- •XIX ст.). У ній виокремлюють:
- •1969), Який спеціально досліджував цю єдність, назвав
- •2.2. Філософія в Давніх
- •371 До н.Е.) з це лише цікавий здогад, який можна й
- •2.3. Філософія Середньовіччя
- •1722) З у Франції матеріалізм у формі епікуреїзму відно-
- •1662), Обмежував наукове пізнання на користь релігії. Пі-
- •1. Процес пізнання подано як циклічне повторення
- •3. ЫФеноменологія духуы побудована на принципі істо-
- •1896). Обидва вони мислили в руслі ідей і настанов пози-
- •1994). Він, як і представники аналітичної філософії, від-
- •1927 Р. Праці німецького філософа м. Гайдеггера ыБуття
- •VII ст. До н. Е., упродовж одного-двох століть не лише
- •XVIII з на початку XIX ст., продовжуючи європейську
- •1 Що стосується Бога, то вже в середньовіччі було доведено не-
- •1980). Вона Єрунтується на принципі розширення інва-
- •3. Отже, Арістотель переймався онтологією (висновок, ре-
- •1950), Існує нерозривний взаємозв'язок між раціональ-
- •1. Космічна еволюція. Розпочалася приблизно 10 млрд
- •2. Біологічна еволюція. Розпочалася приблизно 3з4
- •3. Культурна еволюція. Розпочалася 2з3 млн років
- •1. Зачатки трудової діяльності в поєднанні з природ-
- •1994). Щоправда, в ыЛатинсько-російському словникуы
- •1980) Не заперечує природних основ релігії, але водно-
- •1. Географічний. Кожна нація має географічні пара-
- •4. Історичний. Спільність історичних переживань тво-
- •5. Морально-психологічнии. Спільність природно-
- •6. Економічний. Спільність виробничих зв'язків уні-
- •1627 Р., який охоплював 7 тисяч термінів.
- •1550 З після 1620) з відомий український письменник-полеміст, мис-
- •18 Сторіччя. Прихильник єднання філософії та природничого знання. Спи-
- •2) Ділити складні речі (знання) на прості аж до найпростіших; 3) йти від
- •1627 Р. Був обраний архімандритом Києво-Печерської лаври, в 1633 р. З
- •1561), Що вийшло з монастиря в Пересопниці (Волинська область). Ду-
- •576 С. (Альма-матер)
1627 Р., який охоплював 7 тисяч термінів.
Берклі Джордж (1684З1753) З англійський теолог і філософ З су-
б'єктивний ідеаліст. Заперечував об'єктивне існування речей. Речі З це
лише комплекси наших відчуттів. Існування речей він зводив до їх сприй-
мання. На цій підставі заперечував матерію як субстанцію. Цілеспрямо-
вано боровся з матеріалізмом та атеїзмом. Основна праця ЫТрактат про
основи людського пізнанняы (1710).
Бруно Джордано (1548З1600) З італійський мислитель-пантеїст.
Світогляд Б. зазнав впливу містиків і платонізму. В основу всього сущого
покладав матерію, яку наділяв активністю і здатністю відчувати (гілозо-
їзм). Праці ЫПро безкінечність всесвіту і множинність світівы (1584), ЫПро
причину, первень і єдинеы (1584).
Вебер Макс (1864З1920) З німецький філософ і соціолог. Займав-
ся проблемами теорії соціальної дії, яку аналізував у першу чергу як віль-
ну дію окремої людини. Найбільш відомий своїм аналізом походження
капіталізму, виникнення якого пов'язував з появою в історії людини, зда-
530
Найвидатніші філософи світу та України
тної до раціональної поведінки у сфері господарства та повсякденного
життя. У всіх дослідженнях проводив думку про раціональність як визна-
чальну рису сучасної йому європейської культури. Раціональність проти-
стоїть традиційному і харизматичному засобам організації суспільних від-
носин. Значну увагу надавав проблемам соціальної структури і класово-
го конфлікту, протиставивши марксизму свою концепцію, в якій
підкреслював багатомірність класових відмінностей. Автор праць: ЫПро-
тестантська етика і дух капіталізмуы, ЫГосподарська-етика світових реа-
лійы, ЫГосподарство і суспільствоы, ЫПолітика як покликання і як профе-
сіяы, -Наука як покликання і як професіяы та багато ін.
Вернадський Володимир Іванович (1863З1945) З видатний укра-
їнський вчений, мислитель, основоположник учення про біосферу та ноо-
сферу, перший президент Всеукраїнської Академії наук (1918). Організа-
тор генетичної мінералогії, геохімії, біогеохімії, геохімії ландшафтів, ра-
діології, гідрогеології, наукознавства, вчення 'про живу речовину.
Енциклопедичність наукових праць Вернадського значною мірою сприя-
ла становленню сучасної наукової картини світу. Всесвіт він розглядав
як сукупність живої речовини, біосфери й людства, поява якого, на його
думку, започатковує якісно новий етап розвитку Всесвіту, якому сприяє
людський розум та результати його втілення в практичній діяльності. Це
виявиться в перетворенні біосфери на нове середовище життя З ноо-
сферу (сферу розуму), у докорінних соціальних змінах, організації нових
форм людського співжиття. З розвитком ноосфери Вернадський пов'язу-
вав необхідність охоплення світовою наукою всієї планети, створення все-
ленської науки як могутньої історичної та геологічної сили, в якій приро-
дно-історична, природна (космічна) і соціальне-гуманістична тенденції зі-
ллються в єдине ціле. Одним із перших проаналізував структуру та
властивості простору й часу, їх роль у формуванні наукового світогляду,
порушив питання про самостійний статус біологічного простору й часу,
охарактеризував їх особливості, зокрема симетрію та асиметрію. Обстою-
ючи науковий світогляд, не абсолютизував роль і значення науки, визна-
вав участь у його творенні інших форм духовного освоєння людиною сві-
ту. У формуванні світогляду, на його думку, задіяні всі аспекти людської
діяльності, які виявляються в системі наших цінностей (наука, релігія, мис-
тецтво, філософія, етика). Важливого значення надавав релігійній формі
суспільної свідомості, розглядаючи її як глибинне внутрішнє переживан-
ня соборного типу. Виступав за всебічний розвиток української культури,
збереження культурної самобутності українського народу.
Вишенський Іван (між 1538З1550, за іншими даними між 1545З
