МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ПСИХОЛОГІЇ, ІСТОРІЇ ТА СОЦІОЛОГІЇ

ЗАТВЕРДЖУЮ

Н. Тюхтенко

Проректор з навчальної та науково-

педагогічної роботи,

голова науково-методичної ради

«____» ____________ 20___ р.

ПРОГРАМА КОМПЛЕКСНОГО ДЕРЖАВНОГО ЕКЗАМЕНУ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ

ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНОГО РІВНЯ

«СПЕЦІАЛІСТ»

ДЕННОЇ ТА ЗАОЧНОЇ ФОРМ НАВЧАННЯ

СПЕЦІАЛЬНОСТІ

7.01010601. СОЦІАЛЬНА ПЕДАГОГІКА

МОДУЛЬ «теорія ТА ТЕХНОЛОГІЇ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ»

МОДУЛЬ «СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ»

СХВАЛЕНО

Науково-методичною радою

факультету психології, історії та соціології

Протокол №2 від 14.10.2013 р.

Херсон – 2013

Пояснювальна записка

У добу реформування країни, становлення нових соціально-економічних основ її розвитку все актуальнішим стає завдання побудови нових відносин між суспільством і особистістю. Пошук оптимальних шляхів соціалізації особистості та її соціальний захист стають першочерговими завданнями людинознавчих дисциплін.

У зв’язку з цим постає питання про розвиток соціальної педагогіки як перспективного напряму педагогічної науки, що досліджує провідні шляхи, умови та засоби соціалізації дітей та молоді, роль і місце в цьому процесі різних суспільних інститутів.

З огляду на це, особливе значення має розробка теоретичних основ соціальної педагогіки з урахуванням сучасної соціально-економічної ситуації, досвіду вітчизняної та світової соціально-педагогічної практики.

Соціальна педагогіка - це галузь педагогіки, що досліджує соціальне виховання в контексті соціалізації, тобто виховання всіх вікових груп і соціальних категорій людей, що здійснюється як в організаціях спеціально створених для цього, так і в організаціях, для яких виховання не є основною функцією.

Таке розуміння соціальної педагогіки дозволяє вважати її предметом дослідження виховних сил суспільства і способів їх актуалізації, шляхів інтеграції можливостей суспільних, державних і приватних організацій з метою створення умов для розвитку, духовно-ціннісної орієнтації і позитивної самореалізації людини.

Програма державного екзамену з соціальної педагогіки містить у собі основні проблеми з фундаментальних розділів соціально-педагогічної науки, котрі дозволяють уявити цілісність та системність теоретичних знань студента-соціального педагога. Запропонована програма з курсу соціальної педагогіки є єдиною для спеціальності та різних спеціалізацій.

Програма містить перелік рекомендованої літератури, котрий необхідно розглядати як орієнтувальний для підготовки до державного екзамену.

Зміст програми Блок і «Теорія соціально-педагогічної діяльності»

Соціальна педагогіка як галузь педагогічного знання. Предметне поле соціальної педагогіки. Педагогічні закономірності взаємодії середовища й особистості. Завдання соціальної педагогіки. Функції соціальної педагогіки. Зв’язок соціальної педагогіки з іншими науками та сферами суспільного життя.

Структура соціально-педагогічної діяльності. Суб`єкти і об’єкти соціально-педагогічної діяльності. Ресурси соціально-педагогічної діяльності

Ключові поняття соціальної педагогіки. Соціальне середовище як необхідна умова соціалізації особистості. Соціальна адаптація. Соціальне виховання. Соціальна профілактика. Соціальна реабілітація. Соціальне обслуговування

Поняття методу і методології. Методологічні знання у сфері соціальної педагогіки. Принципи соціальної педагогіки. Зв'язок соціальної педагогіки з іншими науками. Основні ознаки методологічного знання соціальної педагогіки.

Мета соціально-педагогічної діяльності. Етапи соціально-педагогічної діяльності.

Про поняття «особистість» і «соціалізація». Соціально значущі якості особистості. Проблеми розвитку особистості. Роль спадковості і середовища в розвитку особистості та її соціалізації. Само зміни людини і соціалізація. Особистість і колектив.

Виховання як соціальний інститут. Виховні напрями. Мета, сутність і задачі соціального виховання. Системи виховання – соцієтарна, гуманістична, технократична. Об’єктивні й суб’єктивні виховні чинники. Умови соціального виховання. Виховні організації.

Людина як об’єкт і суб’єкт соціалізації. Людина як жертва соціалізації. Самозміни людини в процесі соціалізації. Соціальна віктимологія

Поняття норми. Поняття соціальної норми й відхилення від норми. Типи відхилень від норми. Теорії відхилень

Види девіантної поведінки. Причини його виникнення. Соціопатична система навіювань. Деформації ідентичності як джерело девіацій особистісного розвитку.

Причини і форми аутоагресивної поведінки неповнолітніх. Особливості ауто агресивної поведінки підлітків. Адитивні відхилення у поведінці неповнолітніх. Особливості підліткових адикцій. Проблема підліткового алкоголізму. Рівні втягнення дітей у вживання алкоголю та наркотичних речовин.

Проблема дитячої проституції. Особливості дитячої проституції. Характерні риси дитячої проституції. Причини і наслідки. Типологія проституції. Нормативно-правова база запобігання виявам дитячої проституції.

Причини підліткової злочинності. Соціально-педагогічна діяльність з підлітками-девіантами.

Діти «групи ризику», робота з ними соціального педагога.

Особливості роботи соціального педагога в закладах освіти. Алгоритм роботи соціального педагога. Соціальний педагог у школі. Діяльність соціального педагога в соціальних установах. Робота з окремим клієнтом та з групою клієнтів. Соціальний педагог і дитячий колектив ЗОШ. Соціальний педагог і дитячий колектив певної соціальної установи.

Робота соціального педагога з сім`єю. Соціально-педагогічний супровід у роботі з різними типами сімей.

Супровід сімейних форм виховання. Тимчасові, фостерні, прийомні та опікунські сім`ї.

Соціальне сирітство. Перебування соціальних сиріт в інтернаті. Організація життя дітей в інтернаті. Соціально-психічна адаптація дітей. Порушення емоційного розвитку.

Соціально-педагогічний супровід дітей з особливими потребами. Організація життя, навчання та розвитку дітей з особливими потребами. Супровід сімей, де виховують дітей з особливими потребами.

Соціально-педагогічна діяльність з обдарованими дітьми. Соціально-педагогічний супровід обдарованих дітей.

Соціально-педагогічна діяльність з дитячими та молодіжними об’єднаннями. Організація індивідуальної та групової роботи. Проведення акцій. Організація дозвілля дітей і молоді з певної організації.

Анімаційна діяльність соціального педагога. Педагог-аніматор в закладах літнього відпочинку дітей та підлітків. Організація дозвілля для людей похилого віку.

Сутність реабілітаційної діяльності соціального педагога. Організація реабілітації дітей, що постраждали від сімейного насилля та впливу деструктивних культів.

Робота соціального педагога в виправних закладах для неповнолітніх. Чинники протиправної поведінки неповнолітніх. Мікросоціальні умови перебування. Завдання соціальної реабілітації неповнолітніх.

Міжнародні норми в галузі охорони праці. Соціальне партнерство (соціальний діалог) в охороні праці. Соціальне партнерство як принцип законодавчого та нормативно-правового забезпечення охорони праці. Соціальний діалог в Європейському Союзі.

Законодавча основа Євросоюзу з питань охорони праці. Охорона праці - частина соціальної політики ЄС. Директиви ЄС з охорони праці. Трудові норми Міжнародної організації праці. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці. Основні напрямки співробітництва.

Основні законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі освіти. Законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі освіти. Покажчик нормативно-правових актів з питань охорони праці. Галузеві програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища. Положення про організацію системи управління охороною праці в галузі. Система управління охороною праці в навчальному закладі.

Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці в закладах освіти (СУОП). Забезпечення функціонування та побудова СУОП в закладах освіти. Елементи системи управління охороною праці, міжнародний стандарт OHSAS 18001:2007. Політика в галузі охорони праці. Впровадження і функціонування СУОП. Ефективність функціональної структури СУОП. Планування заходів з охорони праці. Види планування та контролю стану охорони праці.

Травматизм та професійні захворювання в галузі освіти. Розслідування нещасних випадків. Загальні положення та визначення. Мета та завдання розслідування нещасних випадків. Обов’язки роботодавця щодо розслідування нещасних випадків. Обставини, за яких проводиться розслідування. Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом. Розслідування та облік нещасних випадків, хронічних професійних захворювань і отруєнь в закладах освіти. Розслідування нещасних випадків. Спеціальне розслідування нещасних випадків. Організація розслідування, склад комісій з розслідування, основні документи. Особливості розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру.

Основні технічні та організаційні заходи щодо профілактики травматизму та професійної захворюваності в закладах освіти.

Спеціальні розділи охорони праці в галузі професійної діяльності. Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу. Загальні вимоги безпеки в закладах освіти. Вимоги до санітарного контролю за станом повітря робочої зони. Вимоги до засобів індивідуального захисту. Вимоги безпеки до кабінетів фізики, інформатики, хімії, біології, майстерень, спортивних залів, їдалень. Утримання території підприємств галузі. Вимоги безпеки праці під час експлуатації систем опалення, вентиляції і кондиціювання повітря. Вимоги до працівників певних категорій і порядок допуску їх до роботи. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці в галузі. Шкідливі хімічні речовини, біологічні чинники.

Державний нагляд і громадський контроль за станом охорони праці.

Органи державного нагляду за охороною праці. Основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Держгірпромнагляд. Права і відповідальність посадових осіб Держгірпромнагляду. Проведення державного нагляду за охороною праці. Види та основні параметри проведення наглядових заходів.