Вона передбачає забезпечення наочними матеріалами та спорядженням для занять на скелях, у спортзалі, на місцевості [11].

Отже, суть діяльності організації “Дитячий альпійський рух України” полягає в оздоровленні дітей і молоді засобами фізичної культури, спорту й туризму, популяризації здорового способу життя, формуванні екологічного світогляду молодого покоління.

Дитяча громадська організація “Туристичний клуб “Мангуп” (м. Київ) створена в 1989 р. як туристичний клуб. Основним завданням діяльності “Мангуп” є “допомога розвитку молодих людей для досягнення ними повного інтелектуального і духовного потенціалу як особистостей, громадян України, членів місцевих, національних і міжнародних співтовариств”. “Мангуп” – це союз дітей і їхніх дорослих друзів, де виховується лідерство, колективізм, відповідальність за особистий розвиток, готовність прийти на допомогу. Членство в цьому клубі передбачає активну діяльність у малих групах-патрулях, участь у соціально корисних акціях, організування літніх наметових таборів, здобуття додаткових знань і досвіду в журналістиці, психології, фото-, радіосправі, кулінарії тощо. Основним напрямом роботи клубу “Мангуп” є туристично-краєзнавчий. Щороку члени клубу здійснюють походи, експедиції, зарубіжні поїздки; неодноразово вони ставали переможцями і призерами різних туристичних змагань.

Подібно до “Мангупу” організовують свою діяльність численні об’єднання туристичного спрямування у багатьох містах (і навіть селах) України, що свідчить про збереження традицій туристичної роботи з дітьми та молоддю [11].