4. Юридична деонтологія як навчальна дисципліна.

Від юридичної деонтології як системи наукових знань слід відрізняти одноіменну навчальну дисципліну, що виконує дещо інші функції та вирішує свої спеціальні завдання.

Якщо в сфері деонтологічного наукового дослідження відбувається вироблення нових знань, то в сфері навчання, а конкретно - в системі юридичної освіти відбувається розповсюдження та опанування науковим досягненням з метою його подальшого використання на практиці.

Виходячи із специфіки завдань, що вирішуються юридичною деонтологією як навчальною дисципліною, в окремих навчальних закладах викладається курс, що має назву "Вступ до юридичної спеціальності". По суті, ця назва досить чітко відбиває основні функції та призначення даної дисципліни. Початківців студентів-юристів вводять до бази завдань, що визначатимуть умови та порядок їхньої життєдіяльності на найближчі 4-5 років та на майбутню перспективу, коли вони вже отримають диплом фахівця та візьмуться до самостійної роботи.

Слід відзначити, що здійснення такого роду інтелектуальної діяльності як навчання має найбільшу ефективність, якщо суб'єкти цього процесу однаково добре підготовлені до такої роботи. Щодо системи вищої освіти, то вона передбачає особливо ретельну підготовку до процесу засвоєння знань, починаючи від ознайомлення з правилами внутрішнього розпорядку, режимом, формами роботи і завершуючи. професійною орієнтацією студентів на далеку перспективу, формуванням загального уявлення про можливу сферу своєї професійної діяльності

Із вступом до навчального закладу практичними стають такі запитання — що і як треба вчити, де отримувати навчальну інформацію, як її обробляти, які якості виховувати в собі відповідно до майбутньої професії, в яких сферах можна використовувати отримані знання, які перспективи просування по службі або зміні свого соціального статусу тощо.

Відповіді на ці запитання повинна давати вступна навчальна дисципліна, яка базується на дослідженнях науки "юридична деонтологія". Таке співвідношення науки і освіти є необхідним і обов'язковим у підготовці майбутніх фахівців.

Предмет та структура курсу юридичної деонтології

Характеризуючи предмет навчальної дисципліни, слід звернутися до визначення науки "юридична деонтологія", в якому говориться, що це система загальних наукових знань про юридичну науку та юридичну практику, про вимоги до працівників юридичної сфери та систему формування професійних та особистих якостей працівників. Ці компоненти і являються головними складовими предмету навчальної дисципліни. У визначенні його структури є певна логіка, яка передбачає наступне:

Вступ до курсу - характеризує навчальну дисципліну в цілому у співвідношенні до відповідної юридичної науки, визначаються обсяги необхідних знань, їх практична значимість.

У наступному розділі відбувається ознайомлення з юридичною діяльністю та її основними формами прояву.

Окремим блоком розглядається особа юриста, його особисті якості через призму окремих напрямків професійної діяльності та особливостей юридичної професії взагалі.

До структури курсу входять питання змісту та об'єктів впливу юридичної діяльності, що також характеризує її в різнфих аспектах.

Необхідним моментом є також висвітлення нормативної основи здійснення професійної діяльності юристів, що в правовому аспекті має особливе значення.

І на завершальному етапі вивчення курсу відбувається ознайомлення із особливостями роботи за окремими спеціальностями в межах юридичної професії.

Юридичну деонтологію як певну галузь наукових дослідженьслідвідрізнятивідюридичноїдеонтології як учбової дисципліни.

Завданнямпершоїєвивченнязадопомогоюпевних наукових підходів та методів всього кола питань, що стосуються призначення та змісту професійної діяльності юристів, забезпечення її відповідності наявним потребам суспільства, оптимальної організації юридичної праці, належного професійного відбору, вихованнятанавчанняосіб,щоїївиконують,чинників, які впливають на ставлення юристів до своїх професійних обов’язків, недоліків юридичної практики та шляхів їх подолання тощо.

Завданням другої є формування у студентів юридичних освітніх закладів первинних, але водночас, доситьповнихуявленьпрообранунимипрофесію,національні та міжнародні стандарти професійної юридичної діяльності, юридичну науку та освіту, які безпосередньопов’язанізюридичноюсфероюдіяльності, а крім того, про важливість, склад, конкретні форми йнапрямизастосуванняправовихтаіншихзнань,які вониотримують.Авториодногопідручниказюридичної деонтології справедливо відмічають з даного приводу, що зараз юридична деонтологія є єдиною правовою дисципліною, яка розкриває цілісну картину (схему, каркас) юридичної та іншої діяльності, пов’я- заної з правом (наукової, освітньої), тоді як інші учбові курси спеціалізуються на висвітленні лише її окремих сторін та видів

Таким чином, якщо юридична деонтологія як підрозділправовоїнаукививчаєрізніаспектипрофесійної юридичної діяльності та умови її ефективності, то юридична деонтологія як навчальна дисципліна має на меті ознайомлення майбутніх правознавців з означеною проблематикою.

З огляду на вищевикладене за своїм міждисциплінарним статусом юридична деонтологія може бути охарактеризованаяквступнанавчальнадисципліна, своєрідна правова енциклопедія, що виконує функції орієнтації студентів-юристів у навчальному процесі, визначення обсягу та змісту знань, необхідних їм у подальшійпрофесійнійдіяльності,безпосередніхумов їхнього використання, скорочення розриву, який завжди об’єктивно існує між системою професійної підготовкиюристівтаїхпрактичноюдіяльністюуправовій сфері.

До навчального курсу «Юридична деонтологія» крімрозділу,присвяченогозагальнійхарактеристиці юридичної деонтології, входять розділи:

—професіяюрист,дерозглядаютьсянайважливішіпередумови,етапитатенденціїїїрозвитку,голов­ ні принципи юридичної діяльності, риси, які вирізняють юридичну професію серед інших професій, призначення та напрями діяльності громадських об’єднань юристів та деякі інші питання;

—основні юридичні професії, в яких надається більш детальна характеристика окремих юридичних професій (судді, прокурора, слідчого, адвоката, нотаріуса та інших);

—юридичнанаукатаюридичнаосвіта, де роз-

кривається зміст відповідних напрямів діяльності, визначаються їх суб’єкти, об’єкти, завдання, засоби здійснення;

—професійно-правова, політична, моральна, естетична культура юриста, в яких з’ясовуються сутність та структура (знання, вміння, навички) цих проявів особистісної культури юристів, а також висвітлюються фактори, які впливають на їх стан.

5. Юридична деонтологія – складова юридичної науки.

1. Виникнення професії юриста: історико-правові підстави.

2. Загальні кваліфікаційні вимоги до юристів.

3. Законодавчо визначені критерії допуску до занять юридичною діяльністю.

4. Професіограми:

• суддів;

• працівників прокуратури;

• адвокатів;

• нотаріусів;

• юрисконсультів;

• слідчих;

• працівників органів реєстрації актів цивільного стану тощо.