15.2. Екологічний моніторинг і екологічна інспекція

З метою забезпечення збору, обробки та збереження інформації про стан навколишнього природного середовища, прогнозування його змін, а також розробки науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття  ефективних управлінських рішень в Україні створена система державного моніторингу навколишнього природного середовища.

Відповідно до призначення моніторинг поділяється на:

• фоновий моніторинг, що здійснюється на об’єктах довкілля в місцях мінімального опосередненого антропогенного навантаження;

• загальний, що складається з моніторингу на державній мережі пунктів спостережень, моніторингу антропогенного впливу на об’єкти довкілля, моніторингу об’єктів довкілля в місцях їх використання та спеціальних видів моніторингу;

• кризовий, що здійснюється в зонах підвищеного ризику та в зонах впливу аварій і надзвичайних ситуацій.

Система моніторингу – це відкрита інформаційна система, пріоритетами якої є захист життєво важливих екологічних інтересів населення області, збереження природних екосистем, відвернення кризових змін екологічного стану довкілля та запобігання надзвичайним екологічним ситуаці

Основними завданнями системи моніторингу є: виявлення факторів негативного антропогенного впливу на довкілля та здоров’я людей, організація спостережень за джерелами такого впливу; організація систематичних спостережень за станом складових довкілля та виявлення зон екологічної небезпеки; сприяння розвитку співробітництва на міжобласному рівні у галузі охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки.

Таким чином, моніторинг навколишнього природного середовища дозволяє отримувати достовірну інформацію про стан природного середовища, дозволяє робити аналіз його змін, прогнозувати виникнення можливих екологічних катастроф та надзвичайних ситуацій, інформувати людей про засоби виникнення цих катастроф.

Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України (далі - Міністр). Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Держекоінспекція України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства екології та природних ресурсів України, іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України і Міністра, а також цим Положенням.

Основними завданнями Держекоінспекції України є:

- внесення Міністрові пропозицій щодо формування державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів;

- реалізація державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів; додержанням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду; за екологічною та радіаційною безпекою (у тому числі у пунктах пропуску через державний кордон і в зоні діяльності митниць призначення та відправлення) під час імпорту, експорту та транзиту вантажів і транспортних засобів; біологічною і генетичною безпекою щодо біологічних об'єктів природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів (ГМО) у відкритій системі; поводженням з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) і небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами;

- інші завдання, визначені законами України та покладені на неї Президентом України.