2.3 Деформація правового менталітету

Розробка демократичної правової державності в Україні потребує підвищення правової культури її населення. Досягти такої мети неможливо без значних змін у правосвідомості громадян, зокрема у особливому, глибинному елементі правосвідомості –– правовому менталітеті.

Поняття “менталітет”, що є вираженням глибинних структур духовного життя, способом життя, мислення i діяльності використовується для визначення фундаментальних стійких структур свідомості, у тому числі правосвідомості. Правовий менталітет є духовно-правовим психологічним феноменом, що має консервативні форми відтворення властивих йому цінностей. Він –– це те осердя, за допомогою якого правова культура суспільства етнічно “пульсує”, функціонально забезпечує власну культурну самобутність. На сучасному етапі існує система факторів, що впливають на розвиток деформацій правосвідомості та правового менталітету як її елементу, зокрема наступні: якість законодавства, економічні, політичні, духовні, моральні, організаційні фактори, рівень демократизму суспільства, правові традиції, попередній державно-правовий досвід.

Основним формами викривлення уявлень про цінність права (деформацій) на рівні правового менталітету можна вважати такі: правовий ідеалізм (романтизм), правовий дилетантизм, правова демагогія, правовий нігілізм, “переродження” правового менталітету.

Правовий ідеалізм проявляється, коли відбувається переоцінка реальних можливостей форм права впливати на суспільні відносини і процеси.

Правовий дилетантизм означає вільне поводження із законом (поверхневе або неадекватне тлумачення правових норм, відсутність системного підходу при їх оцінці) або оцінкою юридичної ситуації, що в цілому зумовлено легковажним ставленням до права. Правова демагогія передбачає легковажне або свідоме справляння такого впливу на свідомість людей, наслідком якого є формування однобічних чи викривлених уявлень про правову дійсність.

Найпоширенішою, а тому особливо небезпечною формою викривлення правового менталітету є правовий нігілізм, який виражає негативне відношення суб’єкта до певних норм, цінностей, ідеалів, поглядів, окремих, а іноді й усіх сторін людського буття. Нігілізм має широкий діапазон проявів: від скептичного ставлення до права через заперечення соціальної цінності права до свідомого ігнорування вимог закону.

“Переродження” правового менталітету як частини правосвідомості обґрунтовано визнається одним з найнебезпечніших проявів деформації правосвідомості громадян. Йому притаманна максимальна ступінь викривлення правових ідеалів, свідченням чого стає свідоме вчинення людиною умисних, переважно тяжких злочинів, мотивами яких найчастіше виступають жорстокість, користь та ін.

Для подолання деформацій правового менталітету на рівні державної політики повинен бути розроблений комплекс спеціальних засобів протидії. До основних напрямків слід віднести: завершення конституційної, правової, адміністративної, судової реформ; подолання політичної та економічної кризи; організацію системи правового виховання і освіти; ефективну профілактику правопорушень та ін. Всі заходи повинні проводитись з урахуванням вітчизняного та зарубіжного історико-правового досвіду.

Розділ ІІІ

Риси національного правового менталітету