- •І.Тематичний план
- •1. Сутність політики, її складові та соціальна роль.
- •2. Етапи становлення політичної науки.
- •3. Інструментарій та функції політології.
- •4. Структура політичних знань. Становлення політичної науки в Україні.
- •Лекція 2 Політична діяльність і влада. План лекції:
- •1. Сутність та концепції політичної влади.
- •2. Закономірності структури та функціонування політичної влади.
- •3. Поняття політичної діяльності, її мотиви, цілі, засоби.
- •4. Політична взаємодія та політичні відносини. Характер взає- мин політичних сил сучасного українського суспільства.
- •Лекція 3.
- •План лекції.
- •1. Витоки на основні етапи розвитку зарубіжної політичної думки. Політичні погляди Стародавнього Сходу.
- •2. Політична думка Стародавньої Греції та Стародавнього Риму.
- •3. Політико-релігійні доктрини Середньовіччя.
- •4. Політичні вчення епохи Відродження та Реформації. Н.Макіавеллі - фундатор світської політичної науки.
- •5. Політична думка Нового часу (XVII- перша половина хіХст.)
- •Лекція 3. Світові політико-ідеологічні доктрини та рухи План лекції:
- •1. Поняття політико-ідеологічних доктрин, їх види та інституціоналізація.
- •2. Лібералізм і неолібералізм. Ліберальний рух в Україні та світі.
- •3. Консерватизм і неоконсерватизм. Праві та правоцентристські партії України.
- •4. Комуністичний рух: мета, форми, перспективи.
- •5. Соціал-демократія у світі та Україні: історія, програмні цілі, досягнення.
- •Лекція 4.
- •План лекції:
- •1. Формування політичної думки в княжу добу історії України.
- •2. Політичні ідеї періоду Козаччини та Гетьманської держави.
- •3. Національне відродження і розвиток української політичної думки в XIX - початку XX ст.
- •4. Українська політична думка після національної революції 1917-1921 рр.
- •Лекція 5-6.
- •План лекції
- •1. Сутність, структура та функції політичної системи суспільства.
- •2. Політичні інститути: види, взаємодія та роль у політичній системі.
- •3. Типи політичних систем. Особливості політичної системи України.
- •Лекція 7. Політика та етнонаціональні відносини. План лекції:
- •1. Поняття етносу, нації та етнополітики.
- •2. Національна свідомість. Націоналізм, інтернаціоналізм, космополітизм.
- •3. Суб'єкти, принципи та види державної етнополітики.
- •4. Етнополітика української держави.
- •Лекція 8.
- •План лекції:
- •1. Політичне лідерство: сутність, функції, типи.
- •2. Політичні еліти та політичне лідерство в Україні.
- •Лекція 9. Політична культура План лекції:
- •1. Поняття політичної свідомості. Її структура, рівні, типи.
- •2. Поняття, структура та функції політичної культури.
- •3. Політична соціалізація: суб'єкти, фази, форми.
- •4. Стан та особливості української політичної культури.
- •Лекція 10. Міжнародні відносини та світовий політичний процес План лекції:
- •1. Зовнішня політика держав та міжнародні відносини.
- •2. Поняття геополітики, її основні концепції.
- •3. Міжнародні урядові та неурядові організації.
- •4. Глобальні проблеми сучасності та світовий політичний процес.
- •5. Україна в системі міжнародних відносин.
- •Тема 1. Історія світової політичної думки.
- •Рекомендована література Навчальна:
- •Наукова:
- •Питання для дискусій та самоконтролю:
- •Рекомендована література Навчальна:
- •Наукова:
- •Тема 2. Світові політико-ідеологічні доктрини та рухи
- •Рекомендована література Навчальна:
- •Наукова:
- •Іv. Критерій оцінювання знань
- •Екзаменаційні питання з курсу "Політологія"
- •V. Рекомендована література
4. Комуністичний рух: мета, форми, перспективи.
Зліва лібералізм критикували соціалісти, які пропагували ідеал суспільного устрою, заснованого не на приватній, а суспільній власності і розподілі матеріальних і духовних благ залежно від затраченої праці. Цим вони істотно відрізнялися і від консерваторів. Соціалізм, який зародився на початку XIX століття, мав багато доктринальних розгалужень, основними з яких стали марксизм та соціал-демократизм.
Марксизм зарекомендував себе як одна з найрадикальніших течій соціалізму. Він злився з комунізмом, який був тоді маловпливовою гілкою робітничого руху, взявши від нього революційні гасла, утопічні ідеї про безкласове суспільство. Для того, щоб виділитися з поміж соціалістичних гуртків та організацій, марксизм означив свою доктрину комуністичною. її основні ідеологічні і програмні положення викладені у «Маніфесті Комуністичної партії» (1848), написаному К. Марксом та Ф. Енгельсом .
Ідейними джерелами комунізму стали класична німецька філософія, англійська політична економія та французький утопічний соціалізм, а базовими цінностями - суспільна власність, рівність, народовладдя, інтернаціоналізм. Комуністи розглядають рушійною силою історії класову боротьбу. На погляд К. Маркса, класова боротьба неминуче веде до диктатури пролетаріату, яка прагне розбудувати безкласове суспільство. Творцем нового суспільного ладу розглядався пролетаріат який нібито є єдиним прогресивним класом. Організованій силі капіталу слід протиставити організованих комуністичною партією пролетарів у всьому світі. Тому головним лозунгом комуністів стало гасло «Пролетарі усіх країн, єднайтеся!». Процес побудови комунізму розглядався у такій послідовності: соціалістична революція - перехідний період від капіталізму до соціалізму - соціалізм як перша фаза комунізму - повний комунізм. Комунізм сформував ряд доктрин, які мають особливі погляди на реалізацію цієї схеми: ортодоксальний марксизм, ленінізм, сталінізм, троцькізм, маоїзм, неомарксизм.
Комуністичний рух набув значного поширення після першої світової війни, коли у Росії перемогла більшовицька революція і був створений Комуністичний Інтернаціонал (1919). Після другої світової війни у 14 країнах, де владою оволоділи комуністи, здійснювався курс на побудову соціалізму. Більшовицька влада Москви, яка запанувала в Україні з 1918р., зруйнувала національні комуністичні партії (Українську комуністичну партію (боротьбистів) (1919), Українську комуністичну партію (1920)), які боролись за державну самостійність України. Комуністична партія (більшовиків) України, як складова РКГГ(б) - ВКП(б) - КПРС, була слухняним засобом у реалізації планів Леніна - Сталіна з колективізації, індустріалізації, організації голодомору, масових репресій т. з. «ворогів народу». На її руках кров більше 10 мільйонів невинних жертв наших співвітчизників. У 1991 р. КПУ була заборонена, але у 1993 р. відновила свою діяльність під назвою Комуністична партія України. Крім цієї партії, діє ряд інших марксистських, більшовицьких формувань (Партія комуністів (більшовиків) України (1994), Прогресивна соціалістична партія України (1996), Комуністична партія робітників і селян (2000) та ін.). Ці партії вважають нинішню владу в Україні буржуазною і закликають відновити радянські порядки. Однак популярність і авторитет комуністів в Україні падає. На парламентських виборах 2006 р. КПУ набрала лише 3,66% голосів. Це пов'язано як із зменшенням чисельності поколінь, які виросли в умовах комуністичного режиму, так із ознайомленням українських громадян зі здобутками країн з ринковою економікою та ліберальною демократією. Занепад комунізму - загальносвітова тенденція.