
- •І.Тематичний план
- •1. Сутність політики, її складові та соціальна роль.
- •2. Етапи становлення політичної науки.
- •3. Інструментарій та функції політології.
- •4. Структура політичних знань. Становлення політичної науки в Україні.
- •Лекція 2 Політична діяльність і влада. План лекції:
- •1. Сутність та концепції політичної влади.
- •2. Закономірності структури та функціонування політичної влади.
- •3. Поняття політичної діяльності, її мотиви, цілі, засоби.
- •4. Політична взаємодія та політичні відносини. Характер взає- мин політичних сил сучасного українського суспільства.
- •Лекція 3.
- •План лекції.
- •1. Витоки на основні етапи розвитку зарубіжної політичної думки. Політичні погляди Стародавнього Сходу.
- •2. Політична думка Стародавньої Греції та Стародавнього Риму.
- •3. Політико-релігійні доктрини Середньовіччя.
- •4. Політичні вчення епохи Відродження та Реформації. Н.Макіавеллі - фундатор світської політичної науки.
- •5. Політична думка Нового часу (XVII- перша половина хіХст.)
- •Лекція 3. Світові політико-ідеологічні доктрини та рухи План лекції:
- •1. Поняття політико-ідеологічних доктрин, їх види та інституціоналізація.
- •2. Лібералізм і неолібералізм. Ліберальний рух в Україні та світі.
- •3. Консерватизм і неоконсерватизм. Праві та правоцентристські партії України.
- •4. Комуністичний рух: мета, форми, перспективи.
- •5. Соціал-демократія у світі та Україні: історія, програмні цілі, досягнення.
- •Лекція 4.
- •План лекції:
- •1. Формування політичної думки в княжу добу історії України.
- •2. Політичні ідеї періоду Козаччини та Гетьманської держави.
- •3. Національне відродження і розвиток української політичної думки в XIX - початку XX ст.
- •4. Українська політична думка після національної революції 1917-1921 рр.
- •Лекція 5-6.
- •План лекції
- •1. Сутність, структура та функції політичної системи суспільства.
- •2. Політичні інститути: види, взаємодія та роль у політичній системі.
- •3. Типи політичних систем. Особливості політичної системи України.
- •Лекція 7. Політика та етнонаціональні відносини. План лекції:
- •1. Поняття етносу, нації та етнополітики.
- •2. Національна свідомість. Націоналізм, інтернаціоналізм, космополітизм.
- •3. Суб'єкти, принципи та види державної етнополітики.
- •4. Етнополітика української держави.
- •Лекція 8.
- •План лекції:
- •1. Політичне лідерство: сутність, функції, типи.
- •2. Політичні еліти та політичне лідерство в Україні.
- •Лекція 9. Політична культура План лекції:
- •1. Поняття політичної свідомості. Її структура, рівні, типи.
- •2. Поняття, структура та функції політичної культури.
- •3. Політична соціалізація: суб'єкти, фази, форми.
- •4. Стан та особливості української політичної культури.
- •Лекція 10. Міжнародні відносини та світовий політичний процес План лекції:
- •1. Зовнішня політика держав та міжнародні відносини.
- •2. Поняття геополітики, її основні концепції.
- •3. Міжнародні урядові та неурядові організації.
- •4. Глобальні проблеми сучасності та світовий політичний процес.
- •5. Україна в системі міжнародних відносин.
- •Тема 1. Історія світової політичної думки.
- •Рекомендована література Навчальна:
- •Наукова:
- •Питання для дискусій та самоконтролю:
- •Рекомендована література Навчальна:
- •Наукова:
- •Тема 2. Світові політико-ідеологічні доктрини та рухи
- •Рекомендована література Навчальна:
- •Наукова:
- •Іv. Критерій оцінювання знань
- •Екзаменаційні питання з курсу "Політологія"
- •V. Рекомендована література
4. Політична взаємодія та політичні відносини. Характер взає- мин політичних сил сучасного українського суспільства.
Суб'єкти політики можуть мати об'єктом чи партнером своєї діяльності інші політичні сили. У цих випадках спостерігається явище політичної взаємодії, яке реалізується в таких формах як взаємодопомога, співробітництво (кооперація), керівництво, конкуренція та конфронтація. У процесі діяльності та взаємодії політичних суб'єктів між ними виникають сталі зв'язки, які прийнято називати політичними відносинами. Сторонами цих відносин є індивіди, суспільні групи, громадські організації, партії, державні органи та міжнародні спільноти. Політичні відносини об'єднують інституційних та не інституційних суб'єктів у єдину політичну систему суспільства. Вони є необхідними каналами, через які циркулює політична інформація, рухаються кадри, фінансові та матеріальні цінності. Політичні відносини за змістом аналогічні названим вище видам політичної взаємодії.
В сучасному українському суспільстві політичні сили, які переслідують протилежні цілі (орієнтація на ЄС чи на ЄЕП, приватизація чи репреватизація, перехід до парламентсько-президентської форми державного правління чи відстоювання іншої моделі держави тощо) - конфліктують між собою. Однак, центристські та праві партії і рухи консолідуються, утворюючи стратегічні блоки чи короткотермінові союзи. Виборчі компанії загострюють конкурентну взаємодію партій, а поствиборчий період характеризується більш толерантними формами взаємин. Політичні процеси у Верховній Раді України можуть бути своєрідною моделлю тих макрополітичних взаємодій, які переживає у той чи інший момент суспільство.
Політичний процес. Його етапи, види, форми. Політичний процес - сукупність видів і форм діяльності політичних суб'єктів, що прагнуть реалізувати свої цілі у політичній сфері. Наприклад, у виборчому процесі беруть участь політичні сили (партії, громадські організації), які висувають своїх кандидатів на ті чи інші посади; самі претендента та їх команди; дільничні і вищестоячі виборчі комісії; ЗМІ та громадяни з правом голосу. Виборчий процес проходить ряд стадій, завершується підрахунком голосів й оголошенням результатів виборів. Політичний процес також можна уявити як функціонування політичної системи у часовому вимірі та зміну її станів.
Формами та видами політичного процесу є прийняття та реалізація політичних рішень, політичне управління, проведення виборчих та інших кампаній, політична реформа і революція, зародження, розвиток та розв'язання політичних конфліктів тощо. За своїм характером політичні процеси бувають трьох видів: функціонування, розвиток, занепад. З точки зору змісту, масштабу, тривалості, спрямованості та послідовності політичні процеси можуть бути прогресивними і регресивними, законодавчими і виконавчими, конфронтаційними і консенсусними, еволюційними і революційними, внутрішньо- та зовнішньополітичними, місцевими, регіональними, національними та глобальними, лінійними, циклічними і спіралевидними.
Політичні процеси у своєму розвитку проходять етапи постановки цілей і завдань, вироблення стратегії і тактики політичної діяльності, формування чи реформування політичних інститутів, які реалізовуватимуть цілі, прийняття та виконання управлінських рішень, контролю за діяльністю суб'єктів політичного процесу. Крайніми уявленнями про політичний процес є консерватизм, коли вважається, що у суспільстві недопустимі радикальні зміни, і революціонаризм, прихильники якого сповідують ідеї про рішучі зміни у суспільстві («шокова терапія», переворот, революція тощо).
Політичні процеси часто супроводжуються зародженням, розвитком і розв'язанням конфліктів. Політичні конфлікти, з одного боку, сприяють оновленню суспільства, а з іншого - можуть спричинити дестабілізацію політичної системи. Мистецтво і мудрість політиків полягає у тому, щоб вчасно виявляти конфлікти і сприяти їх розв'язанню.