28. Структура нормативно – правового акту та її значення?

Нормативний правовий акт - це офіційний письмовий доку­мент, прийнятий уповноваженими суб'єктами правотворчості у визначених законом порядку і формі, який містить норми права. Для нормативних правових актів характерні такі ознаки. Вони:

завжди містять норми права (оформлюють встановлення, зміну чи доповнення норм права);

По-перше, структура нормативного акта повинна включати назву акта (вказує на орган, який видав акт, вид акта, предмет регулю­вання), преамбулу (містить інформацію про причини, умови, ціль прийняття акта, принципи його дії),..розділи, глави, статті, пункти, підпункти статей. Кодифіковані нормативні акти поділяються на загальну і особливу частини. Загальна частина містить норми прин-ципи, дефініції, юридичні конструкції, статутні приписи тощо, а особлива — норми, які визначають вид і міру можливої або необ хідної поведінки, міру юридичної відповідальності, спеціалізовані приписи.  По-друге, нормативні правові акти підлягають обов'язковій державній реєстрації та обліку. Так, нормативні правові акти міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, що торкаються прав, свобод і законних інтересів громадян або ма­ють міжвідомчий характер, реєструються в Міністерстві юстиції України1. В Україні створено Єдиний державний реєстр норматив­них актів2, до якого включаються чинні, опубліковані та неопубліковані, в тому числі з обмежувальними грифами, закони Укра­їни, постанови Верховної Ради України, укази і розпорядження Президента України, декрети, постанови і розпорядження Кабіне­ту Міністрів України, нормативні акти міністерств, інших цент­ральних органів виконавчої влади, органів адміністративно-госпо­дарського управління та контролю, зареєстровані в Міністерстві юстиції, нормативні акти Національного банку, міжнародні дого­вори України.

По-третє, нормативні правові акти опрацьовуються з ураху­ванням правил юридичної техніки. Ці правила, зокрема, передба­чають вимоги щодо використання мови (в тому числі юридичної термінології), прийомів і засобів викладення тексту нормативних актів, юридичних конструкцій, дотримання логічних законів тощо.

По-четверте, нормативні правові акти публікуються в офіцій­них друкованих виданнях. Наприклад, закони України, норма­тивні акти Президента України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади з 1997 року публікуються в щотижнево­му інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України».

28. Сутність та види систематизації законодавства?

Систематизація - це діяльність по упорядкуванню й удосконаленню нормативного матеріалу шляхом його обробки і розміщення за класифікаційними критеріями, що обираються відповідно до тих завдань, які розв'язуються цією діяльністю. Систематизація законодавства сприяє ефективному здійсненню правотворчої діяльності, зокрема виявленню причин суперечностей, невідповідностей у нормативному регулюванні та способів їх усунення. Вона забезпечує зручність при реалізації прав, можливість оперативного знаходження норм і їх правильного тлумачення.[1, с.4]

Визначення поняття «законодавство» залежить від змісту, вкладеного в термін «закон». Закони, як письмові правові документи, можна поділити на дві групи:

Закони в матеріальному змісті - усі правові акти, у яких містяться приписи, розраховані на не визначене коло осіб;

Закони у формальному змісті - правові акти, що прийняті в особливому порядку законодавчою владою (закони; міжнародні договори, затверджені законами).

При такому підході законами в матеріальному змісті можуть вважатися не лише власне закони, але й підзаконні акти, що приймаються президентом, урядом, міністерствами та іншими органами держави, тобто всі нормативно - правові акти держави, включаючи акти виконавчої (адміністративної) правотворчості.[2]

От чому в юридичній літературі немає однозначного визначення поняття «законодавство», а існує кілька трактувань. Найбільш поширеними з них є такі:

Широке трактування законодавства - це нормативно - правові акти вищих органів державної влади і управління: закони і постанови парламенту, укази президента, постанови уряду;

Вузьке трактування законодавства - закони та інші акти, прийняті законодавчою владою в особливому порядку.

Конкретний результат систематизації виступає в певній формі залежно від спрямування. Вона може мати на меті створення єдиного зведеного акта, що на основі загальних принципів вперше або по-новому врегулює певну галузь суспільних відносин. Іноді завданням систематизації є лише впорядкування чинного законодавства, без зміни його змісту.

Систематизація законодавства має велике значення для правової системи України як постійна форма її розвитку та упорядкування.

Правова система здійснює нормативно-правовий вплив на суспільні відносини. Вона відображає баланс інтересів різних соціальних груп, класів суспільства. Ці інтереси отримують відображення в праві, законах та інших частинах системи у вигляді державної волі.

Правова система є поняттям складним і багатоплановим, що містить у собі цілий комплекс елементів, взаємозв'язок і функціонування яких обумовлюють її існування.

Аналіз поняття та структурних компонентів правової системи переконує, що її стрижневими елементами є право, система права і система законодавства.

Для складових елементів системи права та системи законодавства, таких як норми і нормативно-правові акти, властива системність. А оскільки вони існують не поодиноко, а в комплексах, асоціаціях, збірниках тощо, їх необхідно систематизувати.

Система права і правова система - не ідентичні поняття. Правова система є максимально широкою категорією, що відображає всю правову організацію даного суспільства. Система ж права - це його суто внутрішня будова. Вона виступає як один Із найважливіших чинників, що визначають побудову і розвиток системи законодавства, розриває об'єктивно існуючі закономірності суспільного розвитку.