- •Теорія держави і права.
- •Теорія держави і права як наука та як навчальна дисципліна. Предмет і метод науки теорії держави і права?
- •Функції науки теорії держави і права?
- •Наука теорії держави і права в системі юридичних наук?
- •Наука теорії держави і права в системі суспільних наук?
- •Роль теорії держави і права у формуванні професійних якостей та правової культури юриста?
- •Причини та загальні закономірності виникнення держави?
- •Загальна характеристика основних теорій походження держави?
- •Поняття держави та її ознаки. Відмінність держави від організації публічної влади в первісному суспільстві?
- •Поняття та ознаки державного суверенітету, його співвідношення з суверенітетом народу та національним суверенітетом?
- •Державна влада, її поняття та особливості?
- •Політична система суспільства. Місце держави у політичній системі суспільства?
- •Сутність народовладдя та форми його здійснення в сучасних демократичних державах?
- •Функції держави: поняття, критерії класифікації?
- •Загальна характеристика внутрішніх функцій держави?
- •Загальна характеристика зовнішніх функцій держави?
- •Роль правоохоронних органів у здійсненні функцій держави?
- •Сутність та види правових форм діяльності державного апарату?
- •Взаємодія держави з громадськими об’єднаннями?
- •Сутність та ознаки громадянського суспільства, його взаємодія з державою?
- •Сутність та ознаки демократичної держави?
- •Сутність та ознаки правової держави?
- •Сутність та ознаки соціальної держави?
- •Поняття форми держави та загальна характеристика її елементів?
- •Поняття та види форм державного правління?
- •Поняття та види форм державного устрою?
- •Поняття, ознаки та види форм державного (політичного) режиму?
- •Сутність, ознаки та види антидемократичних політичних режимів?
- •Механізм держави: сутність, ознаки та загальна характеристика його елементів?
- •Державний орган, його поняття та ознаки?
- •Загальна характеристика системи державних органів?
- •Сутність та призначення принципу розподілу влад?
- •Сутність та призначення законодавчої гілки влади?
- •Сутність та призначення виконавчої гілки влади?
- •Сутність та призначення судової гілки влади?
- •Сутність та особливості здійснення місцевого самоврядування?
- •Загальні закономірності виникнення права?
- •Загальна характеристика теорій походження права?
- •Єдність, взаємозв’язок та відносна самостійність держави і права?
- •Право, політика та економіка, їх взаємозв’язок та взаємозумовленість?
- •Сутність та ознаки права. Право в об’єктивному і суб’єктивному смислі?
- •Функції права?
- •Принципи права?
- •Система права: поняття та структура?
- •Приватне та публічне право?
- •Правова система суспільства та її елементи?
- •Загальна характеристика правових систем суспільства?
- •Система законодавства: поняття та структура. Тлумачення терміну «законодавство» Конституційним Судом України?
- •Соціальні норми, їх поняття та види?
- •Норми права, їх поняття та ознаки?
- •Види правових норм?
- •Співвідношення норм права з іншими соціальними нормами?
- •Право і технічні, економічні, та інші норми, що не є соціальними, та їх взаємозв’язок?
- •Структура правових норм?
- •Способи викладення елементів правових норм?
- •Сутність реалізації норм права та її форми?
- •Поняття та особливості застосування норм права як форми їх реалізації?
- •Стадії застосування норм права?
- •Поняття та види тлумачення норм права?
- •Способи тлумачення норм права?
- •Акти тлумачення норм права, їх сутність та види?
- •Акти застосування норм права. Види актів застосування норм права?
- •Прогалини і суперечності в праві, законодавчі та теоретико – правові шляхи їх подолання?
- •Правотворчість, її поняття, ознаки та функції?
- •Принципи та види правотворчості?
- •Загальна характеристика стадій правотворчого процесу?
- •Порядок оприлюднення нормативних актів та набрання ними чинності?
- •Юридична техніка, її сутність, значення та елементи?
- •Поняття та види джерел (форм) права. Джерела права України?
- •Нормативно – правовий акт, його поняття, ознаки та види?
- •Співвідношення нормативно – правового акту з актами застосування та актами тлумачення норм права?
- •Закони України, їх поняття, ознаки та види?
- •Особливості Конституції України, як основного закону та проблеми реалізації її норм?
- •Поняття, ознаки та види підзаконних нормативних актів, їх роль в регулюванні суспільних відносин?
- •Дія нормативних актів у часі, у просторі, щодо кола осіб?
- •Структура нормативно – правового акту та її значення?
- •Сутність та види систематизації законодавства?
- •Сутність, особливості та види індивідуальних (ненормативних) правових актів судових і правоохоронних органів?
- •Поняття та ознаки правових відносин?
- •Види правових відносин?
- •Склад (структура) правових відносин?
- •Поняття та елементи правосуб’єктності особи?
- •Громадяни як суб’єкти правових відносин?
- •Юридичні особи та інші соціальні утворення як суб’єкти правових відносин?
- •Юридичні факти, їх поняття та ознаки?
- •Правопорушення: його поняття та ознаки?
- •Види правопорушень та їх загальна характеристика?
- •Склад правопорушення, його поняття та структура?
- •Поняття та ознаки юридичної відповідальності?
- •Види юридичної відповідальності?
- •Принципи юридичної відповідальності?
- •Функції юридичної відповідальності?
- •Механізм правового регулювання: його сутність, елементи та стадії?
- •Правосвідомість: поняття, загальна характеристика її елементів. Види правосвідомості?
- •Законність і правопорядок: їх сутність та правопорядку?
- •Способи забезпечення законності та правопорядку?
- •Поняття, ознаки та види правових режимів?
- •Переконання в праці, його особливості та види?
- •Примус в праці, його особливості та види?
Сутність та призначення виконавчої гілки влади?
Виконавча влада — влада, що має право безпосереднього управління державою. Носієм цієї влади в масштабах усієї країни є уряд. Назва уряду встановлюється Конституцією і законодавством. Частіше за все уряд має офіційну назву - Ради або Кабінети міністрів. У Швейцарії, наприклад, - це Федеративна Рада, в Італії — Рада Міністрів, у Японії — Кабінет. Очолює уряд його глава. Як правило, це прем'єр-міністр (наприклад, у Франції). Або - голова Ради Міністрів (Італія), канцлер (ФРН), державний міністр (Норвегія),
У президентських республіках (США), де ця посада відсутня, главою уряду є безпосередньо президент. Разом із главою уряду до його складу входять заступник (віце-прем'єр), міністри, що очолюють окремі міністерства. Уряд забезпечує виконання законів та інших актів законодавчої влади, є відповідальним перед нею, підзвітним і підконтрольним їй. Проте виконавча влада не вичерпується одним лише "виконанням законів". Вона покликана відпрацьовувати шляхи та засоби реалізації законів, займатися поточним управлінням, здійснювати розпорядничу діяльність. У цих цілях з усіх питань своєї компетенції уряд видає нормативно-правові акти (укази, розпорядження та ін.), що мають підзаконний характер. Таким чином, призначення органів виконавчої влади - управління, що охоплює: — виконавчу діяльність - здійснення тих рішень, що прийняті органами законодавчої влади; — розпорядчу діяльність - здійснення управління шляхом видання підзаконних актів і виконання організаційних дій. Виконавча влада діє безупинно і скрізь на території держави (на відміну від законодавчої і судової), спирається на людські, матеріальні та інші ресурси, здійснюється чиновниками, армією, адміністрацією тощо. Це створює основу для можливої узурпації всієї повноти державної влади саме виконавчими органами. Тут важливі діючі механізми "стримувань і противаг" як із боку законодавчої (через розвинуте законодавство і контроль), так і з боку судової влади (через судовий контроль і конституційний нагляд).
Сутність та призначення судової гілки влади?
Судова влада - незалежна влада, що охороняє право, виступає арбітром у спорі про право, відправляє правосуддя. З позицій реалізації права правосуддя і судова влада - поняття не тотожні. Правосуддя - форма захисту права судовою владою, де рішення суду є акт правосуддя для захисту порушеного або заперечуваного права. Ефективність діяльності судів має три складові: швидкість і оперативність вирішення спорів, обгрунтованість і законність рішень, забезпечення їх виконання. Судова влада здійснюється одноособово суддею (при розгляді незначних правопорушень) або судовою колегією у формі судової процедури. Межі дії судової влади обмежені нормами, що регламентують право на звернення до суду, а також принципами права. Свої функції суд покликаний здійснювати, керуючись лише законом, правом. Він не повинен залежати від суб'єктивного впливу законодавчої або представницької влади. Відповідно до Конституції України будь-яке втручання в діяльність судів і судових засідателів зі здійснення правосуддя є недопустимим і має наслідком передбачену законом відповідальність. У країнах загального права (Англія, США, Канада, Австралія), де є визнаним судовий прецедент як головне джерело права, суди беруть участь у правотворчості. В Україні суд не може привласнювати собі функції законодавчої або виконавчої влади. Делегування своїх функцій судами, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається (ст. 124 Конституції України). Це не означає, що в Україні, як і в інших правових системах романо-германського типу, судовий прецедент не може бути допоміжним джерелом права (див. §"Судова пра-вотворчість як особливий вид правотворчості"). Роль судової влади полягає у стримуванні двох інших гілок влади в рамках права і конституційної законності шляхом здійснення конституційного нагляду і судового контролю за ними. Юрисдикція судів поширюється на всі правові відносини, що виникають у державі. Таким чином, основні функції судової влади: — охоронна (охорона прав); — функція правосуддя (захист, відновлення прав); — контрольно-наглядова (за іншими гілками влади).
