
- •1. Загальна характеристика зарубіжної журналістики XIX ст.
- •2. Загальна характеристика зарубіжної журналістики першої половини XX ст.
- •3. Регіональна і загальнонаціональна преса у XX ст.
- •4. Виникнення та становлення ринку спеціалізованих видань.
- •5. Преса і закон. Принципи саморегулювання преси у XX ст.
- •6. Світові економічні видання: історія створення, особливості редакційної концепції.
- •7. Інформаційні війни у XIX ст.
- •8. Преса і війна у XIX ст.
- •9. Змі і технічний прогрес у другій половині XIX ст.
- •10. Газетярські монополії в історії преси: особливості створення, типологія, наслідки.
- •12. Якісна і масова преса у хіх-хх ст.: особливості співіснування.
- •14. Загальна характеристика газетних монополій у XX ст.
- •15. Розвиток радіо як засоба масової інформації у XX ст.
- •16. Етапи становлення світових телеграфних агентств.
- •17. "Персональний журналізм" в історії преси. Загальна характеристика.
- •18. Традиції авторитарної та лібертаріанської преси у хіх-хх ст.
- •19. Загальна характеристика інформаційного ринку Англії у XIX ст.
- •20. Загальна характеристика інформаційного ринку Франції у XIX ст.
- •22. Загальна характеристика інформаційного ринку сша у XIX ст.
- •23. Загальна характеристика інформаційного ринку Англії у XX ст.
- •24. Загальна характеристика інформаційного ринку Франції у XX ст.
- •25. Загальна характеристика інформаційного ринку Німеччини у XX ст.
- •26. Загальна характеристика інформаційного ринку сша у XX ст.
- •27. Охарактеризуйте загальнонаціональні видання Японії.
- •28. "Триумвірат центових видань" в Америці XIX ст: національні особливості формування ринку масових газет.
- •29. Охарактеризуйте засоби масової інформації сша у період між світовими війнами.
- •30. Журналістська діяльність Дж.Пулітцера.
- •31. Журналістські розслідування в історії американської преси хіх-початку XX ст.
- •32. Що таке "телеграфний стиль" і з чим пов'язане його використання в пресі?
- •33. "Справа Салівана", "документи Пентагона": значення прецедентних справ для розвитку американської журналістики.
- •34. Банк данних в американських газетах.
- •35. Яке видання докладно описувало "Справу Сіснерос".
- •36. Преса сша в іспано-американському конфлікті.
- •37. До кого звертався Рузвельт зі словами: "Кожний з вас повинен стати моїм другом"?
- •39. "Часопис новин" як тип видання (на прикладі журналу "Тайм").
- •40. Після якої події в американських газетах з'явилися баннерс - заголовки на всю першу шпальту.
- •41. Охарактеризуйте чартиську пресу 30-40-х рр. XIX ст.
- •42. Часопис-дайджест як тип видання (на прикладі "Рідерс дайджест").
- •43. Назвіть найбільш відомі "часописи новин" у сша та Європі.
- •44. Рух макрейкерів в історії журналістики сша.
- •45. Як ви розумієте визначення Пулітцера "Аристократія праці". До кого воно відносилося?
- •46. Публіцистична діяльність Марка Твена і становлення американської сатиричної журналістики.
- •47. Журнал "Вог" і становлення преси "стилю життя".
- •48. Що таке "пригодницький журналізм"? Які видання активно працювали в цьому жанрі.
- •49. Через який час новина стає "громадською власністю". Який наслідок для преси це мало?
- •50. Охарактеризуйте газету "Нью-Йорк таймс".
- •51. Назвіть основні принципи германського "Закону про пресу" 1874 р.
- •52. Охарактеризуйте надрегіональні німецькі видання.
- •53. Матеріали "громадського інтересу" (хьюман интерест) в виданнях Пулітцера і Херста.
- •54. Яку роль у розв'язанні франко-пруської війни мала публікація "Емської депеші"?
- •55. Видавничі концерни Німеччини кінця XIX ст.
- •56. Німецька преса першої третини XX ст.
- •57. Преса та радіо Німеччини у 1933-1945 рр.
- •58. Преса Німеччини 1933-1945 рр.
- •59. Структура прес-концерна а. Шпрінгера у повоєнні роки.
- •60. Яке агентство за угодою 1870 року отримало право мовлення на Росію?
- •61. "Газетна війна" 1914 року та її наслідки для російське – германських відносин.
- •62. Історія виникнення газети "Таймс". 3міни в редакційній концепції газети у хіх-хх ст.
- •63. Історія створення, структура, джерела фінансування ввс.
- •64. Структура засобів масової інформації Англії у першій половині XX ст.
- •65. Якісна і масова преса Англії у повоєнні роки.
- •66. Концепція "преса як четверта влада"; її трансформація у хіх-хх ст.
- •67. Порівняльна характеристика американської та англійської моделей радіомовлення.
- •68. Історія становлення і типологія масових видань Англії у XIX ст.
- •69. Створення ринку масової преси в Англії (кінець XIX - поч. XX ст.)
- •70. Преса чартистів, її роль у становленні англійської політичної преси XIX ст.
- •71. Чим займалася "сенаторська комісія свободи преси" за часів правління Наполеона.
- •72. Історія виникнення Гавас."Велика четвірка" світових телеграфних агенцій: особливості конкурентної боротьби у XIX ст.
- •73. "Золотий час" французької преси (1944-1954).
- •74. Загальна характеристика змі Франції у повоєнні роки.
- •75. Преса за часів правління Наполеона.
- •76. Рух Опору та періодичні антифашиські видання у Франції.
- •78. "Справа Дрейфуса", Панамський скандал і преса.
- •80. Історія становлення і типологія масових видань у Франції .
- •81. Історія становлення і типологія масових видань у Франції в XIX ст.
- •82. Публіцистична діяльність Філіпона і особливості французької сатиричної преси 30-х рр.
- •83. Концепція інформаційної преси. Е.Жирарден "Ля Прес".
47. Журнал "Вог" і становлення преси "стилю життя".
Vogue (Вог, фр. мода) — журнал о моде для женщин, издаваемый с 1892 года издательским домом Condе Nast Publications. Первый номер журнала — общественного еженедельника, созданного для состоятельных ньюйоркцев, — увидел свет в 1892 году. Имена большинства из 250 акционеров публиковались в «Светском альманахе»; среди них были Корнелиус Вандербильт (первый долларовый мультимиллионер), Стёйвесант Фиш (генеральный директор Иллинойской центральной железной дороги), герцог Перси Морган и другие. Основали новый журнал Артур Тюрнюр, юный член светского общества из обеспеченной семьи, у которого уже был журналистский опыт, и Гарри Маквикар, чей прадед Стефан Уитни был крупным оптовиком. Тюрнюр занял должность издателя, а Маквикар, изучавший искусство в Европе, стал арт-директором Vogue. Сначала еженедельник состоял из 16 страниц ин-кварто[1], однако он был хорошо отпечатан и красиво оформлен. Обложку украшала одна из изысканных картинок, которые стали популярны благодаря журналу Life, размещавшему под ними юмористические диалоги. Цена одного экземпляра — десять центов — позволяла человеку со средним достатком приобрести журнал и узнать, что же происходит в обществе. Еженедельник позиционировался как заслуживающий внимания, настоящий журнал, рассказывающий о жизни общества, моде и стиле жизни. В первом номере была опубликована история, написанная Томасом Дженвиером, но беллетристика не нашла своего постоянного места в издании. Журнал был хорошо иллюстрирован, также в нём были эскизы костюмов, хотя, как отметил один обозреватель, изображения одежды, которую носят энергичные люди, не были такими уж и модными в общепринятом понимании. Вообще говоря, с самого первого выпуска стало понятно, что это не просто очередной журнал о женской моде, а сдержанное и респектабельное издание о модном Нью-Йорке. Несмотря на сдержанность, Vogue был первоклассным журналом, а респектабельность выделяла его на фоне таких сенсационных изданий для светского общества, как Town Topics. В журнале печатали о театрах, концертах, художественных выставках и о некоторых новых книгах. • 1960-е - 1980-е года. В 60-е года двадцатого века, под руководством главного редактора Дайаны Врилэнд, Vogue стал одним из самых влиятельных модных журналов. Модели, появлявшиеся на его страницах - Сьюзи Паркер, Твигги, Пенелопа Три - стали настоящими знаменитостями. В 70-е годы журнал стал выходить один раз в месяц. Изменилась и целевая аудитория журнала - это были больше не домохозяйки, мечтающие на кухне о лучшей жизни, а деловые женщины, каждое утро спешащие на работу. Таким образом, большенство статей жунала сменило тематику. В настоящее время главным редактором Vogue является Анна Винтур. С самого начала своей работы в Vogue (с 1988 года) она работает на поддержания репутации Vogue как журнала мод номер 1 в мире. Кроме того, Винтур попыталась максимально расширить аудиторию журнала, делая акцент на том, что высокая мода доступна для всех, а не только для избранных. Так, на обложке первого номера журнала, выпущенного под ее руководством, была фотография модели в полный рост (большинство предшественников Винтур помещали на обложку лишь лицо модели) в потёртых джинсах и в куртке Christian Lacroix, расшитой драгоценными камнями. Vogue выходит в 18 странах: Австралия, Бразилия, Китай, Франция, Германия, Греция, Индия, Италия, Япония, Корея, Мексика, Португалия, Россия, Испания, Швейцария, Тайвань, Соединенное королевство и США. В настоящее время издательство Condé Nast Publications выпускает также Men's Vogue (журнал о моде для мужчин), Teen Vogue (журнал, ориентированный на подростков), Vogue Living и Vogue Entertaining + Travel (выходят только в Австралии). Главные редакторы; Эдна Вулман Чейз (1914 – 1951) Джессика Дейвис (1952 – 1962) Дайана Вриланд (1963 – июнь 1971) Грейс Мирабелла (июль 1971 – октябрь 1988) Анна Винтур (ноябрь 1988 – настоящее время).