2. Митний режим

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
НАКАЗ
31.05.2012  № 657
	Зареєстровано в Міністерстві  юстиції України  2 жовтня 2012 р.  за № 1669/21981

Порядок виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму Про виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму

та

Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388

Митний режим відповідно до ст. 4 МК України — комплекс взаємопов’язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення; Це стосується порядку оформлення товарів, стягнення мита й надання пільг, визначення меж прав фізичних та юридичних осіб щодо розпорядження товарами і транспортними засобами, які ввезені на територію України або йдуть через неї транзитом.

Митний режим встановлюється з метою спрощення й гармонізації митних процедур стосовно товарів та транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон.

Відповідно до мети переміщення товарів через митний кордон України запроваджуються такі види митного режиму (ст.70 МК України):

1) імпорт; 2) реімпорт; 3) експорт; 4) реекспорт; 5) транзит; 6) тимчасове ввезення (вивезення); 7) митний склад; 8) вільна митна зона; 9) безмитна торгівля; 10) переробка на митній території України; 11) переробка за межами митної території України; 12) знищення або руйнування; 13) відмова на користь держави.

Митний режим, не передбачений МК України, може встановлюватися тільки шляхом внесення відповідних змін до нього.

За митним статусом товари поділяються на українські та іноземні

Декларанту надано право самостійно визначати митний режим товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до мети їх переміщення та на підставі документів, що подаються митному органу для здійснення митного контролю та митного оформлення. Подальша зміна митного режиму допускається за умови виконання всіх належних процедур щодо заявленого режиму, дотримання вимог чинного законодавства щодо тарифних і нетарифних заходів регулювання та подання митному органу для здійснення митного контролю та митного оформлення відповідних документів, що підтверджують заявлений режим. При тому новий МК України детально регулює всі митні режими.

Розглянемо їх більш детально.

2.1. Імпорт

1. Імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України. (ст.74).

Митний режим імпорту (випуску для вільного обігу)

1. Імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Ввезення товарів на митну територію України в режимі імпорту передбачає: Для поміщення товарів у митний режим імпорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна:

1) подати митному органу, що здійснює випуск товарів, документи на такі товари;

2) сплатити митні платежі, якими відповідно до законів України обкладаються товари під час ввезення на митну територію України в режимі імпорту;

3) виконати встановлені відповідно до закону вимоги щодо заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

(Основними видами українського товарного імпорту традиційно є паливно-енергетичні ресурси, продукти нафтопереробки,сировина та продукція хімічної та нафтопереробної промисловості, вироби чорної та кольорової металургії, машинобудування, електроніка.) Цікавим є факт того, що Україна експортує сировину в інші країни світу, зокрема Європу, а імпортує готову продукцію у вигляді авто та техніки та алкогольних виробів). За останні п'ять років (2006-2010 р.р.) Україна імпортувала товарів на 297,41 млрд. долл. США. Імпорт послуг: 25,78 млрд. долл. США. 1/3 частина імпорту іде з Росії переважно у вигляді Енергоресурсів. До тогож 80 відсотків риби та інших морепродуктів йде з імпорту.В минулому році Україна імпортувала значну кількість свинини з США, від якої відмовилась Росія, через великий вміст антибіотиків.

2.2. РЕІМПОРТ — Реімпорт - це митний режим, відповідно до якого товари, що були вивезені або оформлені для вивезення за межі митної території України, випускаються у вільний обіг на митній території України зі звільненням від сплати митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Товари можуть переміщуватися через митний кордон України у митному режимі реімпорту, якщо вони:

1) походять з митної території України;

2) ввозяться на митну територію України не пізніше, ніж через один рік після їх вивезення (експорту) за межі митної території України;

3) не використовувалися за межами України з метою одержання прибутку;

4) ввозяться у тому ж стані, в якому вони перебували на момент вивезення (експорту), крім змін внаслідок природного зношення або втрат за нормальних умов транспортування та зберігання, а також інших випадків, що визначаються KM України.

Оформлення митним органом товарів у режимі реімпорту можливе лише за умови, що товари, заявлені у режимі реімпорту, можуть бути ідентифіковані як такі, що були раніше експортованими товарами. Ст. 193 МК України передбачає, що у разі реімпорту товарів протягом одного року з дати їх експорту суми вивізного (експортного) мита, сплачені при їх експорті, повертаються власникам цих товарів або уповноваженим ними особам на підставі їхніх заяв. Повернення зазначених сум здійснюється за рахунок Державного бюджету України органами Державного казначейства України за поданням відповідних митних органів.

Особа, що переміщує товари в режимі реімпорту, сплачує суми мита, одержані експортером як виплати або за рахунок інших пільг, наданих під час вивезення (експорту) цих товарів, а також проценти з цих сум, нараховані за обліковою ставкою Національного банку України.

2.3. ЕКСПОРТ — (остаточне вивезення) - це митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов’язань щодо їх зворотного ввезення. Вивезення товарів за межі митної території України в режимі експорту передбачає:

1 подати митному органу, що здійснює випуск товарів у митному режимі експорту, документи на такі товари;

2) сплатити митні платежі, якими відповідно до закону обкладаються товари під час вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту;

3) виконати вимоги щодо застосування передбачених законом заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

4) у випадках, встановлених законодавством, подати митному органу дозвіл на проведення зовнішньоекономічної операції з вивезення товарів у третю країну (реекспорт).

Український експорт становить понад 50 відсотків валового національного продукту України.

На сьогодні основними експортними галузями економіки є металургійна промисловість (металопродукція), сільське господарство, машинобудівна та хімічна промисловості, частка яких становить понад 60 відсотків українського експорту. Особливістю сучасного розвитку вітчизняних експортоорієнтованих галузей є високий рівень залежності від кон'юнктурних коливань на світових ринках.

2.4. РЕЕКСПОРТ — це митний режим, відповідно до якого товари, що були раніше ввезені на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивозяться за межі митної території України без сплати вивізного мита та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Такий собі перепродаж товарів, посередницька торгівля. (Ранее импортированные иностранные товары, предназначенные для продажи в третьей стране. Продукция не облагается налогами, таможенными пошлинами и не подконтрольна нетарифному регулированию со стороны государства). Предметом реэкспорта являются зарубежные товары, ресурсы для реализации в другой стране. Под эту категорию подпадает продукция, заявленная как реэкспортная, а также находящаяся под таможенным контролем. Кроме этого каждая страна составляет перечень материальных и нематериальных ресурсов, которые запрещено ввозить или вывозить с территории государства.

Товари, що походять з інших країн, можуть вивозитися за межі митної території України у режимі реекспорту, якщо:

1) митному органу подано дозвіл уповноваженого KM України органу чи органу, визначеного міжнародним договором України, на реекспорт товарів;

2) товари, що реекспортуються, перебувають у тому ж стані, в якому вони перебували на момент ввезення на митну територію України, крім змін внаслідок природного зношення або втрат за нормальних умов транспортування та зберігання;

3) товари, що реекспортуються, не використовувалися на території України з метою одержання прибутку;

4) товари, що реекспортуються, вивозяться не пізніше, ніж через один рік з дня їх ввезення на митну територію України.

2.5. ТРАНЗИТ — це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Транзит вносит существенный вклад в бюджет многих государств-транзитёров, которые сами не располагают существенными ресурсами и предпочитают фокусироваться на логистике и созданию инфраструктуры для облегчения процесса транзита.

В условиях глобализации мировой экономики понятие транзита для отдельных государств существенно расширяется за счет сопредельных отраслей, например: транзит финансовых ресурсов; транзита полного спектра энергетических ресурсов (электрическая энергия, обновляемые типы энергетических ресурсов и т. д.); транзит информационных ресурсов; сквозная миграция трудовых ресурсов; транзит знаний и технологий; транзит химически активных веществ и товаров запрещенной группы; криминальных составляющих транзита; и т д.

В зависимости от способа транспортировки грузов, различают:

• Сухопутный транзит, в том числе

  • Автомобильный транзит (грузовики, фуры, машины)

  • Железнодорожный транзит (поезда)

  • Трубопроводный транзит (газопроводы, нефтепроводы, водопроводы, ЛЭП)

• Воздушный транзит (самолёты)

• Морской транзит (танкеры, сухогрузы и т. д.)

Различают прямой транзит — перевозки иностранных товаров под таможенным обеспечением, без помещения на таможенный склад; косвенный транзит — перевозки иностранных товаров, поступающих на таможенные склады, а затем — за границу.

. Товари, що переміщуються транзитом, мають:

1) перебувати у незмінному стані, крім змін внаслідок природного зношення або втрат за нормальних умов транспортування та зберігання;

2) не використовуватися на території України ні з якою іншої метою, крім транзиту; 3) у випадках, визначених чинним законодавством України, переміщуватися за наявності дозволу на транзит через територію України, який видається відповідними уповноваженими органами;

4) у випадках, визначених KM України, переміщуватися встановленими маршрутами та шляхами;

5) бути доставленими до митного органу призначення у строк, що визначається відповідно до чинних в Україні нормативів на перевезення вантажів, виходячи з виду транспорту, маршруту, відстані до кінцевого пункту та інших умов перевезення.

2.6. ТИМЧАСОВЕ ВВЕЗЕННЯ (ВИВЕЗЕННЯ) — це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Переміщення товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення) передбачає:

1) подання митному органу документів на такі товари з обгрунтуванням підстав їх тимчасового ввезення на митну територію України (вивезення за межі митної території України);

2) надання митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, які тимчасово ввозяться (вивозяться), зобов'язання про їх зворотне вивезення (ввезення) у строки, що зумовлені метою тимчасового ввезення (вивезення), але не перевищують встановлених строків;

3) подання митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, які тимчасово ввозяться (вивозяться), дозволу відповідного компетентного органу на тимчасове ввезення (вивезення) товарів,

Наприклад тимчасове ввезення транспортних зособів для особистого використання іноземцями, резидентами та громадянами. Так громадянам резидентам дозволяється ввозити тимчасово транспортні засоби на територію України строком до 1року з можливістю продовження його до 60 діб, для власного використання.

Особливості тимчасового вивезення транспортних засобів за межі митної території України

Порядок допуску транспортних засобів (далі – ТЗ) до поїздки за кордон регламентовано пунктами 50-55 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388 /зі змінами/ (далі – Порядок).

Відповідно до Порядку до поїздки за кордон допускаються ТЗ, на які видані реєстраційні документи відповідно до Конвенції про дорожній рух та номерні знаки, серіям яких присвоєні літери латинського алфавіту.

У разі відсутності права власності на ТЗ, оформлення документів для поїздок за кордон здійснюється на підставі заяви власника ТЗ або документів, що підтверджують право користування і (або) розпорядження ТЗ. Особам, що здійснюють поїздку за кордон, на період поїздки за їх бажанням видаються свідоцтва про реєстрацію на їх ім’я. Свідоцтво про реєстрацію, видане на ім’я власника ТЗ, і документи, які підтверджують право користування і (або) розпорядження ТЗ, зберігаються у відповідних підрозділах Державтоінспекції.

Видане на період поїздки за кордон свідоцтво про реєстрацію підлягає поверненню відповідному підрозділу Державтоінспекції не пізніше ніж протягом 10 днів після повернення з-за кордону.

ТЗ, на яких власники виїжджають за кордон, повинні мати розпізнавальний знак України. Власники таких ТЗ перед виїздом зобов’язані укласти договір обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників ТЗ.

ТЗ, на які згідно із законом встановлено тимчасову заборону на зняття з обліку (крім ТЗ, придбаних у розстрочку та зареєстрованих відповідно до пункту 25 Порядку), до поїздок за кордон не допускаються.

Ураховуючи викладене, пропуск через митний кордон України ТЗ, зареєстрованого у відповідному підрозділі Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, у разі відсутності права власності на ТЗ здійснюється на підставі:

свідоцтва про реєстрацію, виданого на ім’я власника ТЗ, і документа, що підтверджує право користування і (або) розпорядження цим ТЗ,

або свідоцтва про реєстрацію, виданого на ім’я особи, що здійснюватиме поїздку за кордон.

Дозвіл на тимчасове ввезення на митну територію України (тимчасове вивезення за межі митної території України) під зобов'язання про зворотне вивезення допускається щодо:

— товарів, призначених для демонстрації або використання на виставках, ярмарках, конференціях або інших подібних заходів;

— професійного обладнання, необхідного особам, які прибувають в Україну (виїжджають з України), для підготовки репортажів, здійснення записів або передач для засобів масової інформації або зйомки фільмів;

— контейнерів, піддонів, упаковки, а також будь-яких інших товарів, що ввозяться (вивозяться) у зв'язку з якою-небудь комерційною операцією, але ввезення яких саме по собі не с комерційною операцією;

— зразків товарів і предметів та рекламних фільмів за умови, що вони залишаються власністю особи, яка перебуває або мешкає за межами території тимчасового ввезення, і їх використання на території України не має комерційного характеру;

— товарів, що ввозяться з освітніми, науковими чи культурними цілями, тобто наукового та навчального обладнання, обладнання для поліпшення дозвілля моряків, а також будь-яких інших товарів, що ввозяться в рамках навчальної, наукової або культурної діяльності;

— особистих речей пасажирів та товарів, що ввозяться для спортивних цілей;

— матеріалів для реклами та туризму;

— транспортних засобів, які використовуються виключно для переміщення громадян і товарів через митний кордон України.

Рішення про допущення товарів до переміщення через митний кордон України в режимі тимчасового ввезення (вивезення) приймається митним органом. Митні органи не допускають товари до переміщення в режимі тимчасового ввезення (вивезення), якщо немає можливості встановити надійність їх ідентифікації, а також у разі відсутності гарантій їх повернення.

Загальний строк тимчасового ввезення (вивезення) товарів становить один рік з дня ввезення на митну територію України (вивезення з митної території України).

До закінчення строків тимчасового ввезення (вивезення) особа, яка дала зобов'язання про зворотне вивезення (ввезення) товарів, що перебувають у режимі тимчасового ввезення (вивезення), повинна вивезти (ввезти) ці товари згідно із зобов'язанням, даним митному органу, або заявити про зміну митного режиму, що допускається щодо таких товарів.

2.7. МИТНИЙ СКЛАД (даний режим по факту не застосовується за браком норматино-правового забезпечення) — це митний режим, відповідно до якого іноземні або українські товари зберігаються під митним контролем із умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

У режим митного складу можуть поміщатися будь-які товари, за винятком товарів,

1) заборонених до ввезення в Україну, вивезення з України та транзиту через територію України;

2) товарів, строк придатності для споживання або використання яких закінчився;

3) товарів, що надходять в Україну як гуманітарна допомога;

4) живих тварин;

5) електроенергії, що переміщується лініями електропередачі.

Для поміщення товарів у митний режим митного складу митному органу подаються митна декларація, товарно-транспортний документ на перевезення та рахунок (інвойс) або інший документ, який визначає вартість товару. Товари, що поміщуються у митний режим митного складу, декларуються митному органу утримувачем митного складу

Строк зберігання товарів, ввезених з-за меж митної території України, в режимі митного складу не може перевищувати трьох років з дати поміщення цих товарів у зазначений режим. Строк зберігання в режимі митного складу підакцизних товарів, іноземних товарів, які були попередньо поміщені у митні режими транзиту, тимчасового ввезення або переробки на митній території України не може перевищувати 365 днів від дня поміщення їх у митний режим митного складу. Товари, ввезені з-за меж митної території України, що зберігаються у режимі митного складу, до закінчення установлених строків зберігання, мають бути задекларовані власником або уповноваженою ним особою до іншого митного режиму. Товари, шо вивозяться за межі митної території, можуть зберігатися в режимі митного складу протягом трьох місяців з дати поміщення їх у цей режим. До закінчення зазначеного строку такі товари мають бути вивезені за межі митної території України.

З товарами, які перебувають у режимі митного складу, можуть проводитися такі операції:

1) операції, необхідні для забезпечення збереження цих товарів;

2) підготовка товарів за дозволом митного органу до продажу (відчуження) та транспортування: подрібнення партій, формування виправлень, сортування, пакування, перепакування, маркування, навантаження, вивантаження, перевантаження та інші подібні операції.

2.8. ВІЛЬНІ МИТНІ ЗОНИ (даний режим по факту не застосовуєтьсячерез відсутність підстав, зокрема за браком норматино-правового забезпечення) які застосовуються при митному оформлені і митному контролі (ст.130 МК України). Вільна митна зона — це митний режим, відповідно до якого іноземні товари ввозяться на територію вільної митної зони та вивозяться з цієї території за межі митної території України із звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, а українські товари ввозяться на територію вільної митної зони із оподаткуванням митними платежами та застосуванням заходів нетарифного регулювання.

ст. 430.Вільна митна зона - це відповідним чином облаштована територія або склад, що призначені для зберігання товарів під митним контролем, їх переробки та/або виробництва нових товарів.

Вільні митні зони можуть бути комерційного, сервісного та промислового типів.

3. Вільні митні зони комерційного типу створюються з метою забезпечення вільного зберігання товарів без обмеження строків.

4. Вільні митні зони сервісного типу створюються з метою забезпечення вільної діяльності підприємств з ремонту, модернізації, будівництва повітряних, морських і річкових суден, інших плавучих засобів, їх складових частин.

5. Вільні митні зони промислового типу створюються для цілей переробки (виробництва) товарів на територіях відповідних типів спеціальних (вільних) економічних зон.

Умови поміщення товарів у митний режим вільної митної зони

1. Поміщення українських товарів у митний режим вільної митної зони для цілей оподаткування вважається експортом цих товарів.

2. Іноземні товари, що ввозяться на територію вільної митної зони, допускаються на зазначену територію з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами.

3. Поміщення товарів у митний режим вільної митної зони, а також зміна цього митного режиму здійснюються митним органом, у зоні діяльності якого знаходиться така зона.

4. Для поміщення іноземних товарів у митний режим вільної митної зони та розміщення їх на територіях вільних митних зон комерційного типу, що розташовані в морських, річкових портах чи аеропортах, в межах яких є пункти пропуску через державний кордон України, використовуються транспортні або комерційні документи, які містять опис таких товарів та супроводжують їх при ввезенні.

2.10. БЕЗМИТНА ТОРГІВЛЯ — це митний режим, відповідно до якого товари, не призначені для вільного обігу на митній території України, знаходяться та реалізуються для вивезення за межі митної території України під митним контролем у пунктах пропуску через державний кордон України, відкритих для міжнародного сполучення, та на повітряних і водних транспортних засобах комерційного призначення, що виконують міжнародні рейси, з умовним звільненням від оподаткування митними платежами, установленими на імпорт та експорт таких товарів, та без застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Товари, а також супутні товарам роботи, в режимі магазину безмитної торгівлі реалізуються лише у спеціальних торговельних закладах (магазинах безмитної торгівлі).

Розташування магазинів безмитної торгівлі та умови реалізації в них товарів повинні виключати можливість безпосереднього ввезення цих товарів для споживання на митній території України.

Приміщення магазину безмитної торгівлі може включати:

1) торговельний зал (зали), у тому числі бари та пункти громадського харчування;

2) допоміжні приміщення;

3) склад магазину.

Строк перебування товарів у режимі магазину безмитної торгівлі не може перевищувати трьох років з дня їх поміщення у цей режим. Після закінчення або впродовж зазначеного строку товари можуть бути заявлені митному органу:

1) для вільного обігу на митній території України;

2) для вільного обігу за межами митної території України;

3) для поміщення в режим митного складу;

4) для знищення під митним контролем.

Власники таких магазинів можуть мати митні склади для зберігання та наступного постачання в магазини всіх видів товарів, у тому числі підакцизних. Такі магазини здійснюють торгівлю всіма видами продовольчих і непродовольчих товарів вітчизняного (на умовах експорту) та іноземного походження, крім товарів, які заборонено згідно із законодавством до ввезення, вивезення та транзиту через територію України.

2.11. ПЕРЕРОБКА НА МИТНІЙ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ — це митний режим, відповідно до якого іноземні товари піддаються у встановленому законодавством порядку переробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, за умови подальшого реекспорту продуктів переробки.

Укладаються контракти на переробку давальницької сировини з Словацькою фірмою(пошиття трикотажних виробів – футболки, майки інше )

2.12. ПЕРЕРОБКА ЗА МЕЖАМИ МИТНОЇ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ — це митний режим, відповідно до якого українські товари піддаються у встановленому законодавством порядку переробці за межами митної території України без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, за умови повернення цих товарів або продуктів їх переробки на митну територію України у митному режимі імпорту.

2.13. ЗНИЩЕННЯ АБО РУЙНУВАННЯ — це митний режим, відповідно до якого іноземні товари під митним контролем знищуються або приводяться у стан, який виключає можливість їх використання, з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами, установленими на імпорт цих товарів, та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Знищенню або руйнуванню підлягають тільки фактично ввезені в Україну товари, які знаходяться під митним контролем та заявлені у відповідний митний режим незалежно від мети їх переміщення через митний кордон України. Товари, щодо яких прийнято рішення про їх знищення або руйнування, можуть передаватись на тимчасове зберігання під митним контролем за погодженням з митним органом у належно обладнанні для опечатування та пломбування місця схову. Відповідальність за збереження до вирішення питання про знищення або руйнування, несе власник даного товару або уповноважена особа (декларант, митний брокер) на умовах угоди (договору). Знищення або руйнування здійснюється підприємством, яке пройшло атестацію на виконання цих робіт.

Знищення або руйнування товарів допускається з письмового дозволу митного органу, який надається за умови наявності дозволів інших органів державної влади, що здійснюють відповідно до їхньої компетенції контроль під час переміщення товарів через митний кордон України. Знищення або руйнування товарів здійснюється за рахунок їх власника чи іншої заінтересованої особи.

Знищенню або руйнуванню під митним контролем підлягають товари:

- які не відповідають вимогам чинних в Україні нормативно-правових актів, нормативних документів стосовно відповідних видів товарів щодо їх споживчих властивостей, безпеки для життя і здоров'я людини, майна і довкілля;

- на які строк придатності до споживання або використання закінчився;

- яким з метою збуту виробником (продавцем) навмисно надано зовнішнього вигляду, або окремих властивостей певного вигляду, і неможливо ідентифікувати їх як товар, за який він видається;

- на які немає передбачених законодавством відповідних документів, що підтверджують їх якість та безпеку;

- у інших випадках, передбачених законодавством України.

Митний орган вправі відмовити у наданні дозволу на розміщення товарів у митний режим знищення або руйнування у випадках, коли знищення або руйнування неякісних та небезпечних товарів може:

- заподіяти шкоду навколишньому природному середовищу;

- негативно вплинути на здоров' я населення або створити небезпеку життя людям, тваринному та рослинному світу;

- спричинити витрати для держави;

- коли митний орган не має можливості здійснення контролю за фактичним його знищенням або руйнуванням;

- в інших випадках, визначених законодавством України. Проведення операцій по знищенню або руйнуванню товарів під митним контролем вважається правомірним, якщо на це є рішення (погодження) спеціальних органів виконавчої влади, що здійснюють відповідно до їхньої компетенції контроль під час переміщення товарів через митний кордон України згідно зі ст. 227 МКУ. Знищення може проводитися шляхом хімічної, механічної або іншої дії (спалювання, руйнування), в результаті якої товари цілково знищуються, а їх відновлення неможливе.

Не підлягають розміщенню у митний режим знищення або руйнування товари:

- заборонені до ввезення в Україну;

- заборонені до транзиту через митну територію України;

- на ввезення яких не надано дозволи уповноваженими органами державної влади, що виконують відповідні контрольні функції;

- розміщені в режимах імпорту, експорту, тимчасового вивезення і транзиту;

- вилучені або затримані митними органами як предмети порушення митних правил на підставі статей МКУ, якими передбачена конфіскація таких предметів;

- електроенергія;

- ядерні матеріали, спеціальні розщеплювальні матеріали;

- радіоактивні відходи;

- особливо небезпечних хімічних речовин;

- отруйні речовини;

- небезпечні відходи;

- в результаті знищення або руйнування яких утворюються особливо небезпечні хімічні та отруйні речовини, небезпечні і радіоактивні відходи;

- неякісні або непридатні до споживання товари гуманітарної допомоги;

- неякісна та небезпечна продукція, яка класифікується у 1-24 групах згідно з УКТ ЗЕД;

- культурні цінності;

- представники тваринного та рослинного світу, які відповідно до законів України та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, охороняються державою.

Знищення або руйнування проводиться в присутності власника товару або особи, уповноваженої ним (брокер, декларант). Після чого складається акт про знищення або руйнування, який підписується всіма членами комісії, власником товару або особою, уповноваженою ним (брокером, декларантом) та завіряється печатками.

Окремі категорії товарів, що підлягають знищенню:

1) лікарських і наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів;

2) неякісної та небезпечної продукції;

3) військової, мисливської, спортивної вогнепальної зброї та боєприпасів до неї;

4) холодної і пневматичної зброї;

5) вибухових речовин;

6) спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозогінної та дратівної дії, засобів індивідуального захисту, засобів активної оборони та засобів для виконання спеціальних операцій і оперативно-розшукових заходів.

При тому це допускається з письмового дозволу митного органу, який надається за умови наявності дозволів інших органів державної влади, що здійснюють відповідно до їхньої компетенції контроль під час переміщення товарів через митний кордон України. Такий дозвіл митним органом не видається, якщо знищення товарів може завдати істотної шкоди навколишньому природному середовищу, а також в інших випадках, що визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи спільно з іншими органами державної влади, що здійснюють контроль під час переміщення товарів через митний кордон України.

2.14. ВІДМОВА НА КОРИСТЬ ДЕРЖАВИ — це митний режим, відповідно до якого власник відмовляється від іноземних товарів на користь держави без будь-яких умов на свою користь.

Відмова на користь держави - митний режим, відповідно до якого власник відмовляється від товарів, що перебувають під митним контролем, без будь-яких умов на свою користь. У режимі відмови на користь держави на товари не нараховуються і не справляються податки і збори, а також не застосовуються заходи нетарифного регулювання. Відмова від товарів на користь держави допускається з дозволу митного органу

Відмова від товару – добровільна заява власника (декларанта) про передачу товару який перебуває під митним контролем на користь держави, без будь-яких умов на свою користь.

На перший погляд назва глави дає зрозуміти, що не вигідно суб’єкту ЗЕД який затратив кошти на ввезення товару на митну територію України, просто так відмовитись від нього на користь держави. Але в митній практиці такий митний режим застосовується достатньо часто, і як правило в даний митний режим попадають виставочне майно, рекламна продукція та інші товари, в тому числі тимчасово ввезені на митну територію України. Власника (декларанта) спонукає відмовитись від свого товару насамперед:

- неможливість або невигідність розміщення товару в митний режим імпорт, так як виникає ряд видатків та додаткових зусиль для вирішення питань пов’язаних з тарифним та нетарифним регулюванням;

- транспортування, перевезення завантаження, розвантаження та виконання інших робіт;

- зменшення матеріальних збитків до мінімуму і звільнення від митних процедур;

збереження іміджу та ділової репутації на ринку.

Не можуть бути заявленими (розміщені) в митний режим “Відмови на користь держави” відповідно:

- товари (предмети) які заборонені до ввезення в Україну;

- товари, які не знаходяться на митний території України;

- товари, які не можуть бути пред’явлені та фактично передані митним органам при декларуванні;

- товари, які не є власністю особи, яка відмовляється від товарів на коритсь держави та якщо немає згоди власника;

- товари, щодо яких не проведено встановлених законодавством України видів контролю;

- товари, які потребують особливих умов зберігання, у випадках коли митний орган не має можливості їх забезпечити;

- відходи та залишки після знищення або руйнування;

- товари неліквідні або неякісні, щодо яких закінчився термін використання (споживання);

- радіоактивні та іонізуючі матеріали;

- збиткові товари які можуть завдати державі витрат;

- товари які можуть спричинити шкоду здоров’ю людей, загрожувати їх життю, а також тваринному та рослинному світу;

Для розміщення товарів в митному режимі на користь держави потрібен дозвіл митного органу.

Насамперед власник (декларант) здійснює відмову без будь-яких умов на свою користь. На такі товари не нараховуються і не справляються податки та інші митні збори, а також не застосовуються заходи нетарифного регулювання.

Для того щоб отримати дозвіл на розміщення товару в митний режим "Відмова на користь держави", власник (декларант) повинен звернутись до митного органу (по місцю акредитації, в пункті пропуску, або по місцю знаходження товару) з письмовою заявою для отримання дозволу на подання ВМД та оформлення товару у відповідному митному режимі.

До заяви, крім ВМД, долучаються всі товаросупровідні документи у яких зазначено кількість, вага, характер товару, його назва, інші характеристики (в тому числі ПП, ПД), документи, які засвідчують право власника розпоряджатись товарами відповідно до Закону України, дозволи, надані іншими органами державної влади, що здійснюють відповідно до їхньої компетенції контроль під час переміщення товарів через митний кордон України, згідно ст. 27 МКУ та обов’язково зазначається причина відмови. ВМД заповнюється декларантом без сплати податків та митних зборів і служить як документ статистичної звітності.

Митний орган має право не надати дозволу на розміщення товару який знаходиться під митним контролем в митний режим "Відмова на користь держави" виходячи із наявності достатніх підстав вважати про недоцільність розміщення його у такий режим.

Власник повинен забезпечити доставку товарів на склад митного органу до здійснення митного оформлення .

Види митних режимів

Види операцій	Митні режими
Експорт	1. Експорт 2. Переробка поза митною територією 3. Тимчасове вивезення
Реекспорт	4. Реекспорт
Транзит	5. Транзит
Імпорт	6. Митний склад 7. Випуск у вільний обіг 8. Магазин безмитної торгівлі 9. Переробка на митній території 10. Переробка під митним контролем 11. Вільна митна зона 12. Вільний склад 13. Знищення 14. Тимчасове ввезення 15. Відмова на користь держави
Реімпорт	16. Реімпорт