Система юридичної освіти

Складається із відповідних закладів освіти, наукових, науково-методичних і методичних установ, баз навчальної юридичної практики, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.

Держава контролює якість юридичної освіти. Міністерство освіти і науки України проводить порядок створення, реорганізації, ліквідації, ліцензування, атестації та акредитації юридичних навчальних закладів та визначає зміст, види, форми юридичної освіти.

Першим закладом здобуття юридичної освіти в Україні є загальноосвітні школи і спеціалізовані ліцеї, де однією зі шкільних навчальних дисциплін є «Правознавство». Даний курс покликаний стати теоретичною основою практичного розв'язання проблем державно-правового будівництва і правового виховання населення.

Структура юридичної освіти

Включає вищу юридичну освіту, післядипломну юридичну освіту, аспірантуру, докторантуру, професійну юридичну самоосвіту.

Статус вищого закладу юридичної освіти відповідно до Закону України «Про освіту» визначається рівнем його акредитації, які здійснюють підготовку фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів на різних формах навчання: очна (денна), вечірня, заочна, екстернат.

Структура юридичної освіти складається з видів, рівнів акредитації закладів юридичної освіти:

Види вищих закладів юридичної освіти	Рівні акредитації вищої юридичної освіти	Термін навчання	Освітньо-кваліфікаційні рівні
Технікум (училище)	перший рівень акредитації	3 — 4 роки навчання після базової загальної середньої освіти; 2,5 роки навчання після повної загальної середньої освіти	неповна вища освіта - молодший спеціаліст
Коледж	другий рівень акредитації	3 — 4 роки навчання після базової загальної середньої освіти; 2,5 роки навчання після повної загальної середньої освіти	неповна вища освіта, базова вища освіта - молодший спеціаліст, бакалавр
Інститут	третій і четвертий рівні акредитації	4 роки навчання після повної загальної середньої освіти та неповної вищої (технікум, коледж) 5 років навчання після загальної середньої освіти, та неповної вищої (технікум, коледж)	базова вища освіта - бакалавр повна вища освіта — спеціаліст, магістр
Академія	третій і четвертий рівні акредитації	5 років навчання після загальної середньої освіти, та неповної вищої (технікум, коледж)	базова вища освіта, повна вища освіта -бакалавр, спеціаліст, магістр
Університет	третій і четвертий рівні акредитації	5 років навчання після загальної середньої освіти, та неповної вищої (технікум, коледж)	базова вища освіта, повна вища освіта -бакалавр, спеціаліст, магістр

Освітньо-кваліфікаційні рівні (молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр), які є характеристиками вищої освіти за ознаками ступеня сформованості спеціальних і фундаментальних знань, умов, навичок особи, що забезпечує її здатність виконувати завдання та обов'язки (роботи) певного рівня професійної діяльності, як підстави для кваліфікації мають:

- попередню освіту, на основі якої здобувається вища освіта певного освітнього рівня;

- певний освітній рівень вищої освіти;

- завдання та обов'язки певного рівня професійної діяльності, передбачені для первинних посад у певному виді юридичної діяльності^[25].

У законодавстві передбачено  різні джерела фінансування підготовки фахівців у правничій галузі:

- за державним замовленням;

- за рахунок видатків місцевих бюджетів;

- за рахунок коштів фізичних та юридичних осіб.

Юридична освіта — явище багатогранне. Залежно від того, до якого профілю юридичної діяльності готуються фахівці, складається відповідна програма їх навчання, де поряд з фундаментальними знаннями передбачається надання студентам, слухачам спеціальних знань з урахуванням специфіки тієї сфери, де їм доведеться працювати.

Гусарєв С. Д., Тихомиров О. Д. Юридична деонтологія (Основи юридичної діяльності): Навч. Посіб.-2-ге вид., перероб.-К.: Знання, 2006.-С. 114.

4. Особливості організації навчально-виховного процесу в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

5. Університет має статус самоврядного (автономного) державного вищого навчального закладу, який в межах компетенції, наданої законами та іншими нормативно-правовими актами України, самостійно вирішує питання підготовки та перепідготовки висококваліфікованих фахівців,виховання національно свідомої інтелігенції. У навчальній, науковій і виховній діяльності Університет об'єднує інститути,факультети, відділення, лабораторії, науково-дослідні та інші структурні підрозділи.

6. Університет заснований як Імператорський Університет Св.Володимира Указом імператора 2 листопада 1833 року.

7. До учасників навчально-виховного процесу в Університеті належать:

8. студенти;

9. аспіранти;

10. докторанти;

11. науково-педагогічні та наукові працівники;

12. інші особи,зайняті у навчально-виховному процесі(спеціалісти, старші лаборанти, методисти тощо

13. Основною і визначальною ланкою навчально-виховного процесу в Університеті є кафедра, яка несе повну відповідальність за проведення навчально-виховної, методичної роботи і здійснення науково-дослідної та науково-технічної діяльності за певним напрямом. (Абзац перший пункту 6.4 розділу 6 в редакції Указу Президента N 194/2003 ( 194/2003 ) від 04.03.2003 )

14. У своїй діяльності кафедра керується Положенням про кафедру Університету, яке приймається Вченою радою Університету та затверджується ректором.

15. Керівництво кафедрою здійснює завідувач, який обирається на цю посаду за конкурсом Вченою радою Університету строком на сім років. Із завідувачем кафедри укладається контракт.

16. Середнє педагогічне навантаження викладачів різних категорій і спеціальностей затверджується ректором за рішеннями Вченої ради Університету.

17. 6.5.Навчальні програми, підручники,навчальні та навчально-методичніпосібники розробляються і затверджуються кафедрами Університету,навчально-методичними комісіями,вченими радами факультетів (інститутів).

18. 6.6. Університет забезпечує науково-педагогічних та наукових працівників, студентів, аспірантів, докторантів та інших учасників навчально-виховного процесу літературою, аудиторним фондом, технічними, аудіовізуальними та іншими засобами навчання.

19. Вищим органом самоврядування студентів та аспірантів Університету є загальні збори (конференція) студентів та аспірантів Університету, на яких ухвалюється положення про студентське самоврядування, обираються виконавчі органи студентського самоврядування, визначаються їх структура, повноваження, порядок обрання, строк повноважень, заслуховується звіт.

20. В Університеті діє система органів самоврядування студентів та аспірантів, які утворюються та функціонують на рівні академічної групи, факультету (інституту, відділення), гуртожитку, всього Університету.

21. Виконавчим органом самоврядування студентів та аспірантів Університету є Студентський Парламент, який підзвітний загальним зборам (конференції).

22. 8.2. У своїй діяльності органи самоврядування студентів і аспірантів керуються законами та іншими нормативно-правовими актами, цим Статутом, Положенням про Студентський Парламент і самоврядування студентів та аспірантів в Університеті.

23. 8.3. Основними завданнями органів самоврядування студентів і аспірантів є:

24. забезпечення і захист прав та інтересів студентів і аспірантів;

25. забезпечення виконання студентами й аспірантами своїх обов'язків;

26. сприяння навчальній, науковій та творчій діяльності студентів і аспірантів;

27. сприяння у створенні необхідних умов для проживання і відпочинку студентів і аспірантів;

28. створення різноманітних студентських гуртків, товариств, клубів за інтересами;

29. організація співробітництва зі студентами і аспірантами інших ьвищих навчальних закладів та молодіжними організаціями;

30. сприяння проведенню серед студентів і аспірантів соціологічних досліджень;

31. сприяння працевлаштуванню випускників;

32. участь у вирішенні питань міжнародного обміну студентами і аспірантами.

8.4. Крім прав, передбачених Законом України "Про освіту" ( 1060-12 ), студенти й аспіранти Університету мають право:

33. обирати і бути обраними до органів самоврядування студентів і аспірантів Університету;

34. відвідувати за дозволом деканів (директорів) заняття на інших факультетах Університету за умови виконання графіка навчального процесу за основним місцем навчання, що складений відповідно до індивідуального навчального плану;

35. отримувати матеріальну допомогу згідно з чинним законодавством;

36. створювати фонди для потреб студентів і аспірантів;

37. користуватися під час навчання без відриву від виробництва пільгами, встановленими чинним законодавством (додаткова відпустка тощо);

38. на академічну відпустку, поновлення, переведення до іншого вищого навчального закладу у порядку, передбаченому чинним законодавством.

8.5. Крім обов'язків, передбачених Законом України "Про освіту", студенти Університету зобов'язані:

39. виконувати навчальний план у визначені строки і відповідно до встановлених графіків;

40. відвідувати заняття, вчасно інформувати керівництво Університету, факультету (інституту) щодо неможливості з поважних причин відвідувати заняття, складати (перескладати) заліки та іспити, виконувати індивідуальні завдання тощо.

41. 8.6. За невиконання обов'язків і порушення Правил внутрішнього трудового розпорядку Університету ректор може безпосередньо накласти дисциплінарне стягнення на студента або відрахувати його з Університету чи доручити це зробити декану (директору) факультету.

42. Порядок накладення дисциплінарного стягнення, відрахування з Університету встановлюється цим Статутом та Правилами внутрішнього розпорядку.

43. 8.7. Особи, які навчаються в Університеті (студенти, аспіранти, докторанти), можуть бути відраховані з Університету за наказом ректора чи уповноваженої ним особи:

44. за власним бажанням;

45. за невиконання навчального плану;

46. за порушення умов контракту;

Про Статут Київського національного університету імені Тараса Шевченка Редакція від 05.05.2008 ЗАТВЕРДЖЕНО Указом Президента України від 14 січня 2000 року N 64/2000

Студенти, аспіранти. докторанти КНУ мають право : Правила внутрішнього розпорядку Університету 7 квітня 2009 р. протокол №1

1. Навчатися для здобуття певного освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів.

2. Обирати заклади освіти, форми навчання, освітньо-професійні та індивідуальні програми.

3.  На додаткову відпустку за місцем роботи, скорочений робочий  час та інші пільги, передбачені законодавством для осіб, які поєднують роботу з навчанням.

4. Продовжувати освіту  за професією, спеціальністю  на основі одержаного освітньо-кваліфікаційного рівня,  здобуття  додаткової освіти відповідно до угоди із закладом освіти;

5. Одержання  направлення  на  навчання,  стажування  до інших закладів освіти, у тому числі за кордон.

6. Користування навчальною, науковою, виробничо, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою базою університету .

7. На доступ до інформації в усіх галузях знань.

8. Приймати участь  у  науково-дослідній, дослідно-конструкторській та інших  видах наукової  діяльності, конференціях, виставках, конкурсах;

9. Студенти можуть особисто або через своїх представників брати участь у  громадському самоврядуванні,  в  обговоренні,  вирішенні  питань  удосконалення навчально-виховного процесу, науково-дослідної роботи, призначення стипендій, організації дозвілля, побуту тощо.

10. Брати участь в об'єднаннях громадян.

11. На безпечні і нешкідливі умови навчання та праці.

12. Забезпечуватись стипендіями, ліжко-місцем у гуртожитку, в порядку, встановленому законодавством України.

13. Здійснювати трудову діяльність у встановленому порядку в позаурочний час.

14.На перерву в навчанні в університеті.

15. Користування послугами закладів  охорони  здоров'я,  засобами лікування, профілактики захворювань та зміцнення здоров'я;

16. Захистувід будь-яких  форм  експлуатації, фізичного та психічного насильства, від дій педагогічних,  інших  працівників, які порушують права або принижують їх честь і гідність.

Крім прав, передбачених Законом України “Про освіту”, студенти й аспіранти Університету мають право:

1. Студенти можуть обирати і бути обраними до органів студентського самоврядування Університету;

1. Відвідувати за дозволом деканів (директорів) заняття на інших

факультетах Університету за умови виконання графіка навчального процесу за основним місцем навчання, що складений відповідно до індивідуального навчального плану;

3. Отримувати матеріальну допомогу згідно з чинним законодавством. Створювати фонди для потреб студентів і аспірантів.

4. Користуватися під час навчання без відриву від виробництва

пільгами, встановленими чинним законодавством (додаткова відпустка тощо).

1. На академічну відпустку, поновлення, переведення до іншого

вищого навчального закладу у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Обов‘язки студентів і аспірантів університету:

1. Систематично і глибоко опановувати теоретичні знання та практичні навики щодо обраної спеціальності;

2. Відвідувати обов‘язкові навчальні заняття та виконувати усі види завдань, які передбачаються навчальним планом і програмою.

3. Виконувати Правила внутрішнього розпорядку університету та Правила внутрішнього розпорядку у студентському гуртожитку Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

4. Виконувати правила проживання в гуртожитку університету

5. Підтримувати належний санітарно-гігієнічний стан, не смітити, не палити в приміщеннях університету.

6. При вході викладачів до аудиторії студенти зобов‘язані вставати.

7.Студенти повинні бережно відноситись до власності університету,сприяти збереженню його майна.

8. Дбати про честь та авторитет університету, дотримуватися норм етики, не допускати протиправних та аморальних вчинків, бути дисциплінованим і охайним в університеті та за його межами. Утримуватися від дій, які б заважали іншим студентам чи працівникам університету виконувати свої службові обов’язки.

9. Студентам забороняється без дозволу керівництва університету виносити інвентар з лабораторій, учбових та інших приміщень, користуватися фото- та відео-зйомкою, записуючими пристроями.