Розділ 2. Вставні та вставлені конструкції в реферативних текстах

Реферативне видання слід розглядати як інформаційно-пошукову систему. Для цього матеріал у них повинен бути представлений у чітко систематизованій формі, що допомагає усувати роздробленість, невпорядкованість інформації в потоці первинних документів.

Науковий реферат як завершений текст побудовано за принципом вкладання одиниць тексту, як тип тексту, що характеризується застосуванням різноманітних прийомів компресії інформації: вставленні компоненти, відокремленні (найчастіше це дієприкметникові звороти), абревіація тощо.

У реферативних текстах вставні і вставлені конструкції використовують для конденсації, уточнення думки, а також, як згадувалося вже в першому розділі, слугують засобами зв’язку, беруть участь у формуванні змісту речення, виражають певне повідомлення про джерело інформації, виконують функцію зв’язності. Потрібно зазначити, що на відміну від текстів взагалі, де досліджувані нами компоненти, вживаються частіше, для рефератів характерне обмежене їхнє використання. Це пояснюється тим, що в більшості текстів (особливо художніх і публіцистичних) конструкції вставлення мають більш довільний характер використання, можуть містити в собі також і емоційно-експресивне забарвлення, в той час як у реферативних текстах дані конструкції виконують більш номінативну функцію: уточнюють, пояснюють, констатують факти.

Вставні конструкції, що виражають повідомлення про джерело інформації. Модальні компоненти.

Досить часто в реферативних текстах зустрічаються слова, котрі не несуть змістового навантаження, тобто не містять важливої інформації. Зайві слова – це, так би мовити, слова-бур’ян. Вони займають місце, подовжують і ускладнюють фразу, її сприйняття, - інакше кажучи, створюють «шум». [11,173]

Якщо усунути з рефератів непотрібні слова, то вони від цього тільки поліпшаться, стануть простіші й зрозуміліші, а замість вилучених слів до них можна додати важливі відомості з першоджерела й тим самим збільшити кількість інформації.

Причиною непотрібних слів може бути необ’єктивний підхід референта до змісту першоджерела. Наведемо кілька прикладів вставних конструкцій, що виражають повідомлення про джерело інформації, які певним чином ілюструють вище сказану думку, напр.: «на думку автора» (Дод., 6, 10), «на думку деяких дослідників» (Дод., 12), «на думку авторів» (Дод., 17) тощо; зустрічається також, коли референт посилається на думки інших авторів типу «на думку Г. Юнга», (Дод., 3), «на думку М. Бона», (Дод., 4), «на його думку» (Дод., 4) тощо. Складається враження, що референти прямо посилаючись на автора, ніби побоюються, аби їм не приписали зміст реферату, або ж вони (референти) виражають певну недовіру першоджерелу і тим самим вносять у реферат елемент суб’єктивної оцінки. Тобто використовуючи такі конструкції референти не погоджуються з твердженнями автора, і тим самим засмічують тексти рефератів зовсім непотрібними, в деяких випадках, вставними конструкціями.

Вставні конструкції з модальним значенням, які виражають оцінку мовцем ступеня достовірності висловлювання, впевненості, невпевненості, сумніву, можливості, припущення тощо, вносять у зміст речення певну стилістичну забарвленість, нотку експресії. Автор у такий спосіб виражає власне ставлення до повідомлюваного. Та читач, на мою думку, в такому випадку може як погодитися з його оцінкою, так і не погодитися, тобто це вимагає від нього (читача) додаткових роздумів і власних суджень щодо змісту речення.

Наведемо кілька прикладів вставних конструкцій з модальним значенням: а) Звісно, міграційна активність – це складова культурної мобільності й соціального буття б) У такому випадку міграційні ситуації можна ототожнювати, безумовно, з імперативними суспільними процесами феноменами (Дод., 25). У першому реченні використана вставна конструкція, яка виражає оцінку ступеня достовірності висловлювання, в другому впевненості. Тобто автор переконаний у тому, про що повідомляє і, певним чином, його власна оцінка передається й читачеві. А у випадку, коли він відомий висококваліфікований фахівець у даній галузі, то перевіряти чи достовірна та інформація, котру автор подає - сенсу немає.