
- •1. Загальна характеристика зарубіжної журналістики XIX ст.
- •2. Загальна характеристика зарубіжної журналістики першої половини XX ст.
- •3. Регіональна і загальнонаціональна преса у XX ст.
- •4. Виникнення та становлення ринку спеціалізованих видань.
- •5. Преса і закон. Принципи саморегулювання преси у XX ст.
- •6. Світові економічні видання: історія створення, особливості редакційної концепції.
- •7. Інформаційні війни у XIX ст.
- •8. Преса і війна у XIX ст.
- •9. Змі і технічний прогрес у другій половині XIX ст.
- •10. Газетярські монополії в історії преси: особливості створення, типологія, наслідки.
- •12. Якісна і масова преса у хіх-хх ст.: особливості співіснування.
- •14. Загальна характеристика газетних монополій у XX ст.
- •15. Розвиток радіо як засоба масової інформації у XX ст.
- •16. Етапи становлення світових телеграфних агентств.
- •17. "Персональний журналізм" в історії преси. Загальна характеристика.
- •18. Традиції авторитарної та лібертаріанської преси у хіх-хх ст.
- •19. Загальна характеристика інформаційного ринку Англії у XIX ст.
- •20. Загальна характеристика інформаційного ринку Франції у XIX ст.
- •22. Загальна характеристика інформаційного ринку сша у XIX ст.
- •23. Загальна характеристика інформаційного ринку Англії у XX ст.
- •24. Загальна характеристика інформаційного ринку Франції у XX ст.
- •25. Загальна характеристика інформаційного ринку Німеччини у XX ст.
- •26. Загальна характеристика інформаційного ринку сша у XX ст.
- •27. Охарактеризуйте загальнонаціональні видання Японії.
- •28. "Триумвірат центових видань" в Америці XIX ст: національні особливості формування ринку масових газет.
- •29. Охарактеризуйте засоби масової інформації сша у період між світовими війнами.
- •30. Журналістська діяльність Дж.Пулітцера.
- •31. Журналістські розслідування в історії американської преси хіх-початку XX ст.
- •32. Що таке "телеграфний стиль" і з чим пов'язане його використання в пресі?
- •33. "Справа Салівана", "документи Пентагона": значення прецедентних справ для розвитку американської журналістики.
- •34. Банк данних в американських газетах.
- •35. Яке видання докладно описувало "Справу Сіснерос".
- •36. Преса сша в іспано-американському конфлікті.
- •37. До кого звертався Рузвельт зі словами: "Кожний з вас повинен стати моїм другом"?
- •39. "Часопис новин" як тип видання (на прикладі журналу "Тайм").
- •40. Після якої події в американських газетах з'явилися баннерс - заголовки на всю першу шпальту.
- •41. Охарактеризуйте чартиську пресу 30-40-х рр. XIX ст.
- •42. Часопис-дайджест як тип видання (на прикладі "Рідерс дайджест").
- •43. Назвіть найбільш відомі "часописи новин" у сша та Європі.
- •44. Рух макрейкерів в історії журналістики сша.
- •45. Як ви розумієте визначення Пулітцера "Аристократія праці". До кого воно відносилося?
- •46. Публіцистична діяльність Марка Твена і становлення американської сатиричної журналістики.
- •47. Журнал "Вог" і становлення преси "стилю життя".
- •48. Що таке "пригодницький журналізм"? Які видання активно працювали в цьому жанрі.
- •49. Через який час новина стає "громадською власністю". Який наслідок для преси це мало?
- •50. Охарактеризуйте газету "Нью-Йорк таймс".
- •51. Назвіть основні принципи германського "Закону про пресу" 1874 р.
- •52. Охарактеризуйте надрегіональні німецькі видання.
- •53. Матеріали "громадського інтересу" (хьюман интерест) в виданнях Пулітцера і Херста.
- •54. Яку роль у розв'язанні франко-пруської війни мала публікація "Емської депеші"?
- •55. Видавничі концерни Німеччини кінця XIX ст.
- •56. Німецька преса першої третини XX ст.
- •57. Преса та радіо Німеччини у 1933-1945 рр.
- •58. Преса Німеччини 1933-1945 рр.
- •59. Структура прес-концерна а. Шпрінгера у повоєнні роки.
- •60. Яке агентство за угодою 1870 року отримало право мовлення на Росію?
- •61. "Газетна війна" 1914 року та її наслідки для російське – германських відносин.
- •62. Історія виникнення газети "Таймс". 3міни в редакційній концепції газети у хіх-хх ст.
- •63. Історія створення, структура, джерела фінансування ввс.
- •64. Структура засобів масової інформації Англії у першій половині XX ст.
- •65. Якісна і масова преса Англії у повоєнні роки.
- •66. Концепція "преса як четверта влада"; її трансформація у хіх-хх ст.
- •67. Порівняльна характеристика американської та англійської моделей радіомовлення.
- •68. Історія становлення і типологія масових видань Англії у XIX ст.
- •69. Створення ринку масової преси в Англії (кінець XIX - поч. XX ст.)
- •70. Преса чартистів, її роль у становленні англійської політичної преси XIX ст.
- •71. Чим займалася "сенаторська комісія свободи преси" за часів правління Наполеона.
- •72. Історія виникнення Гавас."Велика четвірка" світових телеграфних агенцій: особливості конкурентної боротьби у XIX ст.
- •73. "Золотий час" французької преси (1944-1954).
- •74. Загальна характеристика змі Франції у повоєнні роки.
- •75. Преса за часів правління Наполеона.
- •76. Рух Опору та періодичні антифашиські видання у Франції.
- •78. "Справа Дрейфуса", Панамський скандал і преса.
- •80. Історія становлення і типологія масових видань у Франції .
- •81. Історія становлення і типологія масових видань у Франції в XIX ст.
- •82. Публіцистична діяльність Філіпона і особливості французької сатиричної преси 30-х рр.
- •83. Концепція інформаційної преси. Е.Жирарден "Ля Прес".
44. Рух макрейкерів в історії журналістики сша.
В этот же период в журналистике США формируется направление, представители которого ставили перед собой задачу бороться против общественных пороков путем расследования злоупотреблений и привлечения к ним внимания общественности. В конце XIX – начале XX в. и в других американских изданиях, главным образом в массовых журналах «McClure's», «Collier's», «Everybody's», «Cosmopolitan», появляются многочисленные разоблачительные публикации, посвященные недостойным и преступным действиям крупных компаний, коррупции на различных уровнях исполнительной и законодательной власти. В 1906 г. президент США Теодор Рузвельт, которого раздражала критика журналистов-разоблачителей в адрес госаппарата, уничижительно назвал их макрейкерами (muckrakers), что означает «разгребатели грязи». Однако сами разоблачители, искренне полагавшие, что их миссия заключается в очищении общества от всякого рода скверны, восприняли подобную характеристику их деятельности одобрительно. Оформившееся на рубеже веков движение представителей расследующей, разоблачительной журналистики стало именоваться движением макрейкеров. Одним из ведущих изданий, публиковавших произведения макрейкеров, был журнал «McClure's», издатель которого в целях привлечения читателей поощрял публикацию разоблачительных материалов о большом бизнесе, созвучных настроениям массовой аудитории. В 1902 г. к работе в журнале «McClure's» приступил Линкольн Стеффенс, ставший одной из ведущих фигур движения макрейкеров. Его убедительные, хорошо документированные статьи о коррупции и злоупотреблениях городских властей Сент-Луиса и других крупных городов США, о необходимости очищения и демократизации органов государственного управления, вызвали большой общественный резонанс. Они составили разоблачительные циклы «Позор городов» (1904), «Борьба за самоуправление» (1906). С 1903 г. «McClure's» регулярно публикует произведения других авторов – «разгребателей грязи» – Иды Тарбелл, которая расследовала незаконную деятельность нефтяной монополии «Стандарт Ойл Компани», Рэя Стэннарда Бейкера, обличавшего произвол железнодорожных компаний. Публикация разоблачительных статей макрейкеров помогла поднять тираж журнала «McClure's» до полумиллиона экземпляров. После 1905 г. лидерство в области разоблачительной журналистики перешло к журналу «Collier's». Со страниц массовых журналов макрейкеры разоблачали преступные методы формирования многих крупных состояний в США, которые были сколочены путем обмана, убийств и запугивания конкурентов, подкупа властей, обмана и ограбления работников. Одним из последствий такого рода публикаций стала активизация общественного движения за совершенствование трудового законодательства. Ряд макрейкеров сосредоточил свое внимание на разоблачении действий крупных компаний, обманывающих клиентов и потребителей – железнодорожных компаний, мясных трестов, страховых учреждений, распространителей «патентованных» медицинских снадобий. Следствием крупномасштабных макрейкерских разоблачений стало принятие закона о железнодорожном регулировании, законодательного «Акта о чистоте продуктов и напитков». В публикациях журнала «Cosmopolitan» и других изданий поднималась тема детского труда. Характеристика жутких условий, в которых были вынуждены работать дети, послужила толчком к созданию гражданских групп, выступавших за законодательный запрет детского труда. Под их давлением в конгресс был направлен соответствующий законопроект. Для лучших произведений «разгребателей грязи» была характерна тщательная работа над фактической основой разоблачений. Скрупулезный поиск, анализ и проверка, документирование фактов были обязательными – и это связывалось не только с подготовкой к возможному отстаиванию своей правоты в суде в ответ на обвинения в клевете. Макрейкеры стремились утверждать своим творчеством строгие этические нормы в журналистике, подчеркнуто дистанцируясь от беспринципной практики «желтого журнализма».
Сотрудничество с редакциями массовых журналов, которые унаследовали многие традиционные черты литературных журналов прошлого, требовало от макрейкеров высокого мастерства. Работам многих публицистов-«разгребателей» свойственна весьма основательная литературная обработка. В сочетании с их безусловным общественным значением, это способствовало превращению лучших произведений макрейкеров в классику современной журналистики расследований и разоблачений. Макрейкерское движение пошло на спад после финансового кризиса 1911 г., ударившего по массовым журналам. Оказавшись перед лицом материальных затруднений, издатель Мак Клюр потерял свой журнал. «Everybody's» был продан, его профиль изменился. Журнал «Cosmopolitan», принадлежавший Херсту, был преобразован в женское издание. После первой мировой войны разоблачительная журналистика оказалась временно оттесненной на страницы небольших левых и радикальных журналов. Движение макрейкеров в США способствовало становлению расследующего и разоблачительного направления в современной журналистике (которое некоторые зарубежные исследователи считают особым журналистским жанром).