12. Сутність народовладдя та форми його здійснення в сучасних демократичних державах?

Народовладдя – це синтез, поєднання тих, ким управляють, з владою тих, хто управляє. Демократичний ідеал в сучасному розумінні можна звести до того: народ своєю власною волею створює систему політичного правління, а система правління (політична влада) здійснює інтереси народу, упорядковує його життя.

Ознаки народовладдя:

народ як джерело влади;

можливість народу періодично змінювати склад представницьких органів;

визнання політичної свободи громадян;

народ не лише володіє владою, але й використовує та розпоряджається нею;

політична рівноправність участі громадян у формуванні органів держави і організації контролю за їх діяльність; рівне виконання усіма громадянами тих громадянських обов’язків, які пов’язані для них з самим фактом громадянства і які дійсно необхідні, виходячи з потреб життя у суспільстві і державі;

рівність громадян перед законом; діючі у державі закони не упереджені на користь або проти будь-яких громадян чи суспільних груп населення;

наявність справедливого суду

Загальною базою організації дійсного народовладдя є грома¬дянське суспільство. Саме у такому суспільстві народовладдя, головним елементом якого є загальна воля усіх вільних особистостей - членів суспільства, одержує найповніший вираз. Народовладдя, його принципи і функції визначають діяльність усіх політичних інститутів.

Варіантами інтерпретації поняття «народ», що використовується тут, можуть бути такі:

громадяни держави;

форма національної та етнічної єдності (нація, народність, іноді плем'я), певна органічна єдність індивідів;

більша частина суспільства, виражена принципом абсолютної більшості індивідів.

більша частина суспільства, виражена принципом обмеженої більшості індивідів. 

Форми: Безпосереднє народовладдя — це така форма народовладдя, що передбачає прийняття владних рішень безпосередньо самим народом в особі населення виборчих округів, колективів, територіальних та галузевих соціальних спільнот тощо. Організаційні форми її – це перш за все прямі вибори органів влади різного рівня (парламентів, місцевих представницьких органів), вибори посадових осіб (президентів, губернаторів, мерів тощо) та референдуми.

Представницьке народовладдя – це така форма народовладдя, яка передбачає прийняття владних рішень представницькими органами, що обираються та оновлюються безпосередньо народом, соціальними спільностями та колективами. Суб'єктами (носіями) її є перш за все парламенти, місцеві представницькі органи, установчі збори тощо. Представницьку форму іноді називають також репрезентативною та елітарною. 

Народовладання як сутність: Демократія як внутрішня форма, а відтак як «момент змісту» держави, характеризує способи та методи здійснення народом державної влади, і через такий зв'язок визначає специфіку зовнішньої форми, конкретні аспекти форми правління та державного устрою. Народовладдя є тією якісною визначеністю, яка обумовлює існування держави як публічно-владної організації суспільства, тобто є його сутністю, а демократія, що характеризує внутрішню форму держави, опредмечує способи і методи здійснення влади народом, знаходиться з ним у відносинах субординації. Отже, і народовладдя, і демократія переломлюються через категорію держави,в чому і відкривається їхній діалектичний зв'язок: народовладдя і демократія співвідносяться як сутність і форма держави.