Завдання

№1. Керівником було наказано виконати 2 роботи. Перша справа з фіксованим строком виконання, а на другу роботу затрачувалося мало часу. Яку, на Вашу думку, потрібно виконувати першою?

№2. За матеріалами балансу робочого часу (у хв.) розрахувати коефіцієнт корисного використання робочого часу, втрат і можливого збільшення продуктивності праці при повному усуненні цих втрат.

Вихідні дані:

Підготовчо-заключний час (ПЗ) - 42 година.

Оперативний час (ОП) - 530 годину.

Обслуговування робочого місця (ПРО) - 25 година.

Технологічні регламентовані перерви (ПТ1) - 42 година.

Простої з організаційно-технічних причин (ПТ2) - 59 година.

Простої в зв'язку з порушенням дисципліни (ПНД) - 32 год.

Нерегламентовані перерви (ПН) - 15 год.

Час на відпочинок і особисті потреби (ОТЛ) -?

№3. У задачі представлено три групи більш важливих і менш важливих справ А, Б і В. Вам, як керівнику, необхідно визначити важливість справ і розставити їх по пріоритету:

• Група задач А: підписання нового контракту із зарубіжними компаньйонами, написання звіту про виконану роботу директору, перегляд нових документів у папці «Важливо сьогодні»;

• Група завдань Б: телефонна розмова з суміжними відділами для з'ясування загального завдання, відправлення листи дочірньому підприємству;

• Група задач В перегляд електронної пошти, обід.

Згідно практики застосування аналізу АБВ керівнику рекомендується група завдань А, яка становить приблизно 15% загальної кількості завдань і справ, намічених керівником до виконання. Значимість завдань цієї групи у досягненні поставлених цілей становить, у свою чергу, 65%. Таким чином, в цю групу повинні входити тільки найважливіші завдання і заходи керівника, що приносить найбільший підсумковий результат, вирішувати самостійно в першу чергу.

На наступному етапі роботи увагу керівника повинна бути зосереджена на групі завдань Б, вирішення яких також забезпечує істотну частину сукупного підсумку. По даній групі керівнику рекомендується визначити можливість часткового делегування завдань іншим виконавцям. У цьому випадку керівник залишає за собою контроль термінів і якості рішення делегованих завдань. Делегуючи рішення задач даної групи, керівник розвантажує свій робочий час, звільняючи його для вирішення більш важливих справ. З іншого боку, він сприяє підвищенню мотивації в роботі своїх підлеглих і зростання їх кваліфікації, довіряючи їм відповідальні справи. Якщо задача не може бути делегована іншому виконавцю, то керівник повинен взятися за її рішення сам. Основна небезпека завдань групи Б для керівника полягає в тому, що рано чи пізно вони переходять до складу завдань групи А і повинні вирішуватися ним особисто в найкоротші терміни.

Завдання групи В повинні бути делеговані іншим виконавцям. Необхідність їх делегування пояснюється тим, що успішне вирішення завдань групи В не вимагає наявності у виконавців спеціальних знань і особливих якостей. Керівник при цьому залишає за собою тільки контроль термінів вирішення задач даної групи.