3. Предмет та завдання юридичної деонтології

Предметом юридичної деонтології, як і будь-якої іншої галузі наукових знань, охоплюється певне коло явищ, процесів, проблем, вивченням яких вона безпосередньо займається. Слід відзначити, що серед вченихзаразнемаєединоїточкизорузцьогопитання. Деякізнихвважають,щопредметюридичноїдеонтології включає у себе вельми широкий спектр різноманітних явищ, пов’язаних з буттям права та правозастосовноюпрактикою.Інші,навпаки,намагаються максимальнозвузитийогомежі,концентруючиувагу лише на окремих аспектах професійної діяльності юристів. Якщо абстрагуватися від деталей, то можна виділити три основні підходи, що склалися на сьогодні з даного приводу.

Перший з них полягає у тому, що предметом юридичної деонтології є виключно або переважно проблеми професійного обов’язку юриста (його зміст, умови формування та реалізації), моральні вимоги до його професійної поведінки, які формуються під впливом існуючих у суспільстві етичних норм.

Друга група авторів виходить з того, що предмет юридичної деонтології складають юридична наука, практика, освіта, їх взаємодія, а також професійні та особистісні якості юристів та механізми їхнього формування.

Прибічники третього підходу теж вважають, що юридична деонтологія повинна займатисявивченням нормативних вимог, які регламентують ставлення юриста до власної праці, його клієнтів, колег, але, поряд з моральними, включають до її предмета ще й правові та інші нормативні приписи (психологічні, політичні, професійні, естетичні), які в сукупності визначаютьрежимобов’язковоїповедінкирізнихосіб устані їх взаємозалежності.

Кожна з наведених позицій викликає певні зауваження. Зокрема, не можна погодитись з ототож­ненням предмета юридичної деонтології тільки з проблематикою професійного обов’язку юриста та моральною мотивацією його поведінки. Дійсно, усвідомлення юристом свого професійного обов’язку та формування у нього необхідних моральних якостей є виключно важливим фактором, що впливає на стан і спрямованість юридичної практики, її узгодження з інтересами людей. Водночас, хоча це і являє суттєву передумову належної організаціїпрофесійноїюридичної діяльності, але не замінює інших не менш важливих для здійснення правової роботи якостей, як то: глибокітасистемнізнаннявгалузіправа,вмінняпрофесійно спілкуватися з людьми, наявність певних світоглядних уподобань, навичок управлінської діяльності, розвинутого естетичного смаку тощо.

Відповідногокоригуванняпотребуютьтакождруга і третя точки зору. Так, викликає сумнів включення до предмету юридичної деонтології юридичної науки та освіти як самостійних об’єктів вивчення в повному обсязі. Правильнішим, на наш погляд, було б обме­ жити його з’ясуванням впливу, який мають ці види діяльностінаюридичнупрактику.Таксамопредмет юридичної деонтології не може бути зведений лише до системи вимог, яким має підпорядковуватися професійна діяльність юристів. По-перше, таке вузьке його розуміння перешкоджає реалізації інших, не менш важливих завдань, що покладаються на юридичну деонтологію. Зокрема, це стосується вдосконалення наявної структури та форм здійснення юридичної практики, прогнозування перспективних напрямів її розвитку тощо. По-друге, й саме з’ясування складу тазмістузгаданихвимогможевідбуватисянеінакше, як на основі ґрунтовних знань про юридичну професію, чинники, відяких залежить її стан, найважливішими серед яких, насамперед, виступають юридична наука та освіта.

З урахуванням викладеного предмет юридичної деонтології слід охарактеризувати як комплексне утворення, що включає у себе юридичну професію, юридичну науку та освіту, які розглядаються переважноваспектіїхньоговпливунаюридичнупрактику, інші чинники, що визначають її стан, а також системувимогдопрофесійнихякостейтаслужбової діяльності юристів. 4

Визначення предмету даної юридичної науки є дуже важливим та принциповим питанням, вирішення якого допоможе більш глибоко ознайомитися із самою наукою та одночасно окреслити сферу наукового дослідження, визначити більш менш закінчений перелік соціальних явищ, які підлягають вивченню. Зазначимо, що у центрі деонтологічного дослідження знаходиться людина зі своєю особистою системою знань, навичок, умінь, а також діяльність людини, що здійснюється у правовій сфері життя суспільства. Людина, її якості та її існування вивчаються також іншими науками, але в межах юридичної деонтології відбувається спеціалізація об'єкту дослідження. Даною наукою вивчається існуюча система юридичних знань, завдання та функції правознавства, роль юридичних знань у вирішенні питань суспільного буття. У предмет юридичної деонтології включаються також і питання юридичної практики: формулюються поняття та зміст юридичної діяльності, види та форми її здійснення, вивчаються окремі юридичні спеціальності та відповідні професійні якості працівників юридичної сфери. При цьому особлива увага звертається на особисті людські якості, на етикет юриста, який передбачає цілу систему правил: як треба поводитися з співробітниками та різними учасниками юридичного процесу, якими нормами керуватися при здійсненні професійного обов'язку, на яких моральних принципах та правових ідеалах будувати свою роботу тощо.

Окремим блоком питань до предмету юридичної деонтології входять питання юридичної освіти — підготовки та перепідготовки кадрів, підвищення кваліфікації, розповсюдження позитивного досвіду. Головною тут. є проблема підготовки не просто спеціаліста-юриста, а працівника високого рівня кваліфікації, тобто професіонала своєї справи. Зрозуміло, що професіоналом не можна бути взагалі. Професіонал — це добре підготовлений спеціаліст конкретної справи, тому система підготовки таких спеціалістів повинна відбивати специфіку практичних завдань, які треба вирішувати працівнику у повсякденній роботі. Юридична деонтологія повинна вивчати не просто систему виховання юриста взагалі, суспільству потрібні професіонали конкретної справи - прокурори, законодавці, слідчі тощо. Таким чином, у загальному вигляді предметом юридичної деонтології можна визначити юридичну теорію, юридичну практику та систему моральних вимог, що складають етикет професійної діяльності юристів. Слід додати, що юридична деонтологія як наука знаходиться у тісному контакті та взаємодії з іншими юридичними науками, використовує їх досягнення для дослідження власного предмету. Використовуються також знання неюридичних наук - педагогіки, психології, соціології, без чого практично не можливо отримати і узагальнити об'єктивні результати дослідження. Наприклад, розроблюючи практичні рекомендації для системи кадрової підготовки спеціалістів, реорганізації юридичної освіти або системи правового виховання, слід користуватися положеннями не тільки педагогіки та психології, а також досягненнями конституційного права, філософії права, теорії права тощо. 1

Предмет юридичної деонтології - оптимальний звід правил, якими повинен опанувати і керуватися юрист; система психічних, правових, політичних, етичних, естетичних норм-вимог, в сукупності визначають правовий режим професійного спілкування юриста з колегами і клієнтами (атмосферу взаємин по лінії "юрист-громадянин"), його професійна поведінка. Предмет юридичної деонтології - це нс сума предметів юриспруденції, психології, політології, етики, естетики. Деонтологія юриста - цілісність, в якій не можна механічно відокремити психологічне, політичне, етичне і естетичне від юридичної, можливо лише виділити психологічну, політичну, етичні та естетичну підсистеми культури особистості юриста, які знаходяться в русі, розвитку, зв'язку та гармонії. Найважливішою формою існування (матеріалізації, об'єктивізації) професійно-правової роботи є поведінка юриста, який керується міркуваннями юридичного характеру. Поведінка людини визначається не тільки знанням соціальних норм (моралі, звичаїв, права, громадських організацій), а й його ставленням до тих соціальних цінностей (правових, політичних, етичних, естетичних та ін.), Які захищаються цими нормами. 2

Основні завдання науки:

• Висвітлити соціальне призначення юристів як особливої професійної групи, підкреслюючи їх роль для сучасного етапу державного будівництва, стабілізації політичного життя, запобігання соціальним катаклізмам тощо.

• Виходячи з вимог соціального прогресу, особливостей та умов функціонування укр. суспільства, треба визначити роль та призначення юридичної діяльності у структурі соціальної діяльності

• Разом із підвищенням ролі правників та юр професії підвищити авторитет права, враховуючи шанобливе ставлення всіх членів суспільства до права, що є необхідною умовою ефективного здійснення правової роботи.

• Прогнозувати тенденції розвитку юридичної науки, визначити необхідні зміни щодо системи кваліфікаційних вимог у межах конкретних юридичних спеціальностей,

• Виробляти практичні рекомендації для вирішення проблем правової діяльності, що безпосередньо залежать від рівня професійної підготовки, правової культури працівника. 1

Поряд з іншими навчальними дисциплінами в єдиній системі підготовки фахівців юридична деонтологія виконує як загальні освітянські завдання, так і специфічні, що обумовлюються особливостями структури та змісту навчального предмету. Серед них слід назвати такі:

Організаційно підготувати студентів до участі у навчальному процесі, поставити основні навчальні завдання, цілі та засоби їх досягнення.

Ознайомити з особливостями сфери здійснення юридичної діяльності, як одного із видів соціальної діяльності, що відбувається у сфері права.

Висвітлити характерні риси практичної діяльності юристів за окремими напрямками спеціалізації юридичної роботи.

Розкрити роль юридичної науки у здійсненні практичної діяльності, охарактеризувати систему наукових юридичних знань, їх сучасний стан, перспективи розвитку, а також систему наукових юридичних установ.

Ознайомити студентів з організацією та функціонуванням системи юридичної освіти в Україні, особливостями здійснення процесу навчання та правового виховання.

Охарактеризувати всебічно особу юриста як теоретичну модель професіонала шляхом визначення системи професійних та особистих якостей, сформульованих в нормах нормативно-правового та морального походження.

• Зміцнити світоглядну та громадянську позицію майбутніх правозахисників, підготувати їх психологічно до самостійної напруженої та відповідальної роботи на користь суспільства та держави. 1