Симфонічна поема “Веселі втіхи Тіля Уленшпігеля”

Це перший гумористичний твір у програмній симфонічній літературі (1895). Сюжет взято з жартівливої “Німецької народної книги “Уленшпігель”, вперше виданої у 1500 році. Головний герой – народний шут Тіль (скорочене від Тільберт) Уленшпігель (улен - сова та шпігель – дзеркало, символи мудрості та комедії).

Зміст поеми відрізняється від роману Шарля де Костера “Легенда про Тіля Уленшпігеля”, відсутня тема боротьби Нідерландів проти іспанських пригноблювачів.

Поема відноситься до послідовно-сюжетного типу програмних творів.

Форма рондо-варіаційна (подвійні варіації) з рисами вільного сонатного allegro. Композиційна схема:

Пролог	Експозиція			Розробка		Реприза			Епілог
	Теми АВ	Вар А1В1	епізод СД	Вар В2 А2	епізод Е	Теми АВ;	С1Д1	кода
	Г.П. F-dur		П.П B-dur	g-moll, a-moll	As-dur	Г.П. F-dur	П.П F-dur

В пролозі та епілозі звучить повільна тема “від автора” у струнних інструментів, в дусі народних сказань.

А – перший лейтмотив Тіля – соло валторни. Початкова інтонація та закінчення близькі німецьким народним пісням, індивідуальний характер надають синкопований ритм, прохідні хроматичні звуки. Широкий діапазон та тембр валторни додають героїчних рис.

В – лейтмотив Тіля – пустуна. Нестійкі інтервали (зм 4, зм 7), ламаний ритм, тембр малого кларнету (in es) надають гумористичного характеру.

З цих двох тем виростає майже весь тематизм поеми. Штраус використовує прийоми трансформації тем, розвиває традиції монотематизму Ліста та лейтмотивної техніки Вагнера.

А1В1 – Тіль починає жартувати. Він виїжджає на коні до горшечного ринку, звідки його проганяють торговки.

Епізод СД – стилізація в дусі Гайдна. Тіль, перевдягнений ченцем, читає жартівливу проповідь.

Вар. В2А2 – акорди страху – Тіль побачив стражників. Любовна серенада (побудована на першій темі Тіля) Фугато у a-moll – це образ схоластів.

Епізод Е – у ритмі вуличної полечки – Тіль знущається з схоластів.

Реприза – проведення теми «від автора» в ритмі вальсу.

Вар. А3В3 – святковий характер, перший лейтмотив перетворюється у героїчний марш, потім – поліфонічне з’єднання обох тем.

С1Д1 – кульмінація на темі з епізоду “проповіді” та раптовий зрив всього оркестру на змVII7.

Кода – сцена суду. Допрос, страх Тіля, вирок та страта: діалог хоралу та другого лейтмотиву Тіля, лейтмотив смерті – несхідна велика септіма.

Епілог – тема “від автора” та заключне проведення обох лейтмотивів: перший звучить спокійно, другий – відчайдушно та нестримно. Життєстверджуючий образ Тіля завжди живий у пам’яті народу.

Оркестр дуже масштабний (четверний склад дерев’яних та мідних, біля 60 струнних) та яскравий. Штраус використовує прийоми тембрової сюжетної конкретизації та тембрової персоніфікації.

Риси “тембрового обличчя” Тіля втілюють валторна та кларнет in es. Пролог та любовний епізод – у струнних. Проповідь – кларнет, фагот, альти. Схоласти – хрипкий тембр низьких фаготів.

Суд – грізні тромбони.

В епізоді на ринку звучить тріскачка. Штраус використовує поліфонію оркестрових тембрів.

Самостійна робота №6

Тема: Творчість Р.Штрауса.

Мета: Ознайомитися з життєвим та творчим шляхом видатного німецького композитора та диригента кінця 19 – першої половини 20 сторічча.

ПЛАН

1.Відображення у творчості оптимізму світосприйняття.

2.Різноманітність діяльності.

3.Відомості про життя і творчість.

4.Еволюція творчості від пізнього романтизму та експресіонізму до неокласицизму.

5.Нове перетворення жанру симфонічної поеми.

Література:

1.Істория зарубежной музыки , вып.5,ред.Нестьев И.–М.,1988,с.153–194.

2. Неболюбова Л., Музыкальная культура Германии и Австрии на рубеже 19–20 веков.–К.,1990,с.94–119.

3. Навчальний посібник з світової музичної літератури. Укладач – Остапенко

О. Н. Сєверодонецьк, 2004, с18–20.

Завдання: Підготуватися до опитування.

Самостійна робота №7

Тема:Р.Штраус.Симфонічна поема «Дон Жуан».

Мета: Ознайомитися з драматургією поеми «Дон Жуан».

ПЛАН

1.Програмність, зв’язок з творчістю австрійського романтика Ніколаса Ленау.

2.Перевтілення традицій Ліста, Берліоза (романтична програмність) та Вагнера (лейтмотивна техніка).

3.Характеристика лейттем:а)енергійні,мужні; в)романтичні пристрасні.

4.Сценічна доля твору.

Література:

1. Істория зарубежной музики, вып.5,ред.Нестьев И.–М.,1988,с.155–158.Теми 46а),б),47а),б).

2.Неболюбова Л., Музыкальная культура Германии и Австрии на рубеже 19–20 веков.–К.,1990,с.94–119.

3.Орджонікідзе І., Р.Штраус, у кн. «музыка 20 века.Очерки.ч1,кн.2.

Завдання: Скласти тези.