- •І.Тематичний план
- •1. Сутність політики, її складові та соціальна роль.
- •2. Етапи становлення політичної науки.
- •3. Інструментарій та функції політології.
- •4. Структура політичних знань. Становлення політичної науки в Україні.
- •Лекція 2 Політична діяльність і влада. План лекції:
- •1. Сутність та концепції політичної влади.
- •2. Закономірності структури та функціонування політичної влади.
- •3. Поняття політичної діяльності, її мотиви, цілі, засоби.
- •4. Політична взаємодія та політичні відносини. Характер взає- мин політичних сил сучасного українського суспільства.
- •Лекція 3.
- •План лекції.
- •1. Витоки на основні етапи розвитку зарубіжної політичної думки. Політичні погляди Стародавнього Сходу.
- •2. Політична думка Стародавньої Греції та Стародавнього Риму.
- •3. Політико-релігійні доктрини Середньовіччя.
- •4. Політичні вчення епохи Відродження та Реформації. Н.Макіавеллі - фундатор світської політичної науки.
- •5. Політична думка Нового часу (XVII- перша половина хіХст.)
- •Лекція 3. Світові політико-ідеологічні доктрини та рухи План лекції:
- •1. Поняття політико-ідеологічних доктрин, їх види та інституціоналізація.
- •2. Лібералізм і неолібералізм. Ліберальний рух в Україні та світі.
- •3. Консерватизм і неоконсерватизм. Праві та правоцентристські партії України.
- •4. Комуністичний рух: мета, форми, перспективи.
- •5. Соціал-демократія у світі та Україні: історія, програмні цілі, досягнення.
- •Лекція 4.
- •План лекції:
- •1. Формування політичної думки в княжу добу історії України.
- •2. Політичні ідеї періоду Козаччини та Гетьманської держави.
- •3. Національне відродження і розвиток української політичної думки в XIX - початку XX ст.
- •4. Українська політична думка після національної революції 1917-1921 рр.
- •Лекція 5-6.
- •План лекції
- •1. Сутність, структура та функції політичної системи суспільства.
- •2. Політичні інститути: види, взаємодія та роль у політичній системі.
- •3. Типи політичних систем. Особливості політичної системи України.
- •Лекція 7. Політика та етнонаціональні відносини. План лекції:
- •1. Поняття етносу, нації та етнополітики.
- •2. Національна свідомість. Націоналізм, інтернаціоналізм, космополітизм.
- •3. Суб'єкти, принципи та види державної етнополітики.
- •4. Етнополітика української держави.
- •Лекція 8.
- •План лекції:
- •1. Політичне лідерство: сутність, функції, типи.
- •2. Політичні еліти та політичне лідерство в Україні.
- •Лекція 9. Політична культура План лекції:
- •1. Поняття політичної свідомості. Її структура, рівні, типи.
- •2. Поняття, структура та функції політичної культури.
- •3. Політична соціалізація: суб'єкти, фази, форми.
- •4. Стан та особливості української політичної культури.
- •Лекція 10. Міжнародні відносини та світовий політичний процес План лекції:
- •1. Зовнішня політика держав та міжнародні відносини.
- •2. Поняття геополітики, її основні концепції.
- •3. Міжнародні урядові та неурядові організації.
- •4. Глобальні проблеми сучасності та світовий політичний процес.
- •5. Україна в системі міжнародних відносин.
- •Тема 1. Історія світової політичної думки.
- •Рекомендована література Навчальна:
- •Наукова:
- •Питання для дискусій та самоконтролю:
- •Рекомендована література Навчальна:
- •Наукова:
- •Тема 2. Світові політико-ідеологічні доктрини та рухи
- •Рекомендована література Навчальна:
- •Наукова:
- •Іv. Критерій оцінювання знань
- •Екзаменаційні питання з курсу "Політологія"
- •V. Рекомендована література
2. Закономірності структури та функціонування політичної влади.
Для з'ясування закономірностей політичної влади слід проаналізувати її основні ознаки (атрибути) та аксіоми. Крім названих вище сутнісних проявів політичної влади - суверенності, всезагальності та авторитарності, важливими закономірностями її побудови і функціонування є моноцентричність, ієрархічність та функціональна розмежованість. Політична влада представляє собою систему, яка не допускає паралельного існування іншого суверена. Однак, для того, щоб забезпечити у суспільстві політичні свободи і не допустити узурпації влади однією людиною, владу слід функціонально та інституційно розмежувати на три групи органів - законодавчі, виконавчі і судові, які будуть виконувати відповідні владні повноваження, контролювати і стримувати один одного. Цю закономірність влади обґрунтував французький мислитель Ш.Л. Монтеск'є у праці «Про дух законів» (1748 р.). Життя підтвердило доцільність та важливість цього політичного принципу, а факти нехтування ним (наприклад, злиття законодавчої та виконавчої влади в СРСР) неминуче породжували тиранію. Саме тому у Конституції України зафіксовано принцип поділу державної влади (стаття 6). Владні органи, що діють на різних адміністративно-територіальних рівнях держави, підпорядковані, як правило, вищестоячим органам (ієрархічність влади).
Типологія політичної влади. Особливості владних відносин в Україні.
Системи влади, які існують у світі, можна типологізувати за різними критеріями. Головним із них є суб'єкт влади. За цією ознакою політичну владу поділяють на державну та громадсько-політичну. Остання функціонує в системі добровільних політичних об'єднань (партій, громадсько-політичних організацій та рухів) і на відміну від державної влади є морально-ідеологічною, ідейною (не допускає фізичного примусу), корпоративно обмеженою, екстериторіальною. Державну владу за первинними суб'єктами поділяють на монархічну, олігархічну, аристократичну, теократичну, партократичну, демократичну та охлократичну. За засобами, які використовують суб'єкти влади, виділяють такі різновиди влади: демократична, авторитарна, тоталітарна, деспотична. За способом легітимації влада буває традиційною, харизматичною та легальною. Арістотель використовував для типології влади принцип доцільності. До числа доцільних він відносив монархію, аристократію і політію (владу середнього класу), а до недоцільних -тиранію, олігархію і демократію (владу простолюду).
Політична влада в Україні за своїми конституційними ознаками є демократичною. Однак за президентства Л. Кучми вона набула авторитарності. Влада була відчуженою від народу, корумпованою, малоефективною, з низьким рівнем легітимності. З приходом до влади В. Ющенка почалося наповнення владних відносин реальним змістом демократичних принципів і норм, зростає її легітимність, державні службовці дійсно виконують роль слуг народу. Однак для суттєвого зміцнення демократії в Україні слід сформувати розвинену економіку, потужний середній клас та відповідну політичну культуру.