Одержані показники дозволили зробити певні висновки:

• найуживанішими виявилися конструкції, які виражають повідомлення про джерело інформації, тобто, в нашому випадку, це значна кількість тих компонентів, які несуть у собі пряме посилання на автора (на думку автора, авторів, дослідників тощо). Це відбувається ймовірно тому, що референт не бажає брати на себе відповідальність за зміст або ж має певні сумніви щодо до нього, й через це використовує їх при реферуванні;

• вставлені компоненти, що пояснюють і доповнюють текст, також виявилися досить уживаними, адже вони виконують дуже важливу допоміжну змістову функцію, і тому їхнє використання, певним чином, необмежене;

• найрідше ж використовуються вставлені конструкції, які несуть у собі попередні авторські замітки, вставні конструкції з модальним значенням і конструкції, які вказують на логічний зв’язок думок. Уживаються вони рідко тому, що більша частина з них виконує лише текстоорганізуючу функцію, тобто є, так званим, ланцюжком, який зв’язує текст. Цей чинник, звичайно є дуже важливим у структурі реферативного тексту, але оскільки реферат повинен бути максимально лаконічним, і в той же час умістити якнайбільше важливої інформації, тому вживання цих допоміжних малоінформативних (авторські замітки) або ж взагалі неінформативних (конструкції з логічним зв’язком) компонентів мають обмежений характер.

Отже, проаналізувавши одержані статистичні дані ми можемо зробити висновок, що вставні конструкції в реферативних текстах не є досить поширеним явищем, а тому, якщо вже вони використовуються, потрібно дуже ретельно слідкувати за правильністю їх вживання і чи відповідають вони стилю реферату. Вставлені компоненти використовуються частіше і, на мою думку, виконують значно важливіші функції при побудові реферативних текстів, хоча також є не найпоширенішими ускладненнями.

Висновки

Отже, проаналізувавши вставні і вставлені конструкції в реферативному тексті, можна зробити певні висновки, що вживання досліджуваних нами компонентів відіграє дуже велику значеннєву роль, адже вони слугують засобами зв’язку, беруть участь у формуванні змісту речення; вказують на логічний зв'язок думок; виражають повідомлення про джерело інформації; доповнюють і пояснюють як зміст усього речення, так і окремі поняття, терміни; і, що найважливіше, виконують у реферативному тексті функцію зв’язності, текстової організації.

При редагуванні рефератів, редактор повинен дуже пильно стежити за тим, щоб він: по-перше, не містив додаткової інформації та критичних зауважень автора реферату; по-друге, щоб використання саме вставлених конструкцій не перевантажувало сприйняття змісту самого реферату, а вживання вставних конструкцій, які вказують на логічний зв’язок думок, не засмічували текст своїм над частим використанням. Адже відомо, що для реферативного тексту характерна особлива літературна форма, яка характеризується суворою послідовністю викладу, постійністю структури і обов’язковою лаконізацією мови. Через це в малий обсяг потрібно вмістити основний зміст першоджерела, а також включити головні фактичні відомості та висновки.

Одержані ж статистичні дані (зі 131 взятого, лише в 45 знайдено) вказують нам на те, що як вставні конструкції, так і вставлені (хоч останні і використовуються частіше) в реферативних текстах вони не є досить поширеним явищем.

Роль же редактора в правильній організації реферативних текстів є незамінною і провідною.

Зміст

Вступ........................................................................................................ 1

1. РОЗДІЛ 1. Вставні і вставлені конструкції як синтаксичні одиниці сучасної української літературної мови............................................................................. 5

• Характеристика вставних слів і словосполучень.......................... 5

• Характеристика вставлених конструкцій..................................... 8

2. РОЗДІЛ 2. Вставні і вставлені конструкції в реферативних

текстах....................................................................................................12

• Вставні конструкції, що виражають повідомлення про джерело інформації. Модальні компоненти............................................... 13

• Вставлені конструкції доповнення або пояснення...................... 14

• Кількісно – статистичні підрахунки............................................ 16

Висновки.................................................................................................... 19

Зміст.......................................................................................................... 20

Список використаної літератури........................................................ 21

Матеріал дослідження

Список використаної літератури

1. Блюменау Д. И. Проблемы свертывания научной информации. – Л., 1982 166 с.

2. Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис. – Наукова думка. – К.: 1983. – 293 с.

3. ГОСТ 7.9-95. Реферат и аннотация. Общие требования (ИСО 214-76). – М., - 7 с.

4. Жовтобрюх М.А., Кулик В.М. Курс сучасної української мови у двох частинах / частина друга. – К., 1972. – 532 с.

5. Лихтенштейн Е.С., Михайлов Е.С. Редактирование научно-технической литературы и информации. – М., 1974. – 342 с.

6. Мацько Л. І., Сидоренко О. М. Українська мова: Посібник. Друге видання. – Либідь, 1996. – 245 с.

7. Мильчин А.Э. Методика и техника редактирования текста. Практическое пособие. – М., 1972. –

8. Олійник З. П. Вставні і вставлені компоненти. Автореф. дис. канд. філ. наук: 10. 02. 15/ Донецьк. нац. ун-т.: Донецьк, 2002 – 19 с.

9. Партико З.В. Загальне редагування. – Львів, 2001. – 342 с.

10. Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови: Підручник. – К.: Либідь, 1993. – 248 с.

11. Редактирование отдельных видов литературы / под ред. Н.М.Сикорского. – М., 1987. – 298 с.

12. Реферативний журнал «Економіка. Економічні науки». – К.: Кн. палата України. – 12. 2004. – С. 25 – 35.

13. Реферативний журнал «Політика. Політичні науки». – К.: Кн. Палата України. – 12. 2004. – С. 6 - 23.

14. Сикорский Н. М. Теория и практика редактирования. - М., 1980. – 397 с.

15. Соловьев В. И. Составление и редактирование рефератов. Вопросы теории и практики. – М.: Книга, 1975. – 104 с.

16. Справочная книга редактора и корректора / под ред. А.Э. Мильчина – М., 1985. - 576 с.

17. Сучасна українська мова за ред. О.Д.Пономаріва. – К., 1997. – С. 206 - 209

18. Сучасна українська літературна мова. Лексика та фразеологія/ за ред. І.К.Білодіда – К., 1973. – 459 с.

19. Сучасна українська літературна мова/ за ред. А.П.Грищенка. – К., 1997. – 343 с.

20. Український реферативний журнал «Джерело». – сер. 3, № 1. – 2006

21. Феллер М.Д. Эффективность сообщения и литературный аспект редактирования. – Л., 1978. – 245 с.

22. Трактат http://www.traktat.com/language/book/synt/prost_01/vv_ko.php

23. Синтаксис тексту http://www.refine.org.ua/pageid-1819-10.html

22