2. Реферування літератури

Для всебічного знайомства з літературою і нормативно-правовими актами з обраної теми істотне значення має підготовка реферату. Реферат, що розуміється як виклад у письмовій формі змісту книги, статті, наукової праці, нормативно-правового акту чи коментарю до нього створить можливість комплексно використовувати набуті навички роботи з книгою чи нормативно-правовим актом, розвиває самостійність мислення, уміння аналізувати явища дійсності. Рефератом називають також доповіді або письмові дослідження на визначену тему, що включають критичний огляд джерел. На відміну від конспекту реферат вимагає незрівнянно більшої творчої активності, самостійності в узагальненні вивченої літератури.

У залежності від способу реферативного викладу можна виділити три типи рефератів: 1) реферат-екстракт, складений з оригінальних речень первинного документа; 2) перефразований реферат, отриманий на основі перефразовування первинного тексту; 3) інтерпретований реферат, отриманий на основі інтерпретації першоджерела. При інтерпретуванні текст першоджерела залишається незмінним, оскільки референт оперує не самим текстом, а його змістом.

Академічна структура реферату така:

Зміст.

План.

Вступ.

Розділ 1. § 1, § 2.

Розділ 2. § 1, § 2.

Висновок.

Список використаної літератури.

Назви роботи, глав і параграфів не повинні збігатися, назва роботи не повинно бути громіздкою (по можливості - від 3 до 5 слів).

Важливий етап роботи над рефератом - добір літератури і нормативно-правових актів. Потім складається конкретний план, що погоджується з викладачем. Завершальний етап - написання реферату на основі вивчення та попередньої систематизації всіх джерел, повторного вивчення зібраного матеріалу.

Схема підготовки реферату така: читання вихідного тексту - його аналіз – вибір інформативних фрагментів, їхнє узагальнення - створення нового тексту (реферату). На останньому етапі виробляється синтезування виділеної інформації та завершується оформлення тексту реферату. Виклад повинен бути цільним і логічним. Розгляд кожного пункту плану доцільно завершувати узагальненням та висновками.

Вимоги до форми представлення інформації в рефераті

1. У рефераті варто роз'яснити незвичні терміни і символи при першому згадуванні в тексті. Терміни, окремі слова та словосполучення припускається заміняти абревіатурами та прийнятими текстовими скороченнями тільки в тих випадках, коли їхній зміст ясний з контексту або після попередньої розшифровки.

2. Ілюстрації та таблиці використовуються в рефераті тільки в тих випадках, коли вони допомагають розкрити зміст джерела й скорочують обсяг реферату.

2. При написанні реферату варто уникати довгих, заплутаних речень, загальних фраз, повторень, зайвих слів і словосполучень, що ускладнюють читання і сприйняття тексту.

2. Необхідно уникати штампів, канцеляризмів, архаїчних виражень і елементів розмовного стилю.

3. Особливу увагу варто звернути на оформлення наукового апарата – усі факти, що приводяться, або цитати повинні мати посилання на джерело.

У висновку реферату робляться загальні висновки. Пишеться висновок без посилань. Наведемо як приклад стандартний початок: "Пророблена робота дозволяє сформулювати наступні висновки: 1...2... 3...".

Наприкінці роботи приводиться список використаної літератури. Є кілька способів складання списку літератури: за алфавітом, по рубриках, що відповідають главам реферату, за часом видання, по ходу появи посилань у тексті.

При оцінці рефератів враховується:

- послідовність і повнота викладу:

- правильність обґрунтування тих або інших положень на основі узагальнення фактичного матеріалу;

- ступінь самостійності студентів у процесі роботи над рефератом тощо. По темі реферату студенти виступають на семінарських заняттях і теоретичних конференціях. Автори кращих рефератів беруть участь у конкурсах студентських робіт з гуманітарних наук.