1. З іменем Клісфена пов’язана подальша демократизація афінського політичного ладу. У 509 р. До н.Е. Він провів державні реформи, які призвели до остаточної ліквідації залишків родового ладу.

Свої реформи Клісфен розпочав з введення нового адміністративного поділу, побудованого на територіальному принципі.

Раніше племінний і географічний поділ Аттики знаходився в тісній відповідності один з одним. Одна фратрія володіла землею головним чином в одній триттии, а певні роди у фратрії володіли землею, що складала дану навкрарію в тритії. Метою Клісфена було знищити вплив родів на місцевих і загальних виборах і зрівняти становище членів гільдій з членами родів. Цього він домігся, розділивши Аттику на нові виборчі дільниці. За базову одиницю Клисфен прийняв дем, невеликий район. Багато дем уже існувало; він збільшив їх кількість, розділивши всі густонаселені деми на більш дрібні і створивши не менше двох нових. Демів, імовірно, було близько 170, тобто в три рази більше, ніж колишніх навкрарій. У рік реформи громадянство отримали всі жителі демів, і кожен громадянин реєструвався як член дема.

Очолював нову одиницю демарх, як стару - навкрарій, і кожен дем мав власне народні збори і свої ритуали. Щоб розвинути в демах дух єдності, Клісфен з 507 р зробив членство в демі, яке передається у спадок, а не залежних від місця проживання; так, якщо сім'я переїжджала куди-небудь, вона зберігала членство в демі, у якому жила в 508-507 рр. З демом кожний афінянин був зв'язаний від дня народження. Коли йому виконувалося 18 років, виборний демарх (староста) заносив його в цивільні й військові списки, і після проголошення клятви вірності афінській державі молодий афінянин зараховувалася в ефебы для проходження військової служби, а також одержував право виступати на суді. З 20 років він здобував всі цивільні права. По конституції Клісфена, права громадянства визначалися приналежністю до того або інший дему, а не роду.

У результаті вся Аттика поділялась на 3 територіальні округи: місто Афіни з передмістям, внутрішня центральна полоса і берегова полоса, яка закінчувалася біля Суніона. Потім Клісфен об'єднав деми кожного регіону в десять тритій таким чином, що деми однієї тритії в більшості випадків не мали спільних кордонів; в результаті тритія тепер була групою несуміжних демов, а не єдиної земельної територією, як раніше. Далі Клисфен жеребом вибрав по одній тритії з кожного регіону і об'єднав 3 триттии в одну одиницю, Філу. Таким чином він створив 10 філ, членство в яких забезпечувалося членством в демі і в клісфенівській тритії. Афінський перелік філ в 507 р складався із записів типу «NN, член дема X, триттии Y, філи, які не містили вказівок на те, чи був NN членом роду або гільдії.

Метою реформи було змішати населення, роз’єднати роди і тим послабити силу євпатридів.

Робота нової виборчої системи ясніше всього видно на прикладі Ради п'ятисот. Кожен дем вибирав до цієї ради певне число депутатів, які повинні були мати вік старше 30 років і належати до класу зевгитів або вище; число депутатів встановлювалося в пропорції до населення кожного дема. З кандидатів, обраних демами, кожна філа за жеребом відбирала 50 депутатів. Таким чином, процедура призначення 500 «відібраних з обраних» депутатів практично виключала можливість для будь-якої групи придбати вплив у раді. Потім обрані 500 депутатів перевірялися, включаючи питання: «З якого дема?» Перевірка проводилася чинним радою під головуванням тесмотетів; відхилений кандидат не мав права оскарження, і його місце діставалося кому-небудь з непройдених за жеребом. Призначені в результаті 500 депутатів приносили клятву «давати поради, найкращі для держави» і вступали на посаду радників на початку нового аттичного року. Перша порада приступив до роботи в 507 аттичному році, а клятва в тому формулюванні, в якій вона зберігалася століттями, вперше була виголошена в 503 р У 501 р десять обраних народом стратегів, по одному від кожної філи, зайняли місце полемарха як польового полководця , залишивши йому посаду церемоніального головнокомандувача, або гегемона.

Рада чотирьохсот була замінена на раду п’ятисот ( по 50 чоловік від кожної філи).

При Клісфені були також розширені ряди афінських громадян шляхом надання багатьом метекам громадянських прав. Була створена колегія десяти стратегів (по 1 від кожної філи).

Щороку навесні скликалося екстрені народні збори, що визначали голосуванням, чи потрібно вдатися до остракізму, тобто чи немає серед громадян кого-небудь, небезпечного для цивільної волі.

Якщо такі виявлялися, то збори збиралися вдруге, і тоді кожний громадянин писав на глиняному черепку (остракін) ім'я того, хто, на його думку, загрожував цивільній волі. Коли одне і теж ім’я повторювалось при підрахунку голосів 6 тис. разів, то ця особа піддавалась вигнанню з Афін на 10 років без конфіскації майна. після закінчення яких він повертався в Афіни й одержував всі свої цивільні права.

Реформи Клісфена були більш послідовні, ніж реформи Солона, і завершили більш ніж столітній період гострої боротьби між родовою аристократією і демосом, що закінчилась пе-ремогою останнього. У результаті в Афінах склалась рабо-власницька держава у формі демократичної республіки.