1.3.1 Монтаж колон

Монтаж колон виконується тільки після інструментальної перевірки відповідності проекту позначок і положення в плані фундаментів, зворотної засипки пазух фундаментів і підготовки дна стакана.

Підливку бетоном чи розчином виконують безпосередньо перед встановленням колон. Товщину шару підливки визначають не тільки відхиленням від проектної позначки дна стакана, але й з урахуванням довжини колони, що встановлюється в даний фундамент, з тим, щоб відхилення по довжині колони можна було б погасити товщиною цього шару. Для підливки зо виконують перед встановленням колони, застосовують жорсткі суміші, які добре ущільнюють, щоб вони не стискалися під тиском опорного торця колони.

Колони на будівельний майданчик доставляють автотранспортом. Монтують колони з попереднім розкладанням біля місць монтажу, в зоні дії монтажного крана. Так як довжина колон більша за їх крок застосовується дворядне розкладання (рисунок 2).

Рисунок 2 –Лінійне дворядне розкладання колон

Так як величина прогону 18 метрів і крок колон 6 метрів, то застосовується поздовжня схема, коли кран рухається вздовж будівлі, монтуючи з одної стоянки 4 колони (рисунок 3).

Рисунок 3 –Схема проходки та стоянки монтажного крана при монтажі колон

При вивірянні та тимчасовому закріпленні колон висотою більше 12 метрів для забезпечення їх стійкості їх розкріплюють двома розчалками, встановленими в площині поздовжніх осей будівлі (площині найменшої жорсткості).

Після встановлення ряду колон їх проектне положення кінцево вивіряють. Вертикальність колони вивіряють по виску або за допомогою двох теодолітів, встановлених по двох осях колони, у двох взаємо перпендикулярних площинах.

Колони належить встановити і вивірити з такою точністю, щоб не були перевищені допуски, регламентовані будівельними нормами (додаток В [1]).

Після вивіряння колон виконують замонолічування стиків колони з фундаментом. До набуття бетоном в стику 70% проектної міцності на колони не дозволяється встановлювати наступні елементи каркасу будівлі, крім проектних або монтажних в’язів і розпірок, що забезпечують стійкість колони вздовж ряду.

1.3.2 Монтаж підкранових балок

Підкранові балки монтують самостійним потоком з попереднім розкладанням їх біля місць монтажу на дерев’яні підкладки на відстані від колон 2,8 -4,0 м в “ялинку” (рисунок 4).

Рисунок 4 –Монтаж підкранових балок з попереднім розкладанням

При встановленні підкранових балок в проектне положення по повздовжніх осях на опори наносять риски, а торці і верхні закладні планки –риски середини конструкції. Збіг усіх рисок забезпечує правильне положення балок після встановлення. Відмітки переносять на верх колони і по них перевіряють нівеліром положення верхніх полиць балок. Балки встановлюють на консолі колон і тимчасово закріплюють анкерними болтами. Остаточне вивіряння підкранових балок виконують в межах однієї захватки або температурної секції за допомогою геодезичних інструментів, після чого виконують зварювання усіх кріпильних деталей балок до закладних деталей колон.