
- •1. Загальна характеристика зарубіжної журналістики XIX ст.
- •2. Загальна характеристика зарубіжної журналістики першої половини XX ст.
- •3. Регіональна і загальнонаціональна преса у XX ст.
- •4. Виникнення та становлення ринку спеціалізованих видань.
- •5. Преса і закон. Принципи саморегулювання преси у XX ст.
- •6. Світові економічні видання: історія створення, особливості редакційної концепції.
- •7. Інформаційні війни у XIX ст.
- •8. Преса і війна у XIX ст.
- •9. Змі і технічний прогрес у другій половині XIX ст.
- •10. Газетярські монополії в історії преси: особливості створення, типологія, наслідки.
- •12. Якісна і масова преса у хіх-хх ст.: особливості співіснування.
- •14. Загальна характеристика газетних монополій у XX ст.
- •15. Розвиток радіо як засоба масової інформації у XX ст.
- •16. Етапи становлення світових телеграфних агентств.
- •17. "Персональний журналізм" в історії преси. Загальна характеристика.
- •18. Традиції авторитарної та лібертаріанської преси у хіх-хх ст.
- •19. Загальна характеристика інформаційного ринку Англії у XIX ст.
- •20. Загальна характеристика інформаційного ринку Франції у XIX ст.
- •22. Загальна характеристика інформаційного ринку сша у XIX ст.
- •23. Загальна характеристика інформаційного ринку Англії у XX ст.
- •24. Загальна характеристика інформаційного ринку Франції у XX ст.
- •25. Загальна характеристика інформаційного ринку Німеччини у XX ст.
- •26. Загальна характеристика інформаційного ринку сша у XX ст.
- •27. Охарактеризуйте загальнонаціональні видання Японії.
- •28. "Триумвірат центових видань" в Америці XIX ст: національні особливості формування ринку масових газет.
- •29. Охарактеризуйте засоби масової інформації сша у період між світовими війнами.
- •30. Журналістська діяльність Дж.Пулітцера.
- •31. Журналістські розслідування в історії американської преси хіх-початку XX ст.
- •32. Що таке "телеграфний стиль" і з чим пов'язане його використання в пресі?
- •33. "Справа Салівана", "документи Пентагона": значення прецедентних справ для розвитку американської журналістики.
- •34. Банк данних в американських газетах.
- •35. Яке видання докладно описувало "Справу Сіснерос".
- •36. Преса сша в іспано-американському конфлікті.
- •37. До кого звертався Рузвельт зі словами: "Кожний з вас повинен стати моїм другом"?
- •39. "Часопис новин" як тип видання (на прикладі журналу "Тайм").
- •40. Після якої події в американських газетах з'явилися баннерс - заголовки на всю першу шпальту.
- •41. Охарактеризуйте чартиську пресу 30-40-х рр. XIX ст.
- •42. Часопис-дайджест як тип видання (на прикладі "Рідерс дайджест").
- •43. Назвіть найбільш відомі "часописи новин" у сша та Європі.
- •44. Рух макрейкерів в історії журналістики сша.
- •45. Як ви розумієте визначення Пулітцера "Аристократія праці". До кого воно відносилося?
- •46. Публіцистична діяльність Марка Твена і становлення американської сатиричної журналістики.
- •47. Журнал "Вог" і становлення преси "стилю життя".
- •48. Що таке "пригодницький журналізм"? Які видання активно працювали в цьому жанрі.
- •49. Через який час новина стає "громадською власністю". Який наслідок для преси це мало?
- •50. Охарактеризуйте газету "Нью-Йорк таймс".
- •51. Назвіть основні принципи германського "Закону про пресу" 1874 р.
- •52. Охарактеризуйте надрегіональні німецькі видання.
- •53. Матеріали "громадського інтересу" (хьюман интерест) в виданнях Пулітцера і Херста.
- •54. Яку роль у розв'язанні франко-пруської війни мала публікація "Емської депеші"?
- •55. Видавничі концерни Німеччини кінця XIX ст.
- •56. Німецька преса першої третини XX ст.
- •57. Преса та радіо Німеччини у 1933-1945 рр.
- •58. Преса Німеччини 1933-1945 рр.
- •59. Структура прес-концерна а. Шпрінгера у повоєнні роки.
- •60. Яке агентство за угодою 1870 року отримало право мовлення на Росію?
- •61. "Газетна війна" 1914 року та її наслідки для російське – германських відносин.
- •62. Історія виникнення газети "Таймс". 3міни в редакційній концепції газети у хіх-хх ст.
- •63. Історія створення, структура, джерела фінансування ввс.
- •64. Структура засобів масової інформації Англії у першій половині XX ст.
- •65. Якісна і масова преса Англії у повоєнні роки.
- •66. Концепція "преса як четверта влада"; її трансформація у хіх-хх ст.
- •67. Порівняльна характеристика американської та англійської моделей радіомовлення.
- •68. Історія становлення і типологія масових видань Англії у XIX ст.
- •69. Створення ринку масової преси в Англії (кінець XIX - поч. XX ст.)
- •70. Преса чартистів, її роль у становленні англійської політичної преси XIX ст.
- •71. Чим займалася "сенаторська комісія свободи преси" за часів правління Наполеона.
- •72. Історія виникнення Гавас."Велика четвірка" світових телеграфних агенцій: особливості конкурентної боротьби у XIX ст.
- •73. "Золотий час" французької преси (1944-1954).
- •74. Загальна характеристика змі Франції у повоєнні роки.
- •75. Преса за часів правління Наполеона.
- •76. Рух Опору та періодичні антифашиські видання у Франції.
- •78. "Справа Дрейфуса", Панамський скандал і преса.
- •80. Історія становлення і типологія масових видань у Франції .
- •81. Історія становлення і типологія масових видань у Франції в XIX ст.
- •82. Публіцистична діяльність Філіпона і особливості французької сатиричної преси 30-х рр.
- •83. Концепція інформаційної преси. Е.Жирарден "Ля Прес".
57. Преса та радіо Німеччини у 1933-1945 рр.
Ф-кции: 1. Пропагандистская: пресса как ср-во идеологического влияния на массы 2. Пресса как сектор личного обогащения 30 января 1933 Гитлер стает канцлером Этапы: 1. Борьба с оппозиционной прессой 2. Полтическое обьединение – установление единых условий 3. Полное обьединение зданий в нацистский пресс-центр
1 февраля 1933 Гитлер запрещает критику правительства. Ком.партия – вне закона. 27 февраля поджигают рейхстаг (обвинили коммуняк, но они не при чем: эт все спецом) Указ о защите народа и государства – свобода слова тю-тю
Немецкая пропаганда Все законы Веймарской Конституции отемняются. Томас и Генрих Манн увольняются с Академии Поэзии. Пришел туда как глава Ганс Йорс (его слова: «Когда я слышу слово «литература» моя рука тянется к нагану»).
400 журналистов сосланы. 13 марта 1933 было создано Рейхминистерство народного просвещения и пропаганды (глава - Гебельс). Оно объединяло 13 земельных управлений (филиалы тип). Палаты внутри министерства занимались прессой, радиовещанием, искусством, кино, культурой. Маркс Оман (1891 - 1957) – глава палаты, занимающейся прессой. За 1 публикацию он получал 2000 рейхсмарок. Распоряжения Омана: - все полит. Газеты обьединялись в единое издательство. Все остальные – просто не могли печататься в типографии - 4 октября 1933З-н о редакторах:
1) Редактор становится носителем общественных интересов и несет персональную ответственность за то, что делается в газете 2) журналистика – связанная с гос-вом профессия. Журналист несет ответственность перед гос-вом. Он должен быть арийцем, бороться со всем, что вредит чести и достоинству немцев. Количество газет уменьшается с 4133 до 2861.
Все газеты объединяются в Берлинскую пресс-конференцию. 1 января 1934 ТА «Вольф» присоединяется к империи Гугенберга и становится Германским информационным бюро (глава - Гебельс). - 24 апреля 1934 три распоряжения Омана:
1. Закрытие газетных издательств с целью устранения нездоровой конкуренции 2. Запрет на скандальные газеты, объявления 3. Аризация, декоммерциализация, деконфессиализация прессы. С 1935 все сотрудники пресс-камер должны были становиться членами партии. Оман предложил обьеденить 3 вида изданий в 3 концерна: Вера – региональные, Феникс – общенациональные, Геральд – книги. 600 газет должны были или объединиться, или закрыться (за 18 мес.из 1000 газет 500 принадлежали тресту Омана, их тираж 21 млн. = 83% всего общенационального тиража ежедневных газет).
1944 – все предприятия национализированы (+ концерн Шерля) Часть концерна Ульштейна удалось выкупить его родственникам. Концерн Моссе – полностью национализирован. 1932 – 5000 изданий, 1944 – меньше 900
Гебельс зарабатывал на публикациях 100 000 марок в год, всего заработал – 750 000, а Гитлер и Оман – по 1,5 млн. Антифашистская пресса в эмиграции С 1933 центр антифашистской прессы – Карловы Вары, потом – Париж и Лондон. 1933 газета «Новая вперед» - распространялась на тер-рии Франции Газеты СДПГ: «Эхо Рура», «Обозрение из Германии», «Немецкая народная газета», «Германское народное эхо». Газеты ориентировались на европейского потребителя.
Также издавались всевозможные брошюры, листовки, бюллетени (напр. Листовки движения «Эдельвейс»). Радио Все выступления Гитлера транслировались. 14 марта 1934 Гебельс берет радио на себя. Рейхскомиссары упраздняются.
3 июля 1933 создана рунфунк камер – палата, отвечающая за радиовещание. Судят предшествующих хозяев с октября 1933 до 1934. Но дела закрывают. Создается народный радиоприемник (з5 марок, средняя з/п = 300 марок). В конце 1933 80% семей имели радио. Установка: слово фюрера в каждый дом. Иновещание: Установление постоянного вещания зарубеж. Германия вещает на Африку, Европу, Св. Америку (45 мин. В день).
В 1940 – 250 программ на 31 яностранных языках, общая продолжительность – 87 часов в сутки. Радиостанция «Вервольф» - от имени якобы подполья велись программы и сочувствующих союзникам вычисляли и расстреливали.
ТВ В Берлине показали 1-е изображение: 25 кадров/сек, 180 строк. ТВ заведует Имперская почта. Трансляция происходит на УКВ. С 1935 – регулярное ТВ-производство. 3 раза / нед с 20:30-22:00 (музыка, фильмы). ТВ-театры: 30 чел смотрело в экран 18х22. В Берлине их было больше 10. В 1936 было снято около 50 фильмов про Олимпийские игры. К 1940 – 441 строка – стандарт. 13. млн. чел. Каждый день слушали программы.