
- •8.03060104 "Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності"
- •Загальні відомості
- •Зміст корпоративної соціальної відповідальності у різних контекстах
- •Суб’єкти соціальної відповідальності
- •Історія розвитку ксв
- •Упровадження системи корпоративної соціальної відповідальності
- •Інструменти соціальної відповідальності / ксв
- •Групи впливу (заінтересовані сторони)
- •Проблеми ксв
- •Принципи соціальної відповідальності
- •Глобальний договір оон
- •Нефінансове звітування. Соціальне звітування. Звітування з ксв. Звітування зі стійкого розвитку
- •Цільова аудиторія. Читачі звітів
- •Види нефінансової звітності
- •Основні елементи звіту
- •Етапи звітування
- •Процедура нефінансового звітування
- •Оприлюднення звіту використовуючи всі комунікаційні канали компанії/організації
- •Розміщення нефінансового звіту
- •Істотність
- •Верифікація
- •Міжнародні стандарти нефінансового аудиту
- •Заінтересовані сторони. Групи впливу. Заінтересанти концепція заінтересованих сторін
- •Ідентифікація заінтересованих сторін
- •Концепція стійкого розвитку суспільства
- •Суспільних сфер у концепції стійкого розвитку суспільства
- •Стійкий розвиток організації/компанії, суспільства, регіону/території, міста
- •Соціальна складова ксв і стійкого розвитку
- •Соціально-інституційний вимір стійкого розвитку
- •Екологічна складова ксв і стійкого розвитку
- •Економічна складова ксв і стійкого розвитку
- •Суб’єкти соціально-економічного розвитку
- •Соціальне інвестування
- •Стандарти у сфері соціальної відповідальності (ксв)
- •Міжнародний стандарт із соціальної відповідальності
- •Основні теми і проблеми соціальної відповідальності
- •Глобальний договір оон – найбільша в наш час ініціатива бізнесу різних країн світу добровільна ініціатива, рух
- •Міжнародний стандарт "Керівництво з питань соціальної відповідальності" iso 26000:2010
- •Стандарт аа1000 – стандарт перевірки звітності, стандарт відповідальності, верифікації
- •Стандарт ohsas 18000 з управління охороною праці та технікою безпеки
- •Принципи Сеrеs – кодекс з охорони навколишнього середовища
- •Принципи Екватора – низка директив з питань менеджменту соціальних та екологічних питань стосовно фінансування проектів розвитку
- •Ініціатива забезпечення прозорості у видобувній промисловості (еіті)
- •Фондові індекси
Концепція стійкого розвитку суспільства
Тематика соціальної відповідальності (і КСВ) тісно пов’язана з концепцією стійкого розвитку. Ідея стійкого розвитку у своєму зародку належить видатному вченому В.І. Вернадському. Сенс у тому, щоб мотивувати і стимулювати технічний прогрес, одночасно зберігаючи довкілля та природно-ресурсний потенціал, тобто забезпечувати збалансоване вирішення соціально-економічних проблем сучасного і майбутнього поколінь.
Стійкий розвиток суспільства – це модель, яка системно інтегрує три основні компоненти розвитку суспільства: економічну, екологічну та соціальну |
Концепція корпоративної стійкості/сталості – це свого роду "мікроекономічний" рівень концепції стійкого розвитку. Вона розглядається як модель управління організацією/компанією, що охоплює її економічну, соціальну та екологічну діяльність, оптимізує ризики та використовує можливості у цих трьох сферах свого розвитку. Корпоративна сталість асоціюється зі створенням вартості, екологічним менеджментом та управлінням людським капіталом.
У такому контексті корпоративна соціальна відповідальність розцінюється як управлінський підхід, який забезпечує корпоративну стійкість та вимірює вплив компанії на три сфери стійкого розвитку суспільства.
Сучасне визначення терміну "стійкий розвиток" (широковживаним є термінологічний блок"сталий розвиток", англ. "sustainable development") введено в доповіді "Наше спільне майбутнє" (1987) Міжнародною комісією ООН (доповідь Ґ.Г. Брундтланд).
ТРИЄДНІСТЬ (пріоритети, підмурки)
Суспільних сфер у концепції стійкого розвитку суспільства
Концепція стійкого розвитку сформувалася як результат об’єднання 3 основних точок зору на майбутнє суспільства. Відповідно є три цілі стійкого розвитку:
екологічна цілісність
екоефективність
екосправедливість
Стійкий розвиток організації/компанії, суспільства, регіону/території, міста
є такий розвиток (суспільний поступ), що відповідає потребам та очікуванням нинішнього покоління, але не виснажує можливості (не ставить під загрозу) для задоволення потреб наступних поколінь людства (Webster’ Online Dictionary; “Наше спільне майбутнє”) |
|
є поступальним процесом стабілізації природного, екологічного, економічного, соціального розвитку з врахуванням прямого і зворотного впливу множини всіх чинників на людину, людей, людство та утримання цього балансу задля збереження нашої планети для нащадків (А. Сингаївська) |
|
це керований збалансований розвиток суспільства, що не руйнує своєї природної основи та забезпечує неперервний прогрес цивілізації (А. Урсул) |
|||
це еволюція без руйнування; прогресивний розвиток системи з великим запасом стійкості, яка підтримується на достатньо високому рівні, щоб не допустити передчасного руйнування системи; передбачає планомірні еволюційні якісні зміни в суспільстві, що спрямовані на вдосконалення його організації (В. Бєлояров) |
|
відображає здатність системи стабільно забезпечувати динамічне зростання, зберігаючи рівновагу та збалансованість рівноцінних за своєю значимістю взаємопов’язаних соціальної, економічної та екологічної сфер, протидіючи негативному впливу зовнішніх та внутрішніх факторів (З. Герасимчук , І. Кондіус) |
|
це форма коеволюції суспільства та природи, що досягається системою взаємоузгоджених заходів з економічної, соціальної, природоохоронної діяльності, спрямованої на формування суспільних взаємовідносин на засадах етичних цінностей, партнерства, солідарності тощо (Керівництво із соціальної відповідальності ISO 26000:2010) |
В основі концепції стійкого розвитку (СР) два ключових і взаємопов’язаних поняття:
поняття потреб, зокрема потреб, необхідних для існування найбідніших верств населення, що мають бути предметом першорядного пріоритету;
поняття обмежень, зумовлених станом технології і організацією суспільства, що накладаються на здатність навколишнього середовища задовольняти нинішні і майбутні потреби.
________________________________
Джерело: “Наше спільне майбутнє”
Диспропорції і протиріччя у суспільному розвитку:
Підвищення рівня життя призводить до знищення природи.
Задоволення потреб нинішнього людства здійснюється з нанесенням шкоди для майбутніх поколінь.
20 % населення розвинених країн споживають 80 % енергетичних ресурсів планети.
Велика диспропорція в розмірі доходів різних верств населення і в економічно розвинених, і в країнах, що розвиваються.
Концепція стійкого розвитку ґрунтується на 5 основних принципах:
Людство дійсно здатне надати розвитку стійкий і довготривалий характер відповідно до потреб нинішнього населення, не позбавляючи при цьому майбутні покоління можливості задовольняти свої потреби.
Наявні обмеження в галузі експлуатації природних ресурсів відносні. Вони пов’язані з сучасним рівнем техніки і соціальної організації, зі здатністю біосфери управлятися з наслідками людської діяльності.
Необхідно задовольнити елементарні потреби всіх людей і всім надати можливість реалізовувати свої надії на краще благополуччя. Без цього стійкий і довготривалий розвиток не є можливим. Одна з найголовніших причин виникнення екологічних та інших катастроф – злидні, що стали в світі звичним явищем.
Необхідно узгодити спосіб життя тих, хто володіє великими ресурсами (грошовими коштами, матеріальними), з екологічними можливостями планети, зокрема щодо споживання енергії.
Розміри і темпи росту населення мають бути узгоджені з мінливим продуктивним потенціалом глобальної екосистеми Землі.