Запитання для самоперевірки

1. Що таке якість? Чому вона сьогодні важлива?

2. Що можна зробити організація для прискорення операційної діяльності?

3. Які головні засоби комплексного керування якістю та методи підвищення якості, що ними користуються менеджери?

4. Який взаємозв’язок менеджменту якості з загальною організаційною стратегією? Яке місце у ньому посідають продуктивність і якість?

5. Що розуміють під процесним підходом в управлінні якістю?

6. Дати визначення поняття «операційній контроль».

7. Як називаються документи з об’єктивними доказами виконаних робіт чи одержаних результатів?

8. Як називається комплекс статистичних методів управління якістю, які дозволяють здійснити аналіз кількісних і якісних даних і застосовуються для перетворення вимог споживача на параметри якості очікуваного продукту?

9. Дайте визначення поняття метод статистичного управління якістю.

Рекомендована література до теми

1. Алесинская Т.В., Дейнека, Л.Н., Проклин А.Н., Фоменко Л.В., Татарова А.В. и др. Менеджмент. Под общей ред. В.Е. Ланкина. - Таганрог: Изд-во ТРТУ, 2006. - 304 с.

2. Василенко В.А., Мельник И.Е. Стратегии и инновации в системе менеджмента: учебное пособие. – М.: МГИУ, 2001. – 418с.

3. Василенко В.О., Ткаченко Т.І. Виробничий (операційний) менеджмент: навчальний посібник. За редакцією В.О. Василенка. – Київ: ЦУЛ, 2003. – 532с.

4. Гевко І.Б. Операційний менеджмент: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2005. – 228с.

5. Гірняк О.М., Лазановський П.П. Менеджмент, підручник для студентів вищих закладів освіти. – Львів: «Магнолія плюс», 2004. – 352с.

6. Михайлов С.І. Менеджмент: навчальний посібник. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2006 – 416с.

7. Орлов А.И. Менеджмент: ученик. – М.: Издательство «Изумруд», 2003. - 298 с.

8. Соснін О.С., Казирцев В.В. Виробничий і операційний менеджмент: Навчальний посібник. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2002. – 147с.

9. Сотсков А.И., Колесник Г.В. Оптимальное управление в примерах и задачах. – М.: Российская экономическая школа, 2002. - 209с.

10. Осовська Г.В., Косовський О.А. Основи менеджменту: Підручник. Видання 3-є, перероблене і доповнене. – К.: «Кондор», 2008. – 664с.

Тема 11. Контролінг персоналу

Для того, щоб підприємство мало можливість домогтися великих успіхів і визнання на ринку, необхідно впроваджувати в практику найбільш передові,прогресивні методи роботи. До числа таких інновацій слід віднести практику впровадження контролінгу. Контролінг виступає як система забезпечення, націлена на оптимізацію прибутку, в довгострокових – на підтримку гармонійних відносин з навколишнім середовищем. Поява контролінгу пов'язана з ускладненням ситуації на ринку, посиленням конкуренції, необхідністю врахування соціальних та економічних факторів. Контролінг – сукупність методів оперативного і стратегічного менеджменту, обліку, планування, аналізу та контролю на якісно новому етапі розвитку ринку, єдина система направлення на досягнення стратегічних цілей компанії.

Основна концепція контролінгу включає:

1) Визначення цілей. В основі контролінгу лежить стратегічне планування, передбачення реального положення підприємства на ринку на перспективу, узгодження оперативного і стратегічного менеджменту.

Менеджер зобов'язаний:

• визначити філософію фірми, її імідж, місію;

• встановити конкретні цілі, якісні показники (доходи на інвестований капітал, готівка, джерела покриття).

2) Конкретизація цілей контролінгу дозволяє уточнити всю діяльність підприємства на перспективу, встановити майбутні зміни його обставин перед партнером, співробітником, інвестором та зміцнення ліквідності, домогтися виконання запланованих показників. Оперативний контролінг необхідний для трансформації стратегічного планування в оперативну програму дії.

Контролінг підрозділяється на стратегічний і технічний (оперативний). В завдання оперативного контролінгу входить облік, аналіз, планування та управління результатами діяльності фірми, здійснення контролю, виявлення і усунення поточних труднощів, удосконалення мотивації колективу для підвищення результатів діяльності. У його рамках здійснюється один з основних принципів раціонального ведення справи - перевірка роботи кожного підрозділу по співвідношенню «прибуток – витрати». Стратегічний контролінг включає формулювання цілей, управління ними та досягнення поставлених цілей.

Контроллінг персоналу – це система внутрішньофірмового планування та контролю у сфері роботи з людським ресурсом, яка допомагає «перетворювати» стратегії в планові величини та конкретні заходи, а також формувати основні положення з управління співробітниками.

Контролінг персоналу передбачає розробку і надання інструментів для забезпечення факторів збільшення продуктивності праці на підприємстві. Головне завдання контролінгу персоналу - здійснювати постійний зворотний зв'язок між плануванням і аналізом планів, і відхилень від них.

Зазвичай виділяють такі основні функції контролінгу персоналу:

- Інформаційно-забезпечуюча функція – це побудова інформаційної системи, що охоплює всі необхідні відомості: продуктивність, витрати на персонал і т. д. Ця функція реалізується, як правило, за допомогою створення на підприємстві бази даних персоналу, з можливістю формування звітів.

- Планова функція – це отримання прогнозної, цільової та нормативної інформації, наприклад, визначення потреби в співробітниках (кількість, рівень кваліфікації) для випуску нової продукції.

- Керуюча функція – це розробка пропозицій щодо усунення негативних тенденцій. Наприклад, якщо виникає відхилення між плановими та фактичними витратами на навчання на одного працівника в рік, то служба контролінгу персоналу дає рекомендації відділу кадрів і фінансовому департаменту про коригування відповідних планів і бюджетів.

- Контрольно-аналітична функція – це вимірювання ступеня досягнення мети, аналіз запланованих і фактичних показників з персоналу. Якщо відхилення не виходять за рамки інтервалу, розрахованого підрозділом контролінгу, то управляючі дії не потрібні. Але якщо спостерігається зворотна тенденція, то дана служба звертається до відповідних підрозділів підприємства і повідомляє про тривожні тенденції. Наприклад, якщо плинність кадрів залишається в межах допустимих значень (4-5%), але при цьому відзначається тенденція до її зростання, то про це необхідно сигналізувати управлінню кадрів.

Завдання контролінгу персоналу

Оперативні завдання:

1. Підбір персоналу.

2. Розстановка кадрів.

3. Розвиток співробітників.

4. Керівництво персоналом.

5. Сервіс для працівників.

6. Маркетинг персоналу.

7. Мотивація співробітників.

8. Звільнення.

Стратегічні завдання:

1. Концепція в області стратегії персоналу.

2. Стратегічне планування кількісних і якісних показників персоналу у взаємозв'язку з іншими стратегіями підприємства (виробництво, клієнти, бізнес-процеси і т. д.).

3. Контроль результатів у галузі досягнення стратегічних цілей з персоналу.

Стратегічний контролінг персоналу – пов'язує перспективи в області роботи з персоналом зі стратегією управління підприємством. Наприклад, якщо передбачається вихід на нові ринки і підвищення якості продукції, то повинні плануватися заходи щодо залучення (навчання) висококваліфікованих фахівців.

Оперативний контролінг персоналу – реалізує тактичні заходи, орієнтуючись на стратегічні цілі. На оперативному рівні на першому плані стоїть завдання досягнення економічної ефективності використання кадрів.