
- •Тема 11 Наукові засади раціонального природокористування
- •11.1. Навколишнє середовищє як об’єкт пізнання
- •11.2. Масштаби впливу людини на навколишнє середовище та актуальність охорони природи і раціонального використання природних ресурсів
- •11.3. Теорія зовнішніх ефектів. Моделі глобального розвитку
- •Тема 12 Природні фактори та соціально – економічна оцінка стану навколишнього середовища
- •Класифікація природних факторів
- •12.2. Основні підходи до економічної оцінки природних ресурсів
- •12.3. Основні складові національної стратегії переходу до збалансованого розвитку. Стан навколишнього природного середовища в Україні
- •Тема 13 Організаційно – економічний механізм реалізації платного природокористування в Україні
- •13.1. Передумови та розвиток платного природокористування в Україні
- •13.2. Податкові збори та плата за спеціальне використання природних ресурсів
- •Vі. Платежі за використання радіочастотного ресурсу України.
- •Vііі. Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобувається в Україні
- •13.3. Функції екологічних податків та механізм їх стягнення
- •1. Забруднення атмосфери, в тому числі стаціонарними і пересувними джерелами забруднення (викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення).
- •2. Забруднення водних об'єктів (скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти).
- •3. Розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини.
- •Тема 14 Економічна ефективність природоохоронних заходів
- •14.1. Види природоохоронних заходів і їхня роль у суспільному виробництві
- •14.2. Ефективність природоохоронних заходів. Обґрунтування нормативного коефіцієнта екологічної ефективності капітальних вкладень
- •14.3. Сутність еколого – економічного збитку
- •14.4. Фактори формування збитку
- •14.5. Методи визначення економічних збитків
- •Тема 15 Світовий досвід управління раціональним природокористуванням
- •15.1. Міжнародні стандарти екологічного менеджменту та аудиту
- •15.2. Екологічний моніторинг і екологічна інспекція
- •15.3. Міжнародні організації в області охорони навколишнього середовища. Угоди та програми міжнародного співробітництва
14.3. Сутність еколого – економічного збитку
Під економічним збитком від порушення природного середовища варто розуміти виражені у вартісній формі фактичні і можливі втрати, заподіяні економічним суб'єктам внаслідок екодеструктивного впливу, а також додаткові витрати на компенсацію цих збитків.
Екодеструктивні зміни в навколишньому середовищі приносять негативні процеси в економічних системах. Ці процеси, що приводять до виникнення економічних збитків, можуть бути охарактеризовані в такий спосіб.
По-перше, відбувається зменшення «видобутку» корисно використаної «вільної енергії» і збільшення дисипативної (губиться безповоротньо) складової енергетичного балансу економічної системи. В економічних термінах, що характеризують стан господарських систем, це означає:
збитки, зв'язані з утратою сільськогосподарської і лісової продукції;
втрати основних фондів через передчасне спрацьовування;
збитки, зв'язані з підвищеною захворюваністю і смертністю людей;
недовироблення доходу (прибутку підприємств, надходження в бюджет держави і регіонів) і т.п..
По-друге, економічні системи змушені додатково витрачати «енергію» (нести додаткові витрати) на підтримку рівня гомеостазу в погіршених умовах навколишнього середовища (реалізація механізмів негативного зворотного зв'язку). Це викликає такі види витрат:
додаткові витрати на захист людей від шкідливих екологических факторів (кондиціонери, фільтри, ін.) і профілактику хвороб;
додаткові витрати на захист виробничих систем від впливу шкідливих екологічних факторів (застосування корозієстійких матеріалів, покритів, ін.); використання міцних сортів рослин, будівництво іригаційних споруджень, і т.п.;
• додаткові витрати на компенсацію зниження продуктивності виробництв (витрати на заміщення недостачі кваліфікованих працюючих, котрі хворіють; застосування мінеральних добрив, проведення меліоративних робіт і т.п.).
По-третє, унаслідок змін у середовищі економічні суб'єкти змушені нести додаткові витрати, обумовлені необхідністю зміни рівня існуючого гомеостазу:
додаткові витрати на переозброєння виробництва (відмовлення від чуттєвих до змін середовища видів виробництва, зміна сортності і видів продукції, що виробляється, ін.);
втрачена вигода від неможливості здійснювати виробництво продукції чи вести діяльність, чуттєву до порушень навколишнього середовища; особливо це актуально для сільського і лісового господарства, рекреаційної діяльності, екотуризма і т.п..
14.4. Фактори формування збитку
Фактори, що формують величину економічного збитку, можна об'єднати в три основні групи. До першої групи належать фактори, що характеризують рівень деструктивного впливу на середовище. До другого — фактори, що визначають кількість об'єктів, що сприймають негативний вплив екодеструктивних процесів. І, зрештою, до третьої групи належать фактори, що зв'язані з характеристиками економічної системи і дають можливість здійснювати вартісні оцінки натуральних негативних змін у суспільстві і природі.
Першу групу факторів назвемо умовно факторами впливу, другу - факторами сприйняття, третю - факторами стану (рис. 14.1). Зокрема, якщо об'єктом аналізу є забруднення повітряного середовища, три зазначених групи факторів можуть бути конкретизовані в такий спосіб.
До факторів впливу відносяться: концентрація шкідливих речовин в атмосфері, токсичність забруднень, кількість шкідливих інгредієнтів у повітрі й ін.
Фактори сприйняття - це основні об'єкти народного господарства (у натуральних одиницях виміру), що знаходяться в зоні забруднення: чисельність і склад населення, елементи комунального господарства, ліси і сільськогосподарські угіддя, основні фонди промисловості, транспорту, зв'язку.
До факторів стану варто віднести: розмір прибутку (національного доходу), виробленої протягом одного дня працівником, виплати по листах непрацездатності протягом одного дня на одного працюючого; витрати на медичне обслуговування одного захворілого протягом одного дня; витрати на утримання об'єктів житлово-комунального господарства і міського суспільного транспорту, необхідних для проживання й обслуговування 1 тис. чоловік; вартість виробництва одиниці продукції в промисловості і сільському господарстві; вартість коштів, необхідних для виробництва одиниці продукції лісового господарства, а також для вирощування 1 га лісових площ; витрати на різні роботи зі змісту основних фондів промисловості, транспорту, зв'язку; вартість одиниці утилізованої коштовної сировини .
Інфраструктура
району, що забруднюється
Продуктивність
економічних елементів
Параметри
об'єктів, що забруднюються
Вартість
одиниці продукції
Питомі
витрати на утримання інфраструктури
Кількість
об'єктів, що забруднюються
Ф
А К Т О Р И В П Л И В У
Параметри
джерела забруднення
Якість
навколишнього середовища
Природні
умови
Рис. 14.1 - Механізм формування економічного збитку