Висновки

1. Встановлено, що в системі навчально-виховної роботи освітніх закладів туризм постає діяльністю, що поєднує подорож та пізнання довкілля. З огляду на це туристсько-краєзнавчу діяльність визначено як комплексний засіб гармонійного розвитку дітей та юнацтва, що полягає в активному пізнанні і покращенні навколишнього середовища і самих себе в процесі туристичних подорожей.

Туристсько-краєзнавча діяльність полягає у пошуку, обґрунтуванні і розкритті у взаємозв’язках і взаємозалежностях сукупності особливостей певної території, комплексному оцінюванні її у природно-історичному і соціально-економічному аспектах.

2. Встановлено, що позашкільна туристсько-краєзнавча робота базується на історично обумовлених і створених народом виховних впливів на особистість: суспільних та родинних цінностей, поглядів, переконань; традицій; державних навчально-виховних осередків; дитячих і юнацьких об’єднань та інших форм соціального життя.

Туристсько-краєзнавча діяльність у позашкільних навчальних закладах характеризується надзвичайною різноманітністю її організаційних форм: гурток, секція, клуб, товариство.

Позашкільні навчально-виховні заклади, які спрямовують свої зусилля на забезпечення потреб учнівської молоді в творчій самореалізації, здобуття нею позашкільної освіти, умінь і навичок за інтересами.

3. Встановлено, що навчальні програми створені на основі Типових навчальних планів для організації навчально-виховного процесу в позашкільних навчальних закладах, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 22.07.2008 № 676. При підготовці програм гуртків краєзнавчого напряму частково використані матеріали Орієнтовних навчальних програм туристсько-краєзнавчих об’єднань учнівської молоді

Відповідно до Типових навчальних планів позашкільних навчальних закладів навчальна програма гуртків, секцій, студій та інших творчих об’єднань передбачає загальнокультурний розвиток дитини, впровадження інформаційно-пізнавальних форм, методів оволодіння нею теоретичних і практичних основ творчої діяльності, створення для цього відповідних умов, а також адаптацію вихованців, учнів, слухачів до позашкільної життєдіяльності.

4. Однією з найбільш популярних форм організації позашкільної освіти туристсько-краєзнавчого напряму є гурток, зокрема гурток “Географічне краєзнавство”. Метою створення гуртка “Географічне краєзнавство” є залучення молоді до науково-пошукової діяльності з географічного краєзнавства в межах своєї області, оволодіння додатковими знаннями з географії, геології, грунтознавства, історії, біології та методиками наукових досліджень, адаптування учнів до колективних, групових форм співпраці, співробітництва. Встановлено різноманітні форми роботи в гуртку: теоретичні заняття (лекції, бесіди); практичні роботи з топографії, гідрології, метеорології, грунтознавства; навчально-тренувальні походи, екскурсії, експедиції, подорожі; зльоти, збори, конференції.

Гурток розрахована на 4 роки: початковий рівень – (один рік навчання): (5-6 класи); основний рівень (два роки навчання): 1- й рік навчання (6-7 класи); 2-й рік навчання (7-8 класи); вищий рівень – (один рік навчання): (9-12 класи).

5. Засвідчено, що базовими осередками розвитку дитячо-юнацького туризму і краєзнавства в Україні сьогодні є профільні позашкільні навчальні заклади туристсько-краєзнавчого напряму позашкільної освіти. Налагоджена й ефективно діє цілісна система туристсько-краєзнавчих навчально-виховних установ. Їх головною метою є прищеплення вихованцям позитивних ціннісних морально-етичних та інтелектуальних пріоритетів, забезпечення умов для зміцнення фізичного здоров’я дитини.

Дитячо-юнацький туризм і краєзнавство комплексно впливає на формування морального і фізичного здоров’я молоді, її інтелектуальний розвиток шляхом залучення до активного пізнання світу й самого себе в світі.

Зміни, що відбуваються в суспільному житті країни, визначають нові вимоги до організації навчально-виховного процесу в позашкільних навчальних закладах.