- •1. Інформатика як навчальний предмет в середній школі. Мета, функції, задачі та значення шкільного курсу інформатики.
- •Основні цілі предмету інформатика:
- •Функції шкільного курсу інформатики
- •Значення шкільного курсу інформатики
- •14.Типовий шкільний кабінет обчислювальної техніки. Обладнання та програмне забезпечення. Вимоги до оптимального розташування обладнання в кабінеті обчислювальної техніки. Основні варіанти розміщення
- •Обладнання та програмне забезпечення.
- •10. Методична система навчання інформатики в середній загальноосвітній школі
- •Компоненти інформаційної культури:
- •Організаційні форми навчання:
- •Методи навчання інформатики
- •Методи навчання інформатики:
- •Словесні методи навчання:
- •Методи:
- •Наочні методи:
- •Практичні методи:
- •Репродуктивні та проблемно-пошукові методи;
- •Індуктивні та дедуктивні методи:
- •Методи активізації навчально-пізнавальної діяльності:
- •Компоненти інформаційної культури:
- •13. Диференційоване навчання інформатики. Профільна диференціація.
- •12. Контроль знань учнів з інформатики. Перевірка і оцінювання результатів навчання інформатики. Функції, види, форми й критерії оцінювання рівня навчальних досягнень учнів.
- •Етапи оцінювання:
- •15. Програмні засоби вивчення курсу шкільної інформатики. Склад програмного забезпечення класу обчислювальної техніки. Базове і додаткове програмне забезпечення
- •16. Інформаційні засоби вивчення курсу інформатики. Аналіз підручників та посібників з курсу інформатики.
- •17. Форми організації навчальної роботи учнів на уроках інформатики. Підготовка вчителя до уроку.
- •Загальна дидактична структура уроку:
- •Підготовка учителя до уроку:
- •18. Методика вивчення теми “Інформація та інформаційні процеси”. Дидактична структура теми.
- •Інформація і повідомлення. Поняття про шум
- •Властивості і-ї.
- •19. Методика вивчення теми „Інформаційна система”. Методика навчання учнів роботі на пк.
- •Методика навчання учнів роботі на пк
- •Області вживання пк
- •Принцип функціонування пк
- •20. Методика вивчення операційної системи. Методика навчання пошуку інформації в операційній системі Windows Поняття файлу
- •Поняття операційної системи (ос)
- •Навчання учнів пошуку інформації
- •22. Методика вивчення основ роботи з дисками. Структура теми.
- •23. Методика вивчення графічного редактора
- •Графічна інформація:
- •24. Методика вивчення Word
- •Типи завдань:
- •25. Методика вивчення електронних таблиць. Можливості використання табличного процесора в навчальному процесі.
Значення шкільного курсу інформатики
Курс інформатики є фундаментальним компонентом загальної середньої освіти і його світоглядне значення полягає у формування в школярів сучасної інформаційної картини світу, у розкритті ролі інформаційних процесів у перетворенні суспільства, і зокрема, у перетворенні діяльності людини.
Загальноосвітнє значення зв’язане з підготовкою учнів до практичної діяльності в суспільстві, насиченому інформаційними технологіями. а також з розширенням між предметних зв’язків між різними шкільними предметами і з професійною орієнтацією учнів.
Виховне значення курсу полягає в тому, що в процесі його вивчення формується логічне мислення, розвиваються здібності учнів, закладаються основи інформаційної культури, котра є частиною загальнолюдської культури.
Як наука, інформатика переживає період бурхливого розвитку. Зародившись у надрах науки про процеси керування – кібернетики, інформатика стрімко розширює свою предметну область, як у теоретичному , так і у прикладному аспектах. За останні роки з технічної дисципліни про методи і засоби обробки і передачі даних за допомогою обчислювальної техніки інформатика все більше перетворюється у фундаментальну науку про інформацію й інформаційні процеси не тільки в технічних процесах, але й у природі та суспільстві. Інформатики містить у собі групу дисциплін, що займаються різними аспектами застосування і розробки комп’ютерів: прикладна математика, програмування, обчислювальні мережі. Також активно розвиваються такі її нові напрямки, як соціальна інформатика, біологічна інформатика. Йде переосмислення ролі інформації в еволюційних процесах, а інформаційних підхід усе більше починає сприйматися як фундаментальний загальнонауковий метод пізнання природи й суспільства.
Об’єктом дослідження інформатики є інформація. Предметом дослідження – інформаційні процеси, і, зокрема, нові інформаційні технології та інформаційні системи.
Основні завдання (цілі) курсу інформатики:
сформувати знання, уміння і навички, необхідні для раціонального використання засобів сучасних ІТ при розв’язанні задач, пов’язаних з обробкою інформації, її пошуком, систематизацією, збереженням, поданням, передачею;
ознайомити учнів з роллю нових інформаційних технологій у сучасному виробництві, науці, повсякденній практиці, з перспективами розвитку обчислювальної техніки;
закласти основи інформаційної культури учнів.
Під терміном нові інформаційні технології розуміють сучасні інформаційні технології. Вони передбачають використання комп’ютерних мереж, систем автоматизованого проектування, методів комп’ютерного моделювання, засобів телекомунікацій, створення презентацій, дозволяють включати до складу документа будь-які мультимедійні об’єкти (графіку, звук, анімацію, відео).
Розширення сфери використання НІТ виявляється у наступному:
зростає кількість освітніх предметів, особливо гуманітарних (історія, література, музика, живопис), у яких застосовуються засоби НІТ;
знижується вік дітей, з якого вини починають використовувати засоби НІТ у своїй навчально-пізнавальній діяльності;
розширюється використання засобів НІТ у роботі з обдарованими дітьми;
розробляються і впроваджуються програми для навчання дітей з недоліками розумового чи фізичного розвитку;
зростає роль засобів НІТ у професійній підготовці (комп’ютеризовані тренажери, гнучкі автоматизовані виробництва, експертні системи пошуку неполадок).
Під новими інформаційними технологіями навчання (НІТН) розуміють систему сучасних інформаційних методів і засобів цілеспрямованого створення, збору, збереження, обробки. подання і використання інформації в навчанні і систему наукових знань про її функціонування, спрямовану на удосконалення навчального процесу з найменшими витратами.
Упровадження НІТН відкриває широкі перспективи розширення змістовного наповнення шкільних курсів на основі обробки дуже великих обсягів інформації. З’являється можливість робити її цікавішою і доступнішою для сприйняття, зрозумілішою за рахунок використання відео-супроводу, інтерактивних навчальних систем (систем, у яких використовується діалог), інформаційно-пошукових, гіпертекстових і мультимедійних систем, систем штучного інтелекту, телекомунікацій. Усе це дає можливість істотно підсилити мотивацію навчання, активізувати навчальну діяльність, інтенсифікувати навчальний процес.
НІТН розкривають широкі можливості істотного зменшення навчального навантаження й одночасно інтенсифікації навчального процесу, надання навч.-пізнавальній діяльності творчого, дослідницького напрямку, що природно приваблює учня, приносить йому радість пізнання, стимулює пошук нових знань, працездатність.
Використання засобів НІТН сприяє посиленню ефективності навчання завдяки:
широким візуальним можливостям засобів НІТН;
значному розширенню кола розв’язуваних задач у напрямках:
розгляд завдань по вивченню реальних виробничих і соціальних процесів;
підвищення рівня проблемності задач, що вирішуються за допомогою інтелектуальних навчальних систем;
включення в зміст задач ігрових компонентів;
поява принципово нових об’єктів, зокрема на побудову експертних систем навчального призначення, створення ігрових програм.
можливості моделювання спільної діяльності учня і педагога на будь-якому етапі навчання;
завдяки широкій діалогізації навчального процесу;
значній гнучкості керування навчальної діяльності.
Ефективно використовуються засоби НІТН і при навчанні дітей з різними фізичними недоліками, оскільки останні до певної міри компенсуються і навчання дає швидкі і дуже відчутні результати.
У дошкільних закладах НІТН застосовуються для організації дидактичних ігор. Ігрова форма комп’ютерного навчання задовольняє потребу дитини в грі, забезпечує оволодіння засобами придбання й оволодіння інформацією. Це активізую пошуково-ігрову діяльність, підвищує самостійність і обумовлює відносну незалежність дитини від педагога.
Варто враховувати також і можливі негативні наслідки нераціонального використання НІТН, надмірного захоплення моделюванням, програмуванням. Об’єктом вивчення повинні залишатись реальні явища і процеси. Підміна їх абстрактними поняттями і символами при недостатній базі спостережень і досвіду можуть привести до згубного формалізму, або навіть до психологічних розладів.
