Висновки

Отже, проаналізувавши вищевикладений матеріал, можна зробити ряд висновків.

Термін припинення трудового договору є найбільш широким за об'ємом і охоплює всі випадки закінчення дії трудового договору, в тому числі за угодою сторін, внаслідок вибуття зі складу підприємства в зв'язку зі смертю та ін.

Розірвання трудового договору торкається лише випадків, коли трудовий договір припиняється з ініціативи будь-якої з його сторін.

Звільнення - термін, якому відповідає процедура технічного оформлення вже припинених трудових відносин. Проте термін "звільнення" застосовується також до всіх випадків припинення трудового договору.

Підставами припинення трудового договору є обставини, які визначаються законом як юридичні факти для припинення трудового договору.

Припинення дії трудового договору є правомірним у тому разі, коли: 1) наявна зазначена у законі підстава; 2) дотриманий відповідний порядок звільнення працівника згідно з підставою.

Законодавством установлений вичерпний перелік підстав припинення трудового договору, де, зокрема, закріплені і підстави для одностороннього розірвання трудового договору.

Роботодавець управі за своєю ініціативою звільнити працівника лише за умови, що є підстави для розірвання трудового договору – загальні чи додаткові, які чітко встановлені законом.

Загальні підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця передбачені ст. 40 КЗпП, а додаткові – ст. 41 КЗпП.

Передбачена трудовим законодавством класифікація підстав розірвання трудового договору на загальні і додаткові базується на врахуванні об’єктивних параметрів і суб’єктного складу трудових відносин. Обєктивні параметри – це певні життєві обставини, що тягнуть за собою негативні наслідки стосовно всіх працівників або певної категорії працівників.

Загальні підсави розірвання трудового договору застосовуються до всіх категорій працівників за наявності певних об’єктивних обставин.

Додаткові підстави розірвання трудового договору застосовується лише до певної категорії працівників, що зумовлено особливостями трудової функції цієї категорії працівників, за наявності об’єктивних обставин, викликаних винними діями працівника цієї категорії.

До додаткових підстав розірвання трудового договору ст. 41 КЗпП відносить: 1) одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами;

1-1) винних дій керівника підприємства, установи, організації, внаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімальної заробітної плати;

2) винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу;

3) вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи;

4) перебування всупереч вимогам Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" у безпосередньому підпорядкуванні у близької особи;

Власник або уповноважений ним орган з власної ініціативи зобов'язаний розірвати трудовий договір у разі повторного порушення посадовою особою вимог законодавства у сфері ліцензування та з питань видачі документів дозвільного характеру, передбачених статтями 166-10, 166-12 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Виділення додаткових підстав як самостійного елемента системи підстав – наочне вираження процесу подальшої диференціації правового регулювання трудових відносин, зумовленої суб’єктним складом і характером трудової діяльності.

Установлення додаткових підстав розірвання трудового договору зумовлене підвищеною відповідальністю й суспільною значущістю трудової функції працівників певних категорій, що й визначає особливості цих підстав на тлі загальних.

Істотною рисою додаткових підстав розірвання трудового договору є те, що вони застосовуються лише до окремих суб’єктів трудових правовідносин за наявності відповідних умов, у той час коли загальні підстави розірвання трудового договору поширюються на всіх суб’єктів трудових правовідносин. Водночас, у разі необхідності вирішення питання про підставу розірвання трудового договору за наявності загальних, і додаткових підстав, безперечно має бути застосована додаткова, що зумовлено специфікою функціонального призначення цих підстав у системі підстав припинення трудового договору.

З’ясування вичерпного переліку суб’єктів, які можуть бути звільнені за додатковими підставами, сприятиме забезпеченню законності в регулюванні трудових відносин і встановленню юридичних гарантій при розірванні трудового договору на цих підставах.