16. Визначні українські композитори другої половини XVII-XVIII ст.

У цей час у вітчизняній, зокрема українській, музиці стали початком нового етапу, який характеризувався однією з кульмінацій у розвитку хорового мистецтва і зародженням інших жанрів — оперного, симфонічного, камерно-інструментального і камерно-вокального. Тоді ж з'явилися перші опери, симфонії, інструментальні сонати тощо. З-поміж усіх жанрів провідне місце належало все-таки хоровому концертові. Хоровий концерт – феномен музичної культури України, важливою жанровою ознакою якого було органічне поєднання новітніх досягнень композиторської техніки з глибинними національними рисами традиційного українського хорового співу. У творчості найвидатніших вітчизняних композиторів того часу – М.Березовського, А.Веделя і Д.Бортнянського – хоровий концерт досяг вершин свого розвитку. У їхніх творах втілено прогресивні художні ідеали того часу, в них у досить специфічній формі звучить протест людини проти насильства, зла, несправедливості. Ці композитори зуміли поєднати досягнення вітчизняної й західноєвропейської музичної культури і сказати своє оригінальне слово в мистецтві. В історію вітчизняної музики Максим Березовський увійшов передусім як засновник циклічного хорового концерту. Ця велика музична форма утверджується у другій половині XVIII ст. Березовський є також автором перших вітчизняних опер, камерно-інструментальних композицій. Його творчість сприяла оновленню музичного мистецтва, піднесенню його художнього рівня. Творчість іншого видатного українського композитора — Артемія Лук'яновича Веделя — належить до більш пізнього періоду. Не маючи безпосередніх контактів із західноєвропейським музичним мистецтвом, він по-своєму втілив у музиці нові вимоги часу. Концерти Веделя також циклічні. Він своєрідно розвинув традиції хорового співу й партесних композицій. Ведель був тісніше зв'язаний з українським народним музичним ґрунтом, повніше обізнаний з хоровим мистецтвом України.

21. Творча спадщина архітектора Степана Ковніра

Одним з найцікавіших і найплідніших архітекторів України XVIIIст. Був Степан Ковнір (1695-1786) - майстер українського бароко. Народився 1695 року у селі Гвоздів на Київщині. З молодих років працював каменярем. Вважається, що першими творами Ковніра були споруди господарчого призначення — склади, комори, ключарня, палітурня, друкарня. За участю Ковніра споруджено дзвіниці на Ближніх та Дальніх печерах, храм у Китаєві, Кловський палац та інші видатні пам'ятки українського бароко. Яскравим шедевром є Ковнірівський корпус на території Верхної Лаври — колишнє службове монастирське приміщення.

Києво-Печерській лаврі будівничий віддав майже 60 років своєї праці. За своє більш ніж 90-річне життя Степан Ковнір створив десятки архітектурних шедеврів: Дзвінниці на Дальніх і Ближніх печерах, Ковнірський корпус; барокове оздобленнях Успенського собору Лаври, Церкву Антонія і Феодосія у Василькові, Троїцьку церкву в Китаївській пустині поблизу Києва, Кловський палац тощо.