- •І.Тематичний план
- •1. Сутність політики, її складові та соціальна роль.
- •2. Етапи становлення політичної науки.
- •3. Інструментарій та функції політології.
- •4. Структура політичних знань. Становлення політичної науки в Україні.
- •Лекція 2 Політична діяльність і влада. План лекції:
- •1. Сутність та концепції політичної влади.
- •2. Закономірності структури та функціонування політичної влади.
- •3. Поняття політичної діяльності, її мотиви, цілі, засоби.
- •4. Політична взаємодія та політичні відносини. Характер взає- мин політичних сил сучасного українського суспільства.
- •Лекція 3.
- •План лекції.
- •1. Витоки на основні етапи розвитку зарубіжної політичної думки. Політичні погляди Стародавнього Сходу.
- •2. Політична думка Стародавньої Греції та Стародавнього Риму.
- •3. Політико-релігійні доктрини Середньовіччя.
- •4. Політичні вчення епохи Відродження та Реформації. Н.Макіавеллі - фундатор світської політичної науки.
- •5. Політична думка Нового часу (XVII- перша половина хіХст.)
- •Лекція 3. Світові політико-ідеологічні доктрини та рухи План лекції:
- •1. Поняття політико-ідеологічних доктрин, їх види та інституціоналізація.
- •2. Лібералізм і неолібералізм. Ліберальний рух в Україні та світі.
- •3. Консерватизм і неоконсерватизм. Праві та правоцентристські партії України.
- •4. Комуністичний рух: мета, форми, перспективи.
- •5. Соціал-демократія у світі та Україні: історія, програмні цілі, досягнення.
- •Лекція 4.
- •План лекції:
- •1. Формування політичної думки в княжу добу історії України.
- •2. Політичні ідеї періоду Козаччини та Гетьманської держави.
- •3. Національне відродження і розвиток української політичної думки в XIX - початку XX ст.
- •4. Українська політична думка після національної революції 1917-1921 рр.
- •Лекція 5-6.
- •План лекції
- •1. Сутність, структура та функції політичної системи суспільства.
- •2. Політичні інститути: види, взаємодія та роль у політичній системі.
- •3. Типи політичних систем. Особливості політичної системи України.
- •Лекція 7. Політика та етнонаціональні відносини. План лекції:
- •1. Поняття етносу, нації та етнополітики.
- •2. Національна свідомість. Націоналізм, інтернаціоналізм, космополітизм.
- •3. Суб'єкти, принципи та види державної етнополітики.
- •4. Етнополітика української держави.
- •Лекція 8.
- •План лекції:
- •1. Політичне лідерство: сутність, функції, типи.
- •2. Політичні еліти та політичне лідерство в Україні.
- •Лекція 9. Політична культура План лекції:
- •1. Поняття політичної свідомості. Її структура, рівні, типи.
- •2. Поняття, структура та функції політичної культури.
- •3. Політична соціалізація: суб'єкти, фази, форми.
- •4. Стан та особливості української політичної культури.
- •Лекція 10. Міжнародні відносини та світовий політичний процес План лекції:
- •1. Зовнішня політика держав та міжнародні відносини.
- •2. Поняття геополітики, її основні концепції.
- •3. Міжнародні урядові та неурядові організації.
- •4. Глобальні проблеми сучасності та світовий політичний процес.
- •5. Україна в системі міжнародних відносин.
- •Тема 1. Історія світової політичної думки.
- •Рекомендована література Навчальна:
- •Наукова:
- •Питання для дискусій та самоконтролю:
- •Рекомендована література Навчальна:
- •Наукова:
- •Тема 2. Світові політико-ідеологічні доктрини та рухи
- •Рекомендована література Навчальна:
- •Наукова:
- •Іv. Критерій оцінювання знань
- •Екзаменаційні питання з курсу "Політологія"
- •V. Рекомендована література
Лекція 3.
Історія світової політичної думки: основні етапи
План лекції.
Витоки на основні етапи розвитку зарубіжної політичної думки. Політичні погляди Стародавнього Сходу.
Політична думка Стародавньої Греції та Стародавнього Риму.
Політико-релігійні доктрини Середньовіччя.
Політичні вчення епохи Відродження та Реформації. Н.Макіавеллі - фундатор світської політичної науки.
Політична думка Нового часу (XVII - перша половина XIX ст.).
1. Витоки на основні етапи розвитку зарубіжної політичної думки. Політичні погляди Стародавнього Сходу.
Людство за свою історію (починаючи з ІV-ІІІ тисячоліття до н. є.) нагромадило великий арсенал знань про сферу державного життя та політичні відносини. Спочатку виникає пораполітологічна думка (від грец. рага -префікс, що означає відхилення, зміну), яка давала міфологічне тлумачення політичних явищ і процесів, а згодом, починаючи з середини І тисячоліття до н. є., - раціонально-логічне, теоретичне (Конфуцій, Лао-цзи, Платон, Арістотель, Цицерон та ін.). У Середньовіччі осмисленням політичної сфери суспільного життя займаються переважно богослови. На межі І і II тисячоліть н. є. з'являються перші політичні доктрини і на українських землях. Істотний поштовх для розвитку політичної думки дали епохи Відродження та Реформації, перші буржуазні революції XVII-XVIII ст. Нагромадження політологічних знань створило передумови для формування самостійної науки про політику наприкінці XIX- початку XX ст.
Періодизація В основному вони співпадають з періодикою історії людства в цілому: Стародавній Світ - Середньовіччя - епоха Відродження - Реформація - Новий час - Новітня доба. Своєрідним є означення етапів політичної думки англійськими політичними істориками Дж.Сибайном і Т.Торсоном. Вони виділяють на першому щаблі історії теорію міста-держави, на другому - теорію світової спільноти (імперії) і на третьому - теорію національної держави.
Для характеристики найдавніших зразків політичної думки розглянемо політичні вчення стародавніх країн Єгипту, Іудеї та Китаю.
У стародавніх єгиптян, починаючи з таких пам'яток письма як «Повчання Птахотепа» (III тис. до н. є.) та «Книга мертвих» (II тис. до н. є.), суспільство показане у вигляді піраміди, вершиною якої є боги і фараони, а підніжжям - простий люд; між ними - жреці, знать, чиновники. Тут панує ідея божественності державної влади (фараони - сини бога Ра).
У Стародавній Іудеї погляди на суспільство і державу знайшли відображення у таких творах як Яхвіст (X - IX ст. до н. є.), Елохіст (VIII-VII ст. до н. є.), Второзаконня (VII ст. до н. є.), П'ятикнижжя Мойсея (VI ст. до н. є.) та ін. Стародавні пророки започаткували ідею про договірне походження держави: Бог перебуває в особливій угоді з єврейським народом, є його провідником і царем, законодавцем і суддею. Засади нового суспільного ладу сформульовані у Заповідях Божих (Кодексі Мойсея).
Давньокитайські мислителі першими в історії політичної думки почали відходити від міфічного світорозуміння до раціональних політичних доктрин на земній (людській) основі. У першому тисячолітті до н. є. в Китаї сформувались такі течії політичної думки: конфуціанство, моїзм, легізм і даосизм. Конфуцій, базуючись на моральних засадах, розробив концепцію правильного державного правління. Мо-цзи сформулював ідеї про необхідність жорсткої адміністративної структури у суспільному організмі. Шан-Ян стверджував, що закон - найефективніший засіб досягнення злагоди і щастя людей. Лао-цзи закликав до «мудрості простоти» - створення умов для природного розвитку суспільства без втручання держави у цей процес. Найбільший вплив на історію Китаю мало конфуціанство, яке було офіційним вченням імператорів цієї країни аж до Синхайської революції 1911-1913 рр.