
- •1. Загальна характеристика зарубіжної журналістики XIX ст.
- •2. Загальна характеристика зарубіжної журналістики першої половини XX ст.
- •3. Регіональна і загальнонаціональна преса у XX ст.
- •4. Виникнення та становлення ринку спеціалізованих видань.
- •5. Преса і закон. Принципи саморегулювання преси у XX ст.
- •6. Світові економічні видання: історія створення, особливості редакційної концепції.
- •7. Інформаційні війни у XIX ст.
- •8. Преса і війна у XIX ст.
- •9. Змі і технічний прогрес у другій половині XIX ст.
- •10. Газетярські монополії в історії преси: особливості створення, типологія, наслідки.
- •12. Якісна і масова преса у хіх-хх ст.: особливості співіснування.
- •14. Загальна характеристика газетних монополій у XX ст.
- •15. Розвиток радіо як засоба масової інформації у XX ст.
- •16. Етапи становлення світових телеграфних агентств.
- •17. "Персональний журналізм" в історії преси. Загальна характеристика.
- •18. Традиції авторитарної та лібертаріанської преси у хіх-хх ст.
- •19. Загальна характеристика інформаційного ринку Англії у XIX ст.
- •20. Загальна характеристика інформаційного ринку Франції у XIX ст.
- •22. Загальна характеристика інформаційного ринку сша у XIX ст.
- •23. Загальна характеристика інформаційного ринку Англії у XX ст.
- •24. Загальна характеристика інформаційного ринку Франції у XX ст.
- •25. Загальна характеристика інформаційного ринку Німеччини у XX ст.
- •26. Загальна характеристика інформаційного ринку сша у XX ст.
- •27. Охарактеризуйте загальнонаціональні видання Японії.
- •28. "Триумвірат центових видань" в Америці XIX ст: національні особливості формування ринку масових газет.
- •29. Охарактеризуйте засоби масової інформації сша у період між світовими війнами.
- •30. Журналістська діяльність Дж.Пулітцера.
- •31. Журналістські розслідування в історії американської преси хіх-початку XX ст.
- •32. Що таке "телеграфний стиль" і з чим пов'язане його використання в пресі?
- •33. "Справа Салівана", "документи Пентагона": значення прецедентних справ для розвитку американської журналістики.
- •34. Банк данних в американських газетах.
- •35. Яке видання докладно описувало "Справу Сіснерос".
- •36. Преса сша в іспано-американському конфлікті.
- •37. До кого звертався Рузвельт зі словами: "Кожний з вас повинен стати моїм другом"?
- •39. "Часопис новин" як тип видання (на прикладі журналу "Тайм").
- •40. Після якої події в американських газетах з'явилися баннерс - заголовки на всю першу шпальту.
- •41. Охарактеризуйте чартиську пресу 30-40-х рр. XIX ст.
- •42. Часопис-дайджест як тип видання (на прикладі "Рідерс дайджест").
- •43. Назвіть найбільш відомі "часописи новин" у сша та Європі.
- •44. Рух макрейкерів в історії журналістики сша.
- •45. Як ви розумієте визначення Пулітцера "Аристократія праці". До кого воно відносилося?
- •46. Публіцистична діяльність Марка Твена і становлення американської сатиричної журналістики.
- •47. Журнал "Вог" і становлення преси "стилю життя".
- •48. Що таке "пригодницький журналізм"? Які видання активно працювали в цьому жанрі.
- •49. Через який час новина стає "громадською власністю". Який наслідок для преси це мало?
- •50. Охарактеризуйте газету "Нью-Йорк таймс".
- •51. Назвіть основні принципи германського "Закону про пресу" 1874 р.
- •52. Охарактеризуйте надрегіональні німецькі видання.
- •53. Матеріали "громадського інтересу" (хьюман интерест) в виданнях Пулітцера і Херста.
- •54. Яку роль у розв'язанні франко-пруської війни мала публікація "Емської депеші"?
- •55. Видавничі концерни Німеччини кінця XIX ст.
- •56. Німецька преса першої третини XX ст.
- •57. Преса та радіо Німеччини у 1933-1945 рр.
- •58. Преса Німеччини 1933-1945 рр.
- •59. Структура прес-концерна а. Шпрінгера у повоєнні роки.
- •60. Яке агентство за угодою 1870 року отримало право мовлення на Росію?
- •61. "Газетна війна" 1914 року та її наслідки для російське – германських відносин.
- •62. Історія виникнення газети "Таймс". 3міни в редакційній концепції газети у хіх-хх ст.
- •63. Історія створення, структура, джерела фінансування ввс.
- •64. Структура засобів масової інформації Англії у першій половині XX ст.
- •65. Якісна і масова преса Англії у повоєнні роки.
- •66. Концепція "преса як четверта влада"; її трансформація у хіх-хх ст.
- •67. Порівняльна характеристика американської та англійської моделей радіомовлення.
- •68. Історія становлення і типологія масових видань Англії у XIX ст.
- •69. Створення ринку масової преси в Англії (кінець XIX - поч. XX ст.)
- •70. Преса чартистів, її роль у становленні англійської політичної преси XIX ст.
- •71. Чим займалася "сенаторська комісія свободи преси" за часів правління Наполеона.
- •72. Історія виникнення Гавас."Велика четвірка" світових телеграфних агенцій: особливості конкурентної боротьби у XIX ст.
- •73. "Золотий час" французької преси (1944-1954).
- •74. Загальна характеристика змі Франції у повоєнні роки.
- •75. Преса за часів правління Наполеона.
- •76. Рух Опору та періодичні антифашиські видання у Франції.
- •78. "Справа Дрейфуса", Панамський скандал і преса.
- •80. Історія становлення і типологія масових видань у Франції .
- •81. Історія становлення і типологія масових видань у Франції в XIX ст.
- •82. Публіцистична діяльність Філіпона і особливості французької сатиричної преси 30-х рр.
- •83. Концепція інформаційної преси. Е.Жирарден "Ля Прес".
32. Що таке "телеграфний стиль" і з чим пов'язане його використання в пресі?
Преимущества появившегося в 1844 г. телеграфа, изобретенного Сэмюэлем Морзе, в первую очередь были оценены прессой и биржей. Возможность быстрой передачи информации по телеграфу знаменовала собой начало новой эры в журналистике. Телеграф стал менять характер подачи газетного материала. Краткие сообщения первоочередной важности печатались в особых колонках под Следующими заголовками: «Последние новости по телеграфу», «Морзеографика» или «Молния». Одним из первых возможности телеграфа использовал Беннет, который на страницах «The New York Herald» первым ввел в американской печати биржевые известия, чтобы ориентировать своих читателей в мире бизнеса. Телеграф был использован газетой Беннета и для освещения политических событий, происходящих в стране. Одним из наиболее значительных событий этого периода стала война США с Мексикой 1846–1848 гг. Знаменитая речь сенатора Джона Кэлхуна о Мексиканской войне была на следующее утро целиком напечатана в «The New York Herald», став первой большой парламентской речью, переданной по телеграфу. В 1848 г. «The New York Herald» объявила, что печатает «десять колонок наиболее важных новостей, полученных по электрическому телеграфу» в одном номере. Расходы на телеграфные сообщения были высоки, но оперативность в получении информации стоила затрат. Джеймс Беннет никогда не скупился на расходы, так как сенсационные новости всегда приносили доход. Хрестоматийным примером стало освещение пребывания принца Уэльского в США в 1860 гг. корреспондентами «The New York Herald». Как известно, корреспонденты «Herald'a» очутились у Ниагары и по телеграфу дали знать, что принц Уэльский едет в Америку и решил посетить водопад. Случилось, что принц задержался дольше, нежели предполагалось, но, чтобы поддержать свое донесение, корреспондент распорядился протелеграфировать первую книгу Моисея. Когда она вся была протелеграфирована, а принц все еще не приехал, принялись за вторую книгу Моисея. Но тут принц, наконец, приехал, и корреспондент смог выпустить эту новость в свет первым; этот маневр стоил всего несколько тысяч долларов».
33. "Справа Салівана", "документи Пентагона": значення прецедентних справ для розвитку американської журналістики.
Дело Саливана начинается в 1960 году, когда в «Нью-Йорк Таймс» появляется некоммерческое объявление «Прислушайтесь к растущему голосу протеста». Дело на юге страны на Мандгомере. О нарушении прав чернокожих. Закрыли столовые, избили полицейского. Спустя время Саливан пишет в редакцию и просит опровергнуть информацию. Он избранный чиновник, курир.полицию. саливан пишет иск, считает, что газета его обидела, что плохо написала о полиции. Прочит 2 млн долларов. Дело переносят в верховный суд. Начинаются массовые иски в США. На «Н-ЙТаймс» 11 исков на 5 млн. Решение суда признано прецедентным, дело передано в Верховный суд. Из 9 только 5 поддержали судью Бреттона, так как дело имелось с общественной рекламой, а не коммерческой, попало под 1-ю поправку конституции. Так как половина было неправдой суд ввел понятия: идейная и безыдейная клевета (не защищена поправкой). Идейная клевета способствует обсуждению общественно значимых вопросов. Наказание за ошибки приведет к самоцензуре. Если клевета сделана со злым умыслом, то истец имеет право на моральную компенсацию. Суд разделил общественное и частное лицо. Общественное лицо находится на гос.службе, несет ответственность за полит.власть,по собственной воле стало объектом общественного внимания. Общественное лицо имеет право потребовать моральную компенсацию, если факты, опубликованные в газете, лживы и поданы под злым умыслом. Частному лицу достаточно доказать факт лживости информации. К 1964г. Закон сформировался полностью. Общественное лицо – это выборное должностное лицо. В 1966г. – это тот, кто несет ответственность за политику властей. В 1967 – те, кто по своей воле стали объектом важных разногласий в обществе. 1971г. – «Нью-Йорк Таймс» незаконным путем получает 47 томов секретного отчета Пентагона о истоках военного конфликта. Дело: «Документы Пентагона». Отчет назывался: «История принятия США решений по вопросам вьетнамской политики». Судья Митчелл вводит факт предварительной цензуры, запрещает публикацию отчетов. Дело рассматривает Верховный суд. Адвокаты доказывают, что общественный резонанс от публикации будет выше, чем предполагаемая угроза нац.безопасности. Запрет снят и отчет публикуют.