- •1.3 Лінгвістична композиція
- •Розділ 2. Мовні норми в оформленні ділових документів
- •2.1 Лексико-стилістичні норми
- •2.2 Морфологічні норми
- •2.3 Орфографічні норми
- •2.3.2 Позначення цифрової інформації в документах у сучасному документуванні вироблені певні правила позначення чисел.
- •2.4 Синтаксичні норми
- •2.4.1 Речення як складова тексту документа
- •Розділ 3. Типові помилки в текстах ділових документів
- •3.1 Композиційні помилки
- •3.2 Логічні помилки
- •3.3 Синтаксичні помилки
- •3.4 Морфологічні помилки
- •3.5 Лексичні помилки
- •3.6 Стилістичні помилки
- •Висновки
- •Список використаної літератури
Розділ 2. Мовні норми в оформленні ділових документів
2.1 Лексико-стилістичні норми
Способи творення та особливості використання документознавчої термінології
Утворення документознавчої термінології обіймає всі структурні типи термінів: терміни-однослови, терміни-композити, терміни-словосполучення. Найпоширенішим способом творення термінів-однословів терміносистеми, що нас цікавить, є морфологічний словотвір – найпродуктивніший спосіб збагачення словникового складу мови, що полягає у поєднанні афіксальних морфем з кореневою або похідною частиною слова, основоскладанні [21, с. 45].
Терміни можуть утворюватися:
1)суфіксальним способом творення: дієслово + суфікси (-ач, -ник, -к(а), -н(я), -нок, -ок, -атор, -ант (-ент), -ер (-ор)):
читати – читач, користуватися – користувач, укладати – укладач, розділити – роздільник, нотувати – нотатка, дарувати – дарунок, класифікувати – класифікатор, рецензувати – рецензент тощо;
префіксальним способом творення за допомогою префіксів під-, перед-, до-, без-, поза-, після-, супер-, контр-, де-, дез-, аван-, ан-, фор-, напів-, пів-, спів-: підзаголовок, передплата, передмова, післяплата, контртитул, авантитул, фортитул, суперобкладинка, декодування, дезінфекція, дезінформація, підрозділ, піврічний, співавтор, співбесіда тощо. У документознавчій термінології префікс ре- має два значення:
а) протилежність опредмеченої дії: рекаталогізація (повне перероблення каталогу із заміною каталогових карток);
б) повторюваність дії: репродукція (відтворення малюнка, друкованого тексту);
префіксально-суфіксальним способом творення:
префікс під- та суфікс -ник-: підручник, підрядник; префікс при- та суфікси -ок-, -ов-, -єв-, -ев-, -н-: прилавок, прикнижковий, прикінцевий, прилюдний;
префікс між- та суфікси -н-, -ч-, -ев-: міжмовний, міжвідомчий, міжгалузевий тощо;
префікси перед-, після- та суфікс -к-: післямашинний, передмашинний;
префікс над- та суфікси -ов-, -н-: надлишковий, надактивний;
4) безафіксним способом творення: запитати – запит, відбирати – відбір, видавати – видача, шукати – пошук [29, с. 98].
Терміни-композити, об’єднуючи в одному слові кілька основ, дають можливість точно характеризувати предмети, явища за кількома ознаками: стародрук, малотиражний, літописний, самоосвітній, краєзнавчий, загальнополітичний, тризначний тощо.
Важливе місце у процесі творення документознавчих термінів посідає абревіація, яка полягає у складанні по-різному усічених основ: культпросвітній, військкомат, МП (мале підприємство), ЄС (Європейський Союз), НАНУ (Національна академія наук України) тощо.
Розвиток та ускладнення документознавчих понять та їх термінологізація, поповнення терміносистеми суміжно-галузевими термінами й загальновживаними словами зумовили необхідність конкретизації термінів-однословів шляхом домінування (чи заміни, чи доповнення) понять словосполученнями. Наприклад, родовий термін картотека конкретизується низкою прикметників, які вказують на: цільове призначення, характер відображуваних відомостей, спосіб їх групування у картотеці, матеріали, з яких вони виготовлені, – авторська картотека, бібліографічна картотека, допоміжна картотека, фактографічна картотека, хронологічна картотека, рейтерна картотека [33, с. 62].
