- •І.Тематичний план
- •1. Сутність політики, її складові та соціальна роль.
- •2. Етапи становлення політичної науки.
- •3. Інструментарій та функції політології.
- •4. Структура політичних знань. Становлення політичної науки в Україні.
- •Лекція 2 Політична діяльність і влада. План лекції:
- •1. Сутність та концепції політичної влади.
- •2. Закономірності структури та функціонування політичної влади.
- •3. Поняття політичної діяльності, її мотиви, цілі, засоби.
- •4. Політична взаємодія та політичні відносини. Характер взає- мин політичних сил сучасного українського суспільства.
- •Лекція 3.
- •План лекції.
- •1. Витоки на основні етапи розвитку зарубіжної політичної думки. Політичні погляди Стародавнього Сходу.
- •2. Політична думка Стародавньої Греції та Стародавнього Риму.
- •3. Політико-релігійні доктрини Середньовіччя.
- •4. Політичні вчення епохи Відродження та Реформації. Н.Макіавеллі - фундатор світської політичної науки.
- •5. Політична думка Нового часу (XVII- перша половина хіХст.)
- •Лекція 3. Світові політико-ідеологічні доктрини та рухи План лекції:
- •1. Поняття політико-ідеологічних доктрин, їх види та інституціоналізація.
- •2. Лібералізм і неолібералізм. Ліберальний рух в Україні та світі.
- •3. Консерватизм і неоконсерватизм. Праві та правоцентристські партії України.
- •4. Комуністичний рух: мета, форми, перспективи.
- •5. Соціал-демократія у світі та Україні: історія, програмні цілі, досягнення.
- •Лекція 4.
- •План лекції:
- •1. Формування політичної думки в княжу добу історії України.
- •2. Політичні ідеї періоду Козаччини та Гетьманської держави.
- •3. Національне відродження і розвиток української політичної думки в XIX - початку XX ст.
- •4. Українська політична думка після національної революції 1917-1921 рр.
- •Лекція 5-6.
- •План лекції
- •1. Сутність, структура та функції політичної системи суспільства.
- •2. Політичні інститути: види, взаємодія та роль у політичній системі.
- •3. Типи політичних систем. Особливості політичної системи України.
- •Лекція 7. Політика та етнонаціональні відносини. План лекції:
- •1. Поняття етносу, нації та етнополітики.
- •2. Національна свідомість. Націоналізм, інтернаціоналізм, космополітизм.
- •3. Суб'єкти, принципи та види державної етнополітики.
- •4. Етнополітика української держави.
- •Лекція 8.
- •План лекції:
- •1. Політичне лідерство: сутність, функції, типи.
- •2. Політичні еліти та політичне лідерство в Україні.
- •Лекція 9. Політична культура План лекції:
- •1. Поняття політичної свідомості. Її структура, рівні, типи.
- •2. Поняття, структура та функції політичної культури.
- •3. Політична соціалізація: суб'єкти, фази, форми.
- •4. Стан та особливості української політичної культури.
- •Лекція 10. Міжнародні відносини та світовий політичний процес План лекції:
- •1. Зовнішня політика держав та міжнародні відносини.
- •2. Поняття геополітики, її основні концепції.
- •3. Міжнародні урядові та неурядові організації.
- •4. Глобальні проблеми сучасності та світовий політичний процес.
- •5. Україна в системі міжнародних відносин.
- •Тема 1. Історія світової політичної думки.
- •Рекомендована література Навчальна:
- •Наукова:
- •Питання для дискусій та самоконтролю:
- •Рекомендована література Навчальна:
- •Наукова:
- •Тема 2. Світові політико-ідеологічні доктрини та рухи
- •Рекомендована література Навчальна:
- •Наукова:
- •Іv. Критерій оцінювання знань
- •Екзаменаційні питання з курсу "Політологія"
- •V. Рекомендована література
Вступ
Політологія є нормативною (обов’язковою) навчальною дисципліною для студентів усіх спеціальностей. Теоретичний матеріал, який треба засвоїти в цьому курсові, вважається досить складним. Ось чому для успішної підготовки до іспиту неодмінно буде потрібним цей посібник.
Даний посібник:
створено на основі багаторічного досвіду викладення цього предмету;
автор урахував найновіші досягнення з науково-методичного забезпечення політології, а також концептуальні підходи та методики, які зібрані в базових підручниках з політології.
(Політологія. Навчально-методичний комплекс: Підручник/ За ред. Ф.М. Кирилюка. – К.; Центр навчальної літератури, 2004.
Політологія / За ред. А. Колодій /. – К.; Ельга, Ніка – Центр, 2003.
Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки). – К.; Либідь, 2002.
Політологія. Підручник / За ред. О.В. Бабкіної, В.П. Горбатенька. – К.; Академія, 2001.
О.М. Рудакевич. Політологія. – Тернопіль, Астан, 2006.)
підручник є стислим, але разом з тим охоплює всі необхідні теми;
містить багато цікавої інформації;
визначається оптимальним поєднанням складності викладання й легкості сприйняття.
За нашим посібником вивчення політології буде цікавим, а підготовка до іспиту – ефективною!
Бажаємо успіху!
І.Тематичний план
навчальної дисципліни "Політологія" для заочної форми навчання
|
Кількість годин |
|||
Лекції |
Практичні |
Індивідуальна робота |
Самостійна робота |
|
1. Сутність і роль політики та політології як науки у житті суспільства |
2 |
- |
1 |
8 |
2. Політична діяльність і влада |
2 |
- |
2 |
8 |
3. Історія світової політичної думки |
- |
1 |
3 |
8 |
4. Сучасні ідейно-політичні течії |
- |
2 |
3 |
8 |
5. Розвиток політичної думки в Україні. |
- |
1 |
2 |
8 |
6 - 7. Політична система суспільства. |
- |
- |
3 |
16 |
8. Особистість і політика. Політичне лідерство. |
- |
- |
1 |
8 |
9. Політична культура |
- |
- |
1 |
8 |
10. Міжнародні відносини та світовий політичний процес. |
- |
- |
1 |
8 |
Разом |
4 |
4 |
17 |
80 |
ІІ. Конспект лекцій
лекція 1
Сутність і роль політики та політології як науки у житті суспільства.
План лекції:
Сутність політики, її складові та соціальна роль.
Етапи становлення політичної науки.
Інструментарій та функції політології.
Структура політичних знань. Становлення політичної науки в України
1. Сутність політики, її складові та соціальна роль.
Термін «політика» походить від слова рolis, яким стародавні греки називали міста-держави. У той же час, «поліс» має корінь «роli» - багато, в даному випадку - скупчення, спільне проживання багатьох людей. Поняття «політика» отримало поширення завдяки відомому творові Арістотеля «Політика», в якому під політикою розумілося управління полісом, державними і суспільними справами. Отже, етимологічно й історично політика, її поява та існування пов'язані з формуванням та розвитком держав, з переходом людства до державного способу організації суспільного життя.
Політику у сучасній літературі визначають через такі філософські та загальнонаукові поняття як «суспільна сфера», «суспільні інтереси», «суспільна діяльність», «суспільні відносини», «влада», «управління», «мистецтво», «наука» та ін. Класик новітньої політичної думки М. Вебер означив політику як «прагнення до участі у владі чи здійснення впливу на розподіл влади». Серед дефініцій терміну політика є й інші: це - «організаційна, регулятивна і контрольна сфера суспільного життя», «мистецтво владарювання», «відносини між класами і націями», «концентрований вираз економіки» тощо. Розмаїття визначень свідчить про складність та багатогранність феномену політики.
Особливостями політики є її універсальність (здатність впливати на всі складові суспільного організму), інклюзивність (проникнення у різні сфери суспільного життя) та атрибутивність (органічне поєднання, злиття з неполітичними феноменами).
Структуру політики як суспільної сфери складають різноманітні явища та процеси, а саме: первинні суб'єкти політики (великі суспільні групи), політичні інститути, політична свідомість, політична діяльність, політичні відносини, політична культура та ін. Типологію політики можна здійснювати за різними критеріями. За суб'єктом вона є класовою, національною, державною, партійною; за об'єктом - внутрішньою та зовнішньою, економічною, соціальною, правовою, екологічною та ін.
Соціальне призначення політики подібне до ролі центральної нервової системи людського організму: забезпечує скоординовані та цілеспрямовані дії усіх суспільних суб'єктів. Політика виражає корінні життєві інтереси суспільних груп та суспільства в цілому, визначає його стратегічну мету, інтегрує соціум, регулює його життєдіяльність. У сучасних умовах роль політики зростає. Проте окремі ідеологічні доктрини (комуністична та анархістська4 стверджують, що у майбутньому держава і вся політична сфера відімре, а її місце займе самоврядування людських колективів за місцем їх праці та проживання.