- •Теорія держави і права.
- •Теорія держави і права як наука та як навчальна дисципліна. Предмет і метод науки теорії держави і права?
- •Функції науки теорії держави і права?
- •Наука теорії держави і права в системі юридичних наук?
- •Наука теорії держави і права в системі суспільних наук?
- •Роль теорії держави і права у формуванні професійних якостей та правової культури юриста?
- •Причини та загальні закономірності виникнення держави?
- •Загальна характеристика основних теорій походження держави?
- •Поняття держави та її ознаки. Відмінність держави від організації публічної влади в первісному суспільстві?
- •Поняття та ознаки державного суверенітету, його співвідношення з суверенітетом народу та національним суверенітетом?
- •Державна влада, її поняття та особливості?
- •Політична система суспільства. Місце держави у політичній системі суспільства?
- •Сутність народовладдя та форми його здійснення в сучасних демократичних державах?
- •Функції держави: поняття, критерії класифікації?
- •Загальна характеристика внутрішніх функцій держави?
- •Загальна характеристика зовнішніх функцій держави?
- •Роль правоохоронних органів у здійсненні функцій держави?
- •Сутність та види правових форм діяльності державного апарату?
- •Взаємодія держави з громадськими об’єднаннями?
- •Сутність та ознаки громадянського суспільства, його взаємодія з державою?
- •Сутність та ознаки демократичної держави?
- •Сутність та ознаки правової держави?
- •Сутність та ознаки соціальної держави?
- •Поняття форми держави та загальна характеристика її елементів?
- •Поняття та види форм державного правління?
- •Поняття та види форм державного устрою?
- •Поняття, ознаки та види форм державного (політичного) режиму?
- •Сутність, ознаки та види антидемократичних політичних режимів?
- •Механізм держави: сутність, ознаки та загальна характеристика його елементів?
- •Державний орган, його поняття та ознаки?
- •Загальна характеристика системи державних органів?
- •Сутність та призначення принципу розподілу влад?
- •Сутність та призначення законодавчої гілки влади?
- •Сутність та призначення виконавчої гілки влади?
- •Сутність та призначення судової гілки влади?
- •Сутність та особливості здійснення місцевого самоврядування?
- •Загальні закономірності виникнення права?
- •Загальна характеристика теорій походження права?
- •Єдність, взаємозв’язок та відносна самостійність держави і права?
- •Право, політика та економіка, їх взаємозв’язок та взаємозумовленість?
- •Сутність та ознаки права. Право в об’єктивному і суб’єктивному смислі?
- •Функції права?
- •Принципи права?
- •Система права: поняття та структура?
- •Приватне та публічне право?
- •Правова система суспільства та її елементи?
- •Загальна характеристика правових систем суспільства?
- •Система законодавства: поняття та структура. Тлумачення терміну «законодавство» Конституційним Судом України?
- •Соціальні норми, їх поняття та види?
- •Норми права, їх поняття та ознаки?
- •Види правових норм?
- •Співвідношення норм права з іншими соціальними нормами?
- •Право і технічні, економічні, та інші норми, що не є соціальними, та їх взаємозв’язок?
- •Структура правових норм?
- •Способи викладення елементів правових норм?
- •Сутність реалізації норм права та її форми?
- •Поняття та особливості застосування норм права як форми їх реалізації?
- •Стадії застосування норм права?
- •Поняття та види тлумачення норм права?
- •Способи тлумачення норм права?
- •Акти тлумачення норм права, їх сутність та види?
- •Акти застосування норм права. Види актів застосування норм права?
- •Прогалини і суперечності в праві, законодавчі та теоретико – правові шляхи їх подолання?
- •Правотворчість, її поняття, ознаки та функції?
- •Принципи та види правотворчості?
- •Загальна характеристика стадій правотворчого процесу?
- •Порядок оприлюднення нормативних актів та набрання ними чинності?
- •Юридична техніка, її сутність, значення та елементи?
- •Поняття та види джерел (форм) права. Джерела права України?
- •Нормативно – правовий акт, його поняття, ознаки та види?
- •Співвідношення нормативно – правового акту з актами застосування та актами тлумачення норм права?
- •Закони України, їх поняття, ознаки та види?
- •Особливості Конституції України, як основного закону та проблеми реалізації її норм?
- •Поняття, ознаки та види підзаконних нормативних актів, їх роль в регулюванні суспільних відносин?
- •Дія нормативних актів у часі, у просторі, щодо кола осіб?
- •Структура нормативно – правового акту та її значення?
- •Сутність та види систематизації законодавства?
- •Сутність, особливості та види індивідуальних (ненормативних) правових актів судових і правоохоронних органів?
- •Поняття та ознаки правових відносин?
- •Види правових відносин?
- •Склад (структура) правових відносин?
- •Поняття та елементи правосуб’єктності особи?
- •Громадяни як суб’єкти правових відносин?
- •Юридичні особи та інші соціальні утворення як суб’єкти правових відносин?
- •Юридичні факти, їх поняття та ознаки?
- •Правопорушення: його поняття та ознаки?
- •Види правопорушень та їх загальна характеристика?
- •Склад правопорушення, його поняття та структура?
- •Поняття та ознаки юридичної відповідальності?
- •Види юридичної відповідальності?
- •Принципи юридичної відповідальності?
- •Функції юридичної відповідальності?
- •Механізм правового регулювання: його сутність, елементи та стадії?
- •Правосвідомість: поняття, загальна характеристика її елементів. Види правосвідомості?
- •Законність і правопорядок: їх сутність та правопорядку?
- •Способи забезпечення законності та правопорядку?
- •Поняття, ознаки та види правових режимів?
- •Переконання в праці, його особливості та види?
- •Примус в праці, його особливості та види?
Громадяни як суб’єкти правових відносин?
Суб'єкти правовідносин — це індивідуальні чи колективні суб'єкти права, які беруть участь у конкретних правовідносинах, реалізують свої суб'єктивні права та юридичні обов'язки. Індивідуальні суб'єкти (фізичні особи): громадяни держави; іноземні громадяни; особи без громадянства (апатриди); громадяни двох або більше держав (біпатриди). До індивідуальних суб'єктів правовідносин відносять фізичних осіб, тобто громадян (індивідів), які мають громадянство певної країни; іноземних громадян; осіб без громадянства (апатридів); громадян двох або більше держав (біпатридів).
Правосуб'єктність фізичних осіб — це передбачена нормами права здатність бути учасниками правовідносин.
Правоздатність у фізичних осіб виникає з моменту народження особи та припиняється з її смертю. Правоздатність — це не кількісне вираження прав суб'єкта, а постійний громадський стан особи, не саме володіння правами, а здатність володіти правами.
Юридичні особи та інші соціальні утворення як суб’єкти правових відносин?
Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, наділена цивільною правоздатністю та дієздатністю, яка може бути позивачем і відповідачем у суді. Юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Хоча окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, юридична особа може здійснювати тільки після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії). Юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ, а також в інших формах, встановлених законом.
Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі в цьому товаристві. Товариство може бути також створено однією особою, якщо інше не встановлено законом.
Виділяються два види товариств:
1) підприємницькі товариства. Ці юридичні особи здійснюють підприємницьку діяльність Із метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками. Вони можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи;
2) непідприємницькі товариства. Ними є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками (споживчі кооперативи, об'єднання громадян тощо).
Юридична особа вважається створеною із дня її державної реєстрації. У своїй діяльності юридична особа може створювати філії і представництва, що не є юридичними особами.
Філія - це відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину й функцій.
Юридичні факти, їх поняття та ознаки?
Юридичний факт — це життєва обставина, з якою норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правовідносин. Юридичний факт — передумова правовідносин. Наприклад, наявність норм права, які регулюють порядок спадкування, не означає, що індивід вступив у спадкоємні правовідносини і одержав спадщину. Необхідне настання певних обставин, що фіксуються в гіпотезах норм права.
Функції юридичних фактів:
• функція залучення суб'єкта права до правовідносин;
• функція породження правосуб'єктності, її набуття або виникнення (наприклад, з народженням дитини виникає громадянство; для створення підприємства необхідна реєстрація).
Отже, юридичні факти не тільки служать підставою для виникнення, зміни і припинення конкретних правовідносин, а й цілеспрямований рух останніх є головним наслідком юридичних фактів.
Види юридичних фактів за юридичними наслідками: правоутворюючі - юридичні факти, з якими норми права пов'язує виникнення правовідносин (наприклад, наказ ректора про зачислення абітурієнта К. до вузу) , правозмінюючі - юридичні факти, з якими норми права пов'язує зміна правовідносин (наприклад, наказ ректора про переведення студента К. з очної на заочну форму навчання), правоприпиняючі - юридичні факти, з якими норми права пов'язує припинення правовідносин (наприклад, наказ ректора про видачу студенту К. диплома про закінчення вузу).