2.2. Туристсько-краєзнавчий гурток як основна організаційна форма трк в позашкільному навчальному закладі

Як показує практика, основною організаційною формою туристсько-краєзнавчої роботи в позашкільному навчальному закладі виступає туристсько-краєзнавчий гурток.

Програма гуртка тісно пов’язана з шкільними курсами природознавства, народознавства, історії, географії.

Керівник туристсько-краєзнавчого гуртка повинен розвивати творчу ініціативу членів гуртка, добитися, щоб кожний гуртківець постійно і систематично виконував якусь, хоч би невеличку частку завдань, які стоять перед гуртком.

Заняття в гуртку мають на меті поглиблення знань учнів, розширення їх кругозору, виховання загальнолюдських, християнських цінностей, формування громадян незалежної демократичної держави, сповнених національної гідності та поваги до інших народів.

Саме в туристсько-краєзнавчому гуртку учні ознайомлюються з природними багатствами рідного краю, геологічною будовою, корисними копалинами, гідрографією, кліматом, рослинністю, тваринним світом. Гуртківці вивчають історію та культуру свого міста (області), пам’ятники архітектури, мистецтва, археології, усної народної творчості [7].

Туристсько-краєзнавчий гурток передбачає проведення навчальних екскурсій, туристських прогулянок та подорожей, вивчення народних традицій, проведення пошукових експедицій відповідної тематики, збір матеріалів для створення і розширення шкільних музеїв, залів, світлиць, виставок.

Краєзнавство всебічно розвиває учнів, прищеплює їм уміння дивитися на світ очима дослідника. В процесі краєзнавчих спостережень відбувається активне засвоєння учнями навчального матеріалу і набуття навичок, необхідних у житті. Краєзнавчий принцип дає можливість будувати роботу з дітьми відповідно до дидактичного правила: від відомого до невідомого.

Членами гуртка стають школярі, які цікавляться предметом. Для забезпечення наступності в роботі гуртка, цілеспрямованого розширення і поглиблення знань учнів, для розвитку у них практичних умінь і навичок слід добиватися стабільності складу гуртка.

Навчання з використанням краєзнавчого матеріалу значно полегшує засвоєння учнями наукових понять і закономірностей, є могутнім джерелом знань і чудовим засобом виховання учнівської молоді.

2.3. Аналіз програм для туристсько-краєзнавчих гуртків позашкільних закладів

Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ ст.) передбачає розвиток позашкільної освіти шляхом розгортання широкої мережі туристсько-краєзнавчих гуртків.

Робота туристсько-краєзнавчих гуртків підпорядкована вимогам програм, які розроблені Міністерством освіти і України [13; 16]. Програми гуртків туристсько-краєзнавчого напряму є важливим засобом досягнення навчальної та виховної мети в роботі з учнівською молоддю.

Програми розроблені авторським колективом і розраховані для роботи з гуртками позашкільних та загальноосвітніх навчальних закладів України. Навчальна програма як документ нормативно-регламентуючого характеру визначає зміст позашкільної освіти, основні вимоги до опанування навчального курсу, форми і методи організації освітньої діяльності [16].

Програми передбачають реалізацію змісту позашкільної освіти в гуртках, групах, інших творчих об’єднаннях позашкільних навчальних закладів.

Навчальні програми створені на основі Типових навчальних планів для організації навчально-виховного процесу в позашкільних навчальних закладах, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 22.07.2008 № 676. При підготовці програм гуртків краєзнавчого напряму частково використані матеріали Орієнтовних навчальних програм туристсько-краєзнавчих об’єднань учнівської молоді [13].

У збірнику Програми для туристсько-краєзнавчих гуртків позашкільних закладів / Кол. укладачів; За ред. Д. Г. Омельченко .–  К.: ІЗМН, 1996. – 124 с.  представлено добірку авторських програм керівників гуртків, секцій позашкільних навчально-виховних закладів.

Програми збірника відповідають нормативам та вимогам на значок “Мандрівник України”, розрядним нормам та вимогам Єдиної спортивної класифікації України, ґрунтуються на науково-теоретичних та світоглядних заходах відповідних гуманітарних програм базових дисциплін, затверджених Міністерством освіти України.

У збірник програм з туристсько-краєзнавчого профілю ввійшли програми гуртків юних екскурсоводів, спрямовані на ознайомлення учнів з історією та культурою рідного краю, оволодіння значним колом знань, умінь і навичок, необхідних юному екскурсоводу, формування у школярів наукових інтересів і творчих здібностей, орієнтацію учнів на професію екскурсовода.

Зазначені програми розглянуто та схвалено методичною радою Українського державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді (протокол від 19.03.2012 №1) та Науково-методичною комісією з позашкільної освіти Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (протокол від 21.03.2012 № 2).

Листом МОН молодь спорту України від 02.04.2012 № 1/11-4293 збірник “Програми з позашкільної освіти: туристсько-краєзнавчий напрям” схвалено до видання з грифом “Рекомендовано Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України” [15].

Відповідно до Типових навчальних планів позашкільних навчальних закладів навчальна програма гуртків, секцій, студій та інших творчих об’єднань передбачає загальнокультурний розвиток дитини, впровадження інформаційно-пізнавальних форм, методів оволодіння нею теоретичних і практичних основ творчої діяльності, створення для цього відповідних умов, а також адаптацію вихованців, учнів, слухачів до позашкільної життєдіяльності.

Програми спрямовані на загальний розвиток вихованців, виявлення їх здібностей, обдарувань, прищеплення інтересу до творчої діяльності, оволодіння школярами обов’язковим мінімумом туристсько-краєзнавчих знань, умінь, навичок.

Основною метою програм є надання позашкільної освіти туристсько-краєзнавчого напряму, набуття особистістю компетентностей у процесі занять туризмом, краєзнавством і спортом. Реалізація програм спрямована на набуття пізнавальної, практичної, творчої та соціальної компетентностей [15].

Пізнавальна компетентність туристсько-краєзнавчого напряму позашкільної освіти спрямована на оволодіння поняттями та знаннями з видів спор­тивного туризму, краєзнавства, історії, географії, археології, геології, етнології, народознавства тощо.

Значна увага приділяється ознайомленню дітей із природними та культурними особливостями рідного краю, країни, світу. При цьому необхідним є оволодіння дітьми знаннями з історії рідного краю, світової цивілізації, географічних, етнографічних, історичних об’єктів. Також важливим є набуття знань учнями про морально-психологічні якості людини, способи організації змістовного дозвілля.

Практична компетентність туристсько-краєзнавчого напряму позашкільної освіти забез­печує формування краєзнавчих умінь і навичок, свідому діяльну участь у краєзнавчій роботі, збереженні та відродженні народних традицій, звичаїв, обрядів, прилучає до здорового спосо­бу життя. Також необхідним є розвиток умінь змістовно організовувати дозвілля засобами туризму та краєзнавства.

Творча компетентність туристсько-краєзнавчо­го напряму позашкільної освіти забезпечує набут­тя досвіду власної творчої діяльності, внеску в по­пуляризацію спортивного туризму та краєзнавства, уміння реалізувати творчі завдання, здатності про­являти творчу ініціативу. Окрім цього, важливим є формування досвіду взаємовідносин людини з природою, умінь проведення самостійних наукових досліджень.

Творча компетентність у змісті туристсько-краєзнавчого напряму спрямована на розвиток дослідницьких, творчих здібностей, системного, просторового і логічного мислення, творчої уяви, фантазії. При цьому необхідним є формування стійкого інтересу до туризму та краєзнавства, потреби у творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні.

Соціальна компетентність туристсько-крає­знавчого напряму позашкільної освіти сприяє роз­витку культури праці, досягненню високого рівня освіченості та вихованості. Важливим є емоційний, фізичний та інтелектуальний розвиток.

Значну увагу необхідно звертати на формування кращих особистісних рис (відповідальність, чесність, працелюбність, самостійність тощо), ціннісного ставлення до себе та інших, історико-культурної спадщини і навколишнього середовища, уміння працювати в колективі.

У процесі туристсько-краєзнавчої діяльності особливу увагу необхідно приділяти здатності вихованців до професійного самовизначення, творчо­го становлення, формування громадянської поведінки, патріотизму, любові до України.

Програми мають таку структуру [15]:

1. Пояснювальна записка.

2. Тематичний план.

3. Зміст програми.

4. Прогнозований результат.

5. Бібліографія.

Пояснювальна записка програми розкриває освітню концепцію навчального курсу, його мету і за­вдання. У ній подається коротка характеристика струк­тури та окремих компонентів програми, особливостей організації та основні норми вивчення програмового матеріалу. Зазначено вікові групи та кількісний склад учнів, на яких розрахована програма. Представлено основні форми та методи проведення занять.

Тематичний план визначає перелік розділів, тем навчального матеріалу, визначає загальну кількість навчальних годин із розподілом їх на теоретичні та практичні заняття. Тематичний план представлено у вигляді таблиці.

Орієнтовний розподіл годин [15]:

• теоретичне заняття – до2 годин на тиждень;

• екскурсія чи практичне заняття – 4 години;

• одноденна подорож – 8 годин 2 – 3 рази на рік;

• дводенна подорож – 14 годин 1 – 2 рази на рік;

• триденна подорож – 22 години 1 раз на рік.

Кількість навчальних подорожей на рік визна­чається конкретним тематичним планом.

Зміст програми розкриває зміст розділів, тем відповідно до тематичного плану. Наводиться перелік практичних робіт і форми проведення занять.

Прогнозований результат називає обов’язкові результати навчальної діяльності учнів за умови реалізації програми.

Бібліографія подає рекомендовану літературу педагогам та учням для використання в навчально-виховному процесі.

Кожна програма складена відповідно до рівня класифікації – початковий, основний і вищий – і років навчання.

Програми передбачають наступність у засвоєнні й розвитку знань та вмінь, здобутих учнями (вихо­ванцями, слухачами) на попередніх рівнях навчання, а також взаємозв’язок із навчальними дисциплінами загальноосвітнього навчального закладу.

Програми гуртків, секцій, творчих об’єднань туристсько-краєзнавчого напряму позашкільної освіти передбачають індивідуальну роботу з вихованцями. Це регламентовано Положенням про позашкільний на­вчальний заклад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 № 433 та По­ложенням про порядок організації індивідуальної та групової роботи в позашкільних навчальних за­кладах, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 11.08.2004 №651.

Реалізація програм дозволить створити передумови для успішного навчання гуртківців у творчих об’єднаннях основного рівня.

При складанні програм автори враховували обсяг знань дітей та юнацтва з основних предметів загальноосвітньої школи, вікові особливості гуртківців краєзнавчої освіти дітей.

Програми є орієнтовними, керівник гуртка може змінювати, або доповнювати їх відповідно до конкретних умов роботи. Крім вивчення профільних тем, авторами цих програм планується масова та суспільно-корисна робота (екскурсії, дослідження, практичні заняття, експедиції тощо.).

Подані програми та рекомендації – орієнтир для професійного самоаналізу і формування творчого підходу до системного, науково-методичного забезпечення позашкільного педагогічного процесу. Цей збірник вміщує наступні програми [15]:

1. Водотика С.Г., Лужинецька Л.А., Сомова Н.О., Козацькому роду нема переводу (Козацтво на Херсонщині).

2. Трощенко В.О. Спортивний туризм.

3. Колотуха О.В. Спортивний туризм.

4. Горбунов Е.В. Юні екологи і краєзнавці.

5. Фалінський Е.В. Туристсько-краєзнавчий гурток.

6. Ковальчук Л.М. Географи-краєзнавці.

7. Кугмай Г.М. Юні екскурсоводи.

8. Радзієвський В.О. Юні спелеологи.

9. Грабовська Ю.А., Шипко А.Л. Туристсько-краєзнавча діяльність старшокласників.

10. Ігнатьєва О.О. Юні етнографи.

Запропоновані Орієнтовні навчальні програми туристсько-краєзнавчих об’єднань учнівської молоді [13] рекомендовані для позашкільних і середніх загальноосвітніх закладів. Вони складаються з програм двох профілів – туристські та краєзнавчі.

Обов’язковим для туристсько-краєзнавчих гуртків (об’єднання) є краєзнавчий компонент, а для краєзнавчих – блок із базової туристської підготовки. Блоки компонуються в єдині туристсько-спортивні та краєзнавчі програми відповідно до 1-го, 2-го, 3-го років навчання.

Кожна програма передбачає теоретичні відомості та практичні заняття (у приміщенні й на місцевості). До програм додається перелік літератури на допомогу керівникам гуртків(об’єднань).

Програми обох профілів розраховані на учнів починаючи з 5-го класу, що дозволить їм реалізувати свої навички й уміння в походах, експедиціях, екскурсіях, згідно з “Правилами проведення туристських походів, експедицій і екскурсій з учнівською і студентською молоддю України” (Наказ Міністерства України № 52 від 03.03. 93.)

До програм уперше окремими розділами увійшли “Основні вимоги до знань і вмінь”, де визначено, що повинен знати і вміти юний турист 1-го, 2-го, 3-го років навчання для участі в походах, змаганнях відповідної складності.

Члени гуртків (об’єднань) можуть включатись у масові, регіональні та всеукраїнські заходи. Це походи, польові експедиції, змагання, навчально-тренувальні збори. Вони можуть брати участь у роботі територіальних відділень Малої академії наук і наукових товариств учнів, включатися в Рух учнівської молоді України за збереження і примноження традицій, звичаїв, обрядів, параду “Моя земля – земля моїх батьків”, а також стати учасниками Всеукраїнських туристсько-краєзнавчих експедицій учнівської молоді. Цей збірник вміщує наступні програми [13]:

1. Історики-краєзнавці.

2. Географи-краєзнавці.

3. Екологи-краєзнавці.

4. Юні музеєзнавці.

5. Юні етнографи.

6. Юні геологи.

7. Літературне краєзнавство.

8. Програма базової підготовки з пішохідного туризму.

9. Народознавство.

10. Загальна фізична підготовка.

11. Орієнтовна програма для фізичної підготовки туристсько-краєзнавчих гуртків краєзнавчого профілю.

12. Гігієна туриста. Долікарська медична допомога потерпілому.

13. Спелеотуризм.

14. Юні топографи-картографи.