10. Методична система навчання інформатики в середній загальноосвітній школі

Початком формування інформатики, як наукової дисципліни, що вивчає загальні властивості інформації та інф. процеси, вважають рік, коли в Брюсселі був створений міжнародний бібліографічний інститут. Спочатку розвивалася наука кібернетика, з часом більш загальною наукою про перетворення інформації стала інформатика.

Таким чином, інформатика – комплексна, наукова і інженерна дисципліна, об’єктом якої є інформаційний процес будь-якого походження, предметом – нові інформаційні технології, методологією – філософські основи природознавчих і гуманітарних наук, обчислювальний експеримент.

Отже, інформатика – це наука про інформацію та інф. процеси в природі та суспільстві; про методи і засоби пошуку, збирання, отримання, перетворення, збереження, представлення та передача інформації та керування інф. процесами.

Сучасні цілі навчання інформатиці визначають необхідність формування інф. культури в учнів, передумовою якої є комп’ютерна грамотність, до них відносяться:

1. сформувати знання, уміння і навички, необхідні для раціонального використання засобів сучасних ІТ при розв’язанні задач, пов’язаних з обробкою інформації, її пошуком, систематизацією, збереженням, поданням, передачею;

2. ознайомити учнів з роллю нових інформаційних технологій у сучасному виробництві, науці, повсякденній практиці, з перспективами розвитку обчислювальної техніки;

3. закласти основи інформаційної культури учнів.

Інформаційна культура є частиною загальної культури людини і суспільства.

Інформаційну культуру трактують, як уміння користуватися інформаційними технологіями, здатність формалізувати знання таким чином, щоб уводити їх в автоматизовані системи, а також знання юридичних і етичних норм у цій сфері.

Компоненти інформаційної культури:

1. Розуміння сутності інформації й інформаційних процесів, їх ролі в пізнанні навколишньої дійсності і творчій діяльності людини, у керуванні технічними і соціальними процесами, їх ролі в забезпеченні зв’язку всього живого з навколишньою дійсністю.

2. Розуміння проблем передачі, оцінки і виміру інформації, її сприйняття і осмислення.

3. Уміння організовувати пошук інформації (Inet) для вирішення поставленого завдання.

4. Уміння правильно, чітко й однозначно формулювати свою думку в зрозумілій для співрозмовника формі.

5. Уміння здійснювати постановку задачі, формулювати мету, висувати гіпотези, формулювати висновки, узагальнювати спостереження, передбачати наслідки прийнятих рішень, вміти їх оцінювати.

6. Уміння планувати послідовність операцій і дій, розробляти програму спостережень, дослідження, експерименту.

7. Навички роботи з ПК: уміння достатньо швидко вводити інформацію з клавіатури і працювати з графічним інтерфейсом програм за допомогою миші; уміння користуватися операційною системою і прикладним програмним забезпеченням загального і предметно-орієнтованого призначення, системами телекомунікацій.

8. Уміння вчасно звертатися до ЕОМ для розв’язання задач з будь-якої області теорії і практики.

9. Розуміння сутності штучного інтелекту.

10. Уміння формалізувати наявні знання і будувати інформаційні моделі досліджуваних процесів і явищ, а також аналізувати їх за допомогою засобів НІТ.

11. Знання про авторські права на ПК програми, про існуючі закони, які забороняють нелегальне копіювання і використання програмного забезпечення, та дотримання цих законів.

12. Дотримання етичних норм при публікації інформації в Internet.

Інформаційна культура в учнів загальноосвітніх та професійних навчальних закладів формується в результаті вивчення всього комплексу дисциплін, які вони вивчають. Але особливе значення належить курсу інформатики, тому що в процесі його вивчення в учнів формується найбільша кількість компонентів інформаційної культури.

Зміст курсу інформатики включає сукупність двох взаємозв’язаних компонентів: теоретичного і практичного.

Теоретична частина направлена на формування інформаційної культури, навичок аналізу, формалізації предметних завдань, ознайомлення з такими поняттями, як інформація, повідомлення, алгоритм, властивості інформації, інформаційні процеси, виконавець алгоритму, структура алгоритму, величина, типи величин.

Практичний аспект пов’язаний з формуванням навичок з готовим програмним забезпеченням, написанням програм на одній із мов програмування, використання глобальної мережі Інтернет для обміну і пошуку інформації.