- •1.Загально-дидактичні принципи навчання, їх використання у спеціальній педагогіці
- •2.Взаємозв’язок спеціальної педагогіки з іншими науками
- •3.Завдання спеціальної педагогіки для дітей-логопатів
- •4.Загально-психологічні принципи навчання, їх використання у спеціальній педагогіці
- •5.Зміст і напрямки корекційно-педагогічної діяльності
- •6.Категоріально-понятійний апарат спеціальної педагогіки
- •7.Навчальна екскурсія
- •8.Особливості навчально-виховного процесу у спеціальній школі
- •9.Особливості сприймання навчального матеріалу дітьми-логопатами; прийоми корекції процесу сприймання
- •10.Особливості тоудового навчання у спеціальній школі для дітей з тпм.
- •11.Особливості уроку у спеціальній школі дія дітей з тпм.
- •12.Предмет та завдання спеціальної дидактики.
- •13.Система оцінювання знань, умінь і навичок у спеціальній школі
- •14. Специфіка використання методів навчання у спеціальній школі
- •15.Спеціальна педагогіка як наука
- •17.Структура процесу засвоєння знань умінь і навичок; особливості засвоєння знань дітьми-логопатами.
- •18. Типи уроків у спеціальній школі,їх структур
- •19.Завдання спеціальної педагогіки.
- •20. Історичні аспекти розвитку логопедії
- •21.Планування логопедичної роботи у спеціальній школі для дітей з тпм
- •22.Психолого-псдагогічка характеристика дітей шкільного віку і впм.
- •23.Форми організації логопедичної роботи у спеціальній школі для дітей з тпм
- •26.Вимоги до логопедичних занять у спеціальній школі
- •27. Домашня робота учнів у спеціальній школі. Вимоги до проведення.
- •28. Загальноосвітні завдання у спеціальних дошкільних закладах
- •29. Зміст і методи виховання у спеціальній школі.
- •30.Зміст корекційиого навчання у групах для дітей із знм.
- •31.Зміст корекційиого навчання у спеціальних групах дія дітей з заїканням.
- •32. Кваліфікаційна характеристика вчителя - логопеда
- •33.Корекційна робота вихователя у спеціальному закладі
- •36. Мета і зміст логопедичної роботи у спеціальній школі.
- •37. Напрямки корекційної роботи у спеціальних дошкільних закладах
- •38.Організація роботи логопеда у спеціальному дошкільному закладі для дітей-логопатів.
- •39. Особливості уроку в спеціальній школі дія дітей з впм.
- •40.Планування логопедичної роботи в спеціальній школі для дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку
- •43.Система закладів для осіб із порушеннями мовлення в Україні
- •44.Склад груп для логопедичної роботи у спеціальній школі; принципи їх комплектування.
- •45.Сутність процесу виховання у спеціальній школі
- •46.Сутність перевірки знань,умінь і навичок
- •47.Зміст корекційного навчання в групах для дітей із ффнм
- •48.Лікувально-профілактичні заходи у спеціальній школі для дітей з впм.
- •49.Види іформи перевірки знань
- •50. Психолого педагогічна характеристика дошкільників логопатів
- •51.Психолого педагогічна класифікація порушень мовлення у дітей.
- •53. Психологічна характеристика дітей з фонетико фонематичним недорозвиненням мовлення акустико фонематичного типу.
- •54.Психологічна характеристика дітей з фонетико фонематичним недорозвиненням мовлення артикуляційно фонематичного типу.
- •56.Психологічна характеристика дітей з знм кінетичного типу.
- •57.Психологічна характеристика дітей з знм кінестетичного типу.
- •73.Предмет,мета та завдання логопсихології
- •74.Принципи логопсихології
2.Взаємозв’язок спеціальної педагогіки з іншими науками
Клінічними основами корекційної педагогіки слугують: анатомія, фізіологія і патологія людини; психопатологія; невропатологія; генетика; клініка розумової відсталості. Використання знань цих галузей допомагає у проведенні психолого-педагогічної діагностики, розробці корекційних програм, доборі методів роботи з дітьми, що потребують корекції психофізичного розвитку.
Досить тісно корекційна педагогіка пов'язана із спеціальною психологією, яка виконує роль психологічного фундаменту у навчанні, вихованні дітей, корекційній роботі з ними.
Корекційна педагогіка використовує знання вікової і педагогічної психології, соціальної педагогіки і психології.
Сама ж корекційна педагогіка слугує базою для спеціальних методик навчання та виховання учнів з психічними і (або) фізичними порушеннями.
3.Завдання спеціальної педагогіки для дітей-логопатів
Завданнями корекційної роботи є:
подолання порушень усного та писемного мовлення на основі індивідуального та диференційованого підходу;
нормалізація психічного розвитку та комунікативної поведін ки учнів;
забезпечення шкільної успішності в межах стандарту спеці альної освіти з урахуванням можливостей кожної дитини;
підготовка учнів до самостійного життя, соціально-побутової і трудової інтеграції в суспільство.
Подолання порушень мовлення забезпечується з одного боку раціональним поєднанням фронтальних, підгрупових та індивідуальних логопедичних занять, а з другого — логопедиза-цією усього навчально-виховного процесу. Корекція та розвиток мовлення учнів здійснюються, як у навчальному процесі, так і у позакласній діяльності усіма вчителями й вихователями у поєднанні з лікувально-оздоровчою і психологічною роботою.
Отже, успішність навчальної та корекційно-виховної роботи у спеціальній загальноосвітній школі (школі-інтернаті) для дітей із тяжкими порушеннями мовлення забезпечується узгодженими діями логопедів, вчителів, вихователів, психологічного та медичного персоналу, співпрацею з родинами учнів.
4.Загально-психологічні принципи навчання, їх використання у спеціальній педагогіці
Діяльність спеціальної школи-інтернату будується на основних принципах сучасної спеціальної освіти, які органічного поєднуються з загальнолюдськими духовними цінностями і реалізуються через:
гуманізацію освіти та її відкритість, що сприяє створенню таких умов, які допоможуть дітям з особливостями психофізичного розвитку задовольнити їх потреби, виходячи з реальних можливостей особистості учня і вимог суспільства та передбачає визнання цінності дитини як особистості, створення умов для розвитку її творчого потенціалу здібностей, надання їй допомоги у життєвому самовизначенні та повноцінної самореалізації;
гуманітаризацію – посилення загальнокультурної спрямованості навчання, конструювання змісту із залученням відомостей, необхідних для розвитку в учнів навичок і уявлень, формування емоційно-цілісного ставлення до людей, природи, до світу в цілому, усвідомлення освіти як необхідного компоненту культури сучасної людини;
гнучкість освітньої системи, що дозволяє отримати освіту відповідно до потенційних можливостей особистості;
безперервність, системність і наступність освіти, яка реалізується через взаємозв’язок і наступність навчальних програм. Створює простір для різного характеру компенсаторно-корекційних послуг з урахуванням етапів розвитку дитини та характеру взаємодії сім’ї, школи, однолітків та включає в себе компоненти адаптації та соціалізації, досвід, практично-побутові професійні уміння та навички спілкування, навчально-пізнавальну діяльність;
компенсаторно-корекційну спрямованість навчально-виховного процесу, що передбачає розуміння закономірностей в розвитку дитини з особливими потребами та пріоритетність розвитку психічних процесів і функцій у зв’язку з опануванням знань;
психолого-педагогічний супровід на всіх етапах та соціальну захищеність - це індивідуальна допомога дитині в процесі її становлення як особистості та консультування з приводу надання державними інституціями гарантованого права на працю та підготовка суспільства до сприйняття особи з особливостями в розвитку, надання консультативної допомоги батькам (чи особам що їх замінюють);
адаптацію і інтеграцію в сучасному світі – це соціалізація відповідно до змісту загальноосвітньої та відповідної індивідуальної програми та органічний зв'язок освіти із загальнокультурним розвитком;
професійно-трудове навчання, що є одним з найбільш важливих напрямків роботи з дітьми з особливими потребами та передбачає оволодіння ними певними професійними навичками, виходячи із власних функціональних можливостей і інтересів;
диференційований та індивідуальний підхід, який залежить від особливостей і структури порушень психофізичного розвитку та досягається шляхом орієнтації на індивідуальний характер діяльності, оптимального задоволення реальних потреб учнів за допомогою варіювання змісту, форм та об’єму навчання, виходячи з можливостей кожного учня, розвитку його емоційно-вольової та дієво-практичної сфери;
єдність взаємозв’язку і взаємозалежності процесу виховання і навчання, виховання і самовиховання, освіти і самоосвіти;
перспективність – орієнтованість на стратегію розвитку суспільства, своєчасну адаптованість до змін у зовнішньому оточенні та впливу на нього;
науковість та доступність змісту, зв'язок теорії з практикою – тісний зв'язок з наукою в усіх сферах діяльності спеціальної школи-інтернату, використання і впровадження наукових теорій і розробок в методичній практиці;
демократизацію освіти, методичну переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учнів з особливими освітніми потребами, формування їх основних освітніх, виховних та життєвих компетенцій.
природовідповідність – освіта відповідно до природи дитини, її здоров'я, психологічної конституції, здібностей, схильностей, інтересів, а також біоритмів, індивідуальних особливостей сприйняття тощо;
принцип оптимізації навчально-виховного процесу, що передбачає досягнення кожним учнем найвищого серед можливих рівня освітніх компетентностей та розвитку творчих здібностей.
