3. Види тгпр. Контроль тгпр

Для виконання поставленого завдання спостережний пункт повинен бути для цього підготовленим. Підготовка спостережних пунктів до роботи включає:

• вибір і заняття спостережного пункту;

• орієнтування приладів;

• топогеодезичну прив'язку спостережного пункту;

• вибір орієнтирів і складання схеми орієнтирів;

• встановлення зв'язку з вогневими підрозділами та старшим командиром;

• інженерне обладнання та маскування спостережного пункту.

Топогеодезична прив’язка КСП(СП) полягає у визначенні прямокутних координат (X,Y) і абсолютної висоти (h) пункту, а також дирекційних кутів орієнтирних напрямків із точки розташування КМУ(приладу спостереження) на 1-2 віддалених орієнтири.

Топогеодезична прив’язка КСП(СП) в залежності від умов та обстановки може проводитися на геодезичній основі або по карті(аерознімку) за допомогою приладів та навігаційної апаратури командирської машини управління.

Прив’язка на геодезичній основі виконується, як правило, топогеодезичними підрозділами.

Прив’язка по карті(аерознімку) виконується силами і засобами взводу управління батареї за допомогою штатних оптичних приладів і навігаційної апаратури КМУ.

У залежності від характеру місцевості, наявності та розміщення контурних точок для визначення координат спостережного пункту по карті(аерознімку) за допомогою приладів можуть застосовуватися:

• полярний спосіб;

• хід у 2-3 сторони;

• метод засічок (за дальностями, дирекційними кутами, спосіб Болотова).

За вихідні точки для ТГПР пунктів по карті (аерознімку) слід вибирати надійно розпізнавальні на місцевості контурні точки і місцеві предмети, координати яких можна надійно визначити.

При визначенні прямокутних координат полярним способом на місцевості визначають дирекційних кут напрямку із спостережного пункту на контурну точку (КТ) і відстань між ними (мал. 3.1). Дирекційний кут, отриманий з СП на КТ, змінюють на 30-00 і визначають координати СП розв’язанням прямої геодезичної задачі на обчислювачі (номограмі інструментального ходу(НІХ), ЕОМ, логарифмічній лінійці, по таблицях) або графічно на ПУВ.

Хсп = Хкт + ΔХ; Yсп = Yкт + ΔY

,де ΔХ та ΔY – прирости координат, що визначаються одним із вищезгаданих способів.

Мал.3.1

У випадку визначення жирекційного кута з КТ на СП визначають координати СП шляхом розв’язання прямої геодезичної задачі, не змінюючи дирекційний кут на 30-00.

Дирекційний кут визначають за допомогою бусолі, а дальність – за допомогою далекомірної рейки, короткої бази, далекоміра, мірної стрічки(шнура).

Вимірювана дальність не повинна перевищувати максимальну дальність надійного виміру для вибраного способу вимірювання дальності.

Визначення координат ходом у 2-3 сторони (мал.3.2) проводиться, як правило, в тих випадках, коли із-за умов місцевості з СП не видно жодної контурної точки. В такому випадку прокладається висячий хід зорієнтованою бусоллю (далекоміром, теодолітом).

Кількість сторін ходу має бути не більше 3, а дальність між ними не більше 200м. Кути і вістані вимірюються бусоллю за допомогою далекомірної рейки або далекоміра.

Мал.3.2

Приріст координат визначається на обчислювачі (НІХ, ЕОМ, логарифмічній лінійці або по таблицям) послідовним розв'язанням прямої геодезичної задачі.

Існують наступні методи засічок: по обернених дирекційних кутах, по виміряних кутах, неорієнтованим приладом(спосіб Болотова) та по виміряних відстанях.

Використовуючи засічку по обернених дирекційних кутах, необхідно, щоб із СП було видно не менше 3 контурних точок (місцевих предметів).

Для виконання засічки орієнтованою бусоллю послідовним наведенням приладу у контурні точки (місцеві предмети) визначають дирекційні кути на них, змінюють їх на 30-00, отримуючи обернені кути, після чого під отриманими кутами з контурних точок на карті або ПУВ проводять прямі лінії і на їх перехресті отримують положення СП. При цьому сторона трикутника похибки не повинна перевищувати 3 мм. За положення СП беруть центр трикутника похибки.

Кути між контурними точками повинні бути не менше 5-00 і не більше 25-00 (мал.3.3).

Мал.3.3

При засічці по виміряних кутах неорієнтованим приладом (спосіб Болотова) необхідно обрати 3-4 контурні точки на місцевості та знайти їх на карті. З точки, координати якої визначають, виміряти приладом кути α, β і γ між вибраними орієнтирами. Хордокутоміром побудувати виміряні на місцевості кути на кальці з довільно вибраної точки. Накласти кальку на карту так, щоб проклеслені на ній напрямки проходили через відповідні точки на карті. Наколоти вершину кута на карту – це і є точка СП. За наявності контурних точок вимірюють ще й кут на четверту точку для контролю (мал.3.4).

Мал.3.4

При визначенні координат по виміряних відстанях необхідно вибрати 3-4 контурних точки на місцевості, знайти їх на карті. Виміряти з СП відстані до вибраних точок (далекоміром, рейкою) і на карті з цих точок прокреслити за допомогою циркуля дуги з радіусами, що відповідають виміряним відстаням. Перехрестя дуг буде показувати місцезнаходження СП (мал.3.5).

Мал.3.5

Топогеодезична прив'язка спостережних пунктів проводиться з контролем. Під час контролю топогеодезичної прив'язки повторно визначають координати та дирекційні кути орієнтирних напрямків.

Під час проведення контролю необхідно:

• визначити координати спостережного пункту від інших контурних точок та іншим способом;

• визначити дирекційні кути незалежними один від одного способами.

Під час проведення топогеодезичної прив'язки за допомогою апаратури топоприв'язки проводять контроль точності роботи апаратури шляхом порівняння координат, отриманих апаратурою топоприв'язки, з координатами контрольних точок, розміщених на маршруті руху.

З метою виключення грубих помилок при обмеженому часі на проведення топогеодезичної прив'язки потрібно порівняти координати спостережного пункту, визначені за допомогою апаратури топоприв'язки або приладів, з координатами, визначеними прийомами окомірної зйомки.

Координати вважаються визначеними правильно, якщо розбіжності не перевищують величин, наведених у табл.3.1.

Таблиця 3.1 – Граничні розбіжності в координатах під час контролю визначення координат, м

Вид топогеодезичної прив’язки		Вид контролю
		На геодезичній основі за допомогою		По карті за допомогою приладів
		Теодоліту, КТД-1	Бусолі	1:25000	1:50000
На геодезичній основі		35	40	55	80
За картою масштабу	1:25000	50	55	65	85
	1:50000	75	80	85	100