- •Курсова робота
- •Розділ 1. Теоретичні засади туристсько-краєзнавчої роботи
- •1.1. Поняття туристко-краєзнавчої діяльності
- •1.2. Основні форми туристсько-краєзнавчої діяльності
- •Розділ 2. Організація туристсько-краєзнавчої роботи в позашкільному закладі
- •2.1. Позакласна та позашкільна туристсько-краєзнавча робота
- •2.2. Туристсько-краєзнавчий гурток як основна організаційна форма трк в позашкільному навчальному закладі
- •2.3. Аналіз програм для туристсько-краєзнавчих гуртків позашкільних закладів
- •3.1. Планування роботи
- •Розділ 3. Організаційні засади гуртка “Географічне краєзнавство”
- •3.2. Розробка маршруту
- •Відомості про маршрут
- •3.3 Географія дитячо-юнацького туризму в Україні
- •Розділ 4. Проблеми та перспективи розвитку позашкільної туристсько-краєзнавчої роботи
- •Висновки
- •Список використаної літератури
- •Додатки
Розділ 3. Організаційні засади гуртка “Географічне краєзнавство”
3.1. Планування роботи
Географічне краєзнавство – є важливим етапом вивчення учнями взаємозв’язків між фізико-географічними об’єктами, природою та суспільством, пізнання рідного краю, вивчення та збереження багатств навколишнього середовища, формування туристсько-спортивних та краєзнавчих знань, умінь і навичок засобами позашкільної освіти
Метою створення гуртка “Географічне краєзнавство” є залучення молоді до науково-пошукової діяльності з географічного краєзнавства в межах своєї області, оволодіння додатковими знаннями з географії, геології, грунтознавства, історії, біології та методиками наукових досліджень, адаптування учнів до колективних, групових форм співпраці, співробітництва [18].
Основні завдання гуртка [18]:
- надати гуртківцям мінімальну теоретичну базу знань з географічного краєзнавства своєї області;
- забезпечити оволодіння учнями основних методик географічно-краєзнавчих досліджень;
- навчити молодь методам пошуку інформації, правилам користування літературою;
- постійно додержуватися науково-пошукового стилю діяльності.
У процесі організації гуртка “Географічне краєзнавство” слід спиратися на такі принципи в навчальній та виховній роботі [18]:
- науковість;
- поєднання теорії з практикою;
- краєзнавчий принцип (наукові дослідження для окремо конкретної території);
- безперервність в навчанні, науково-краєзнавчій діяльності;
- принцип зворотного зв’язку (певні досягнення гуртківців);
- патріотизм;
- екологічний підхід до будь-якої проблеми.
Програма передбачає різноманітні форми роботи в гуртку:
- теоретичні заняття (лекції, бесіди);
- практичні роботи з топографії, гідрології, метеорології, грунтознавства;
- навчально-тренувальні походи, екскурсії, експедиції, подорожі;
- зльоти, збори, конференції.
Гурток розрахована на 4 роки [16]:
1. Початковий рівень – (один рік навчання): (5-6 класи);
2. Основний рівень (два роки навчання): 1- й рік навчання (6-7 класи); 2-й рік навчання (7-8 класи);
3. Вищий рівень – (один рік навчання): (9-12 класи).
Початковий рівень розрахований на 216 годин на рік ( 6 годин на тиждень). Інші рівні зроблені в розрахунку на навантаження 9 годин на тиждень (324 години на рік).
Значна частина годин гуртка на початковому рівні приділяється польовим формам досліджень, походам, експедиціям, екскурсіям, зльотам та змаганням молоді.
1-й рік навчання (основний рівень), передбачає більш поглиблене вивчення географії і краєзнавства області. Більше уваги приділяється вдосконаленню методик досліджень, експедиційним формам роботи. Учні залучаються до участі в різноманітних проектах по вивченню цікавих природних об’єктів рідного краю, впроваджуються новітні технології. На даному етапі бажано почати вибір гуртківцями напряму своєї майбутньої діяльності (геологія, геоморфологія, гідрологія, метеорологія та інше).
На 2-му році навчання (основний рівень), необхідно зосередити увагу на ще більшу диференціацію серед членів гуртка, їх спеціалізацію за окремими напрямками діяльності. Поглиблення спеціалізації проявляється в орієнтації на індивідуальні форми навчання. Визначаються пріоритети, здібності та уподобання кожного гуртківця. Орієнтовно вибираються теми майбутніх науково-дослідних робіт.
Останній, вищий рівень навчання, характеризується подальшим поглибленням теоретичних та практичних знань і навичок. Учні або групи гуртківців працюють за обраними ними науково-дослідницьким темам. В цих роботах – максимум самостійності. Керівник гуртка виконує роль наставника і координатора їх діяльності. Елемент творчості – обов’язково. Спроби публікацій в ЗМІ. Активна участь у різноманітних заходах, акціях, конференціях, диспутах на краєзнавчу тематику.
Вищий рівень навчання є своєрідним “екзаменом” для кожного вихованця. Бажано, щоб досвідчені гуртківці почали залучати до діяльності гуртка молодших учнів. Впроваджувати принцип: “Діти вчать дітей”. На даному етапі бажано пов’язати діяльність окремих цілеспрямованих особистостей з їх майбутньою професією. Індивідуальні форми навчання домінують. Справжня освіта – самоосвіта.
Визначаючи зміст та план роботи гуртка, необхідно врахувати вікові особливості учнів, рівень їхньої підготовки.
План роботи складається на кожне півріччя. У невеликих гуртках з кількістю до 18 учнів, коли немає поділу на секції, обирають старосту і секретаря, якщо у гуртку налічується 18 – 25 членів, то з голів секцій, секретаря і керівника створюються бюро. У спеціальному журналі ведеться облік роботи. Гурток випускає свою стінгазету.
Краєзнавчий гурток дає можливість педагогу проводити роботу цілеспрямовано, поєднуючи групові форми роботи з індивідуальними. Керівник гуртка повинен уміло поєднувати теоретичні та практичні заняття, використовувати різні методи та прийоми роботи. Результативність роботи гуртка буде залежати й від того, наскільки керівник інформований про індивідуальні особливості, інтереси та успішність гуртківців. Це сприятиме розвитку пізнавальної діяльності та творчості учнів.
Керівники гуртків повинні координувати роботу гуртка зі шкільними програмами, досконало знати типові програми з туризму та краєзнавства.
