1969), Який спеціально досліджував цю єдність, назвав

період появи філософських традицій між 800 і 200 рока-

ми до н.е. Ывісьовим часом історіїы, тобто часом, який по-

вернув хід історії людства. На його думку, саме в цей час

у різних кутках Землі в розвинутих цивілізаціях Ылюди-

на усвідомила буття в цілому, саму себе і свої межі, їй

відкривається страх перед світом і власна немічність. Стоя-

чи над прірвою, вона ставить радикальні питання, вима-

гає звільнення і спасіння. Усвідомлюючи свої межі, вона

ставить перед собою вищі цілі...ы1

Єдність різних філософських традицій, яка дає підста-

ви вважати їх саме філософіями, виявляється в тому, що

всі вони тяжіють до раціонального (заснованого на розу-

мі) пояснення світоглядних проблем. І структура порушу-

ваних проблем (онтологічна, гносеологічна, етична, соці-

альна), практично однакова.

Давньокитайський філософ Конфуцій (551З479 до н.е.)

назвав мудреця -двічі народженою людиною, порівняв

пробудження до духовного життя з народженням. Ця ду-

ховна відкритість, жадоба пізнання, самопізнання і є

найхарактернішою рисою всіх філософських традицій, а

1 Ясперс К. Смнсл й назначение истории. З М.: Политяздат,

1991. З С. 33.

Методологічні проблеми історії філософії

45

єдність пояснюється тим, що людина (давній грек, індус і

китаєць), піднявшись до рівня особи, яка керується розу-

мом, не могла задовольнитись традиційними відповідями

на світоглядні проблеми і спробувала дати власні. Те, що

в XX ст. ідеї індійської філософії завдяки старанням ні-

мецьких філософів Артура Шопенгауера (1788З1860) і

Фрідріха Ніцше органічно ввійшли в європейську тради-

цію, є ще одним свідченням їхньої суттєвої єдності.

Запитання. Завдання

1. Доведіть, що історія філософії є не співіснування філософських

систем, а процес розвитку філософії.

2. Ч.им би ви аргументували, що історія філософії значною мірою

визначається філософією історії?

3. Чому недостатньо читати філософські твори, аби зрозуміти їх ос-

новні ідеї?

4. У чому полягає відмінність між західною і східною парадигмами

філософії?

5. Прокоментуйте Ыекстравертністьы західної та Ыінтравертністьы схі-

дної філософії.

Теми рефератів

1. Захід і Схід (порівняльний аналіз філософської традиції).

2. Архетипи культури в контексті західної й східної філософської тра-

диції.

3. Західна і східна моделі філософії: сучасні паралелі.

4. Історія філософії з позицій лінійної й цивілізаційної концепцій

розвитку історії.

5. Культурно-психологічні традиції Сходу і сучасні проблеми фор-

мування світоглядної самосвідомості людини.

Література

Желнов М. В. Предмет философии в истории философии. З М.: ИздоМГУ,

1981.

Зотов А. Ф. Существуетли мировая философия?// ВопросьІ философии. З

1997. З № 4.

Чаньїшев А. Н. Начало философии. З М., 1982.

Ясперс К. Смьюл й назначение истории. З М.: Политиздат, 1991.

2.2. Філософія в Давніх

Індії, Китаї та Греції

Філософія, як зазначалося, виникла в VI З IV ст. до н. е.

одночасно в трьох цивілізаціях З індійській, китайській і

грецькій. Про зародження філософії свідчить протистав-

лення загальноприйнятих думок про світ справжнім знан-

ням про нього З істині. Філософія починається там і тоді,

де і коли виникає сумнів щодо виправданості традицій,

пануючих думок, коли фіксуються розбіжності видимого і

сущого, загальноприйнятого і справжнього.

Таке протиставлення може бути породжене різними

чинниками: соціальними, що формують самосвідомість осо-

би (торгівля, держава з регульованими соціальними від-

носинами); ознайомлення з іншими народами та їх звича-

ями; криза традиційної міфології; зародки наукового знан-

ня. Ці чинники породжують основну онтологічну (що таке

(справжнє) буття і небуття) і гносеологічну (що є істина, а

що тільки видимість її, як досягти істини) проблеми.

Загальна характеристика онтологічних і гносеологіч-

них здобутків давньогрецької філософії і європейської тра-

диції загалом до епохи Відродження, а китайської та ін-

дійської філософії до XX ст. полягає в тому, що відно-

шення між видимим та істинно сущим світом будувались

на правдоподібності. Кожна традиція і кожен мислитель

будували різні моделі співвідношення між видимими і не-

видимими сторонами світу (буття), але чітких доказів, зо-

Філософія в Давніх Індії, Китаї та Греції

47

крема емпіричних фактів, які б свідчили про справжній

характер цього співвідношення, не було. Цим, зокрема,

зумовлена така різноманітність онтологічних і гносеоло-

гічних концепцій цього періоду.

Прорив у надемпіричний позачуттєвий світ (світ, який

лежить за порогом людських відчуттів) було здійснено в

Європі в XVIЗXVII ст. з допомогою приладів і математи-

чного природознавства, що поклало край умоглядним спе-

куляціям про світ, про буття. Тепер- онтологічні та гносе-

ологічні моделі вибудовуються з огляду на стан розвитку

наукового знання: головна вимога до них З бути науко-

воподібними. Ніхто вже не наважиться стверджувати, що

основою світу є вода, вогонь чи щось подібне. Атомізм

Нового часу не може бути демокрітівським. Атомізм дав-

ньогрецького філософа Демокріта (прибл. 460 З прибл.