3.2. Функціональна структура Ялтинської рекреаційної

агломерації

Функціональна структура господарства розкриває його галузевий склад і показує, в якому співвідношенні знаходяться галузі між собою, які взаємозв'язки і пропорції склалися між окремими виробництвами.

У Ялтинській рекреаційній агломерації відбувається поєднання рекреаційної, промислово-транспортної і сільськогосподарської функцій. Взаємодія курортного господарства і промисловості носить двосторонній характер. З одного боку, розвиток курортної функції обмежує можливості промислового будівництва, особливо шкідливих в екологічному відношенні виробництв, вступає в суперечність з сільським господарством. З іншого боку, висока концентрація відпочиваючих в курортній агломерації обумовлює необхідність організації підприємств, що виробляють продукти харчування, які швидко псуються, деякі специфічні види промислових товарів, необхідні для курортного будівництва матеріали і т.д.

Таким чином, формується специфічний територіально-рекреаційний комплекс, який є господарською основою рекреаційної агломерації. У цьому полягає одна з відмінностей рекреаційної агломерації від промислової агломерації, в межах якої функціонує промисловий комплекс.

Функціональна структура територіального рекреаційного комплексу Ялтинської агломерації представлена курортним господарством, галузями харчової і легкої промисловості, будівельною індустрією, сільським господарством, транспортом і розвиненою сферою обслуговування.

Велика Ялта є вузькоспеціалізованою рекреаційною агломерацією. Рекреація тут є стрижньовою функцією навколо якої закономірно і послідовно формується функціональна структура господарства агломерації. Рекреаційне господарство орієнтується, головним чином, на рекреантів, що приїздять з інших регіонів, виступаючи тим самим, галуззю спеціалізації.

Важливою складовою функціональної структури господарства Великої Ялти є матеріальне виробництво і інфраструктура. Розвиток промисловості Ялтинської агломерації стимулюється потребами рекреаційної спеціалізації і задоволення потреб постійного населення, а також необхідністю переробки унікальної сільськогосподарської сировини.

У промисловій структурі Великої Ялти переважає харчова індустрія, що представлена хлібозаводом і пекарнями, рибокомбінатом, м'ясопереробним, молочним і заводами безалкогольних напоїв, мінеральних вод, двома заводами первинного і двома заводами вторинного виноробства виробничого об'єднання «Масандра», заводом ферментації тютюну.

Розвитку харчової промисловості сприяє спеціалізація сільськогосподарського виробництва, що склалася. Заводи «Лівадія» і «Гурзуф» розташовані в зоні унікального виноградарського району Південного берега Криму. Це визначило спеціалізацію на вирощуванні високоякісного винограду і його промислову переробку на марочні вина. Окрім винограду, тут вирощують тютюн, фрукти, овочі закритого ґрунту.

В межах Ялтинської агломерації яскраво виявляється конфлікт рекреаційної галузі з сільським господарством, особливо відносно земельних і трудових ресурсів. Особливе це помітно в літній період, оскільки обидві галузі є сезонними.

Таким чином можна виділити основні риси функціональної структури Ялтинської агломерації, що відрізняють її від промислової агломерації:

• переважання зайнятості населення в невиробничій сфері;

• різке переважання зайнятих в курортному господарстві і сфері обслуговування в порівнянні з промисловістю;

• господарською основою агломерації є територіальний рекреаційний комплекс;

• високий рівень рекреаційної спеціалізації.

У структурі рекреаційних установ по місткості виділяються санаторії, потім слідують дитячі оздоровчі табори, дома і бази відпочинку, пансіонати, турбази (які фактично перетворилися на звичайні бази відпочинку). На території Великої Ялти функціонує 21,2 % всіх санаторно-курортних установ Криму. З 117 санаторно-курортних і оздоровчих установ 52 - це санаторії, 11 - пансіонати з лікувальною базою, ще сім будинків відпочинку, 28 пансіонатів відпочинку і 19 баз відпочинку. Здравниці в змозі приймати 29 683 людини в місяць. Це 25 % ліжкових місць всієї автономії [40].

У структурі місткості рекреаційних підприємств найбільшу питому вагу займають дрібні підприємства, місткістю менше 100 чоловік. Це пояснюється їх відомчою роз'єднаністю, успадкованою від радянських часів і появою великої кількості приватних рекреаційних підприємств, розрахованих на обмежену кількість відпочиваючих. Кожне підприємство розвивається відособлено з повним набором допоміжних приміщень, культурно-масових об'єктів, пляжем, парковою зоною. Будівництво незначних за місткістю рекреаційних підприємств приводить до нераціонального використання цінних територій і природних ресурсів, зокрема, до появи дефіциту пляжних ресурсів, а також істотно впливає на вартість відпочинку.

У структурі рекреаційного господарства Ялтинської агломерації визначаються наступні види рекреації: санаторно-лікувальна, оздоровча, пізнавальна і спортивна. Санаторно-лікувальна рекреація стала профілюючою після Великої Вітчизняної війни. За профілем переважають пульмонологічні, протитуберкульозні, загальнотерапевтичні і нервово-соматичні санаторії. Проте в останні десятиліття спостерігається стійкий процес зменшення частки санаторно-лікувальних установ і збільшення оздоровчих підприємств. У розвитку останніх помітну роль відіграють, як вже наголошувалося, численні приватні підприємства (пансіонати, оздоровчі табори і т.д.).

На території агломерації широкий розвиток одержала пізнавальна (екскурсійна) рекреація. Вона представлена Ялтинським і Алупкінськім бюро подорожей і екскурсій, турбазами і численними приватними екскурсійними фірмами. Розвитку даного виду рекреації сприяла значна концентрація культурно-історичних об'єктів на території Великої Ялти і в безпосередній близькості від неї.

Спортивна рекреація, орієнтована раніше на обмежений контингент рекреантів, останнім часом стає доступною ширшому колу відпочиваючих, за рахунок пропозиції спеціальних екстремальних подорожей під керівництвом досвідчених інструкторів і наданням спеціального спорядження. Такі послуги пропонують колишні клуби спелеологів, скелелазів, туристів і т.д. До таких подорожей належать також морські види спорту - яхтінг, катання на віндсерферах, підводне плавання і полювання і ін., вони проводяться в прибережній зоні в межах агломерації.

До запропонованих екстремальних подорожей відноситься скелелазіння. Для розвитку скелелазіння в межах агломерації і безпосередньої близькості від неї склалися ідеальні умови. До них можна віднести наступні: наявність великої кількості скельних стін різної висоти і складності, наявність великої кількості вже прокладених і пробитих крюками маршрутів на цих стінах, добра транспортна і пішохідна доступність стін, стійка тепла погода, що забезпечує комфортність лазіння, наявність у Великій Ялті достатньої кількості кваліфікованих скелелазів. Основні місця для заняття скелелазінням знаходяться в районі Фороса, Ласпі, на південному обриві Ай-Петрі і в межах Байдаро-Кастропольської стіни.

Ще одним видом екстремальних подорожей, що розвиваються у Великій Ялті і запропонованих рекреантам, є спелеоподорожі в печери. Цьому сприяє традиційний розвиток спелеології у Великій Ялті і відповідно наявність достатньої кількості досвідчених спелеологів, розташування поблизу від Ялти великої кількості мальовничих і цікавих печер, незвичність для більшості рекреантів запропонованої подорожі. Такі подорожі проводяться в печери Ай-Петрінської яйли, а також в печери плато Чатирдаг.

Окрім цього досить широкого поширення серед рекреантів набули піші прогулянки і походи в гори. Вони також організовуються спеціальними туристськими фірмами і проводяться під керівництвом підготовлених інструкторів.

Для забезпечення безпеки туристичних подорожей в районі агломерації в Ялті функціонує з 1964 року контрольно-рятувальний загін, що є структурним підрозділом контрольно-рятувальної служби Криму.

В межах Великої Ялти функціонують наступні наукові установи: Никітській ботанічний сад, Інститут винограду і вина «Магарач», Кримський науково-дослідний інститут фізичних методів лікування і курортології ім. І.М. Сеченова.

Одним з основних агломіруючих чинників для Великої Ялти є трудові поїздки населення. Трудові поїздки охоплюють практично всю територію агломерації. Основний напрям маятникових трудових міграцій звернено до Ялти.

Найбільш значними джерелами маятникових трудових міграцій можуть виступати такі населені пункти як, Гаспра, Масандра, Алупка, Гурзуф, Кореїз. Дані населені пункти знаходяться в радіусі не більше 15 км від Ялти, відповідно в транспортній доступності не більше 30 хвилин, причому кожний з них володіє значним населенням, а кількість місць докладання праці на місцях обмежена. Як наслідок, формується могутній міграційний потік з перерахованих пунктів до Ялти. Окрім цього, джерелами маятникових міграцій можуть виступати і населені пункти меншого розміру, такі як, наприклад, селища міського типа Схід, Утішне, Лівадія, що знаходяться в безпосередній близькості від Ялти, вони також відчувають дефіцит місць докладання праці.

Рекреаційно-екскурсійні зв'язки носять зворотно-поступальний характер. Вони здійснюються зі всіх курортних районів Великої Ялти і спрямовані переважно до Лівадії, Алупки, Ялти, Ботанічного. Ці центри характеризуються поєднанням різноманітних ландшафтних і культурно-історичних ресурсів і приваблюють значний потік рекреантів.

Матеріальною базою, що зумовила розвиток агломераційних зв'язків, з'явився розвиток транспорту. Залежно від транспортних умов (виду транспорту, класу доріг, рельєфу, кількості зупинок) час, що витрачається на поїздку маятниковими мігрантами на території Великої Ялти, не перевищує, в основному, 40-60 хвилин.

Не дивлячись на характер агломерації, тут спостерігається цілий ряд проблем розвитку. Все різноманіття проблем функціонування рекреаційної агломерації Велика Ялта можна розділити на наступні групи:

• проблеми, пов'язані з ліквідацією відставання в розвитку інфраструктури агломерації;

• проблеми, пов'язані з поліпшенням екологічної обстановки в Ялтинській агломерації;

• проблеми раціонального використання територіальних і пляжних ресурсів;

• проблеми водопостачання.

Комплекс екологічних проблем виник з одного боку, з-за високої уразливості природних комплексів Південного берегу, а з іншою - зростанням урбанізованості території, що веде до збільшення забруднення повітряного басейну і значно знижує ефективність лікування.

Для поліпшення екологічної обстановки в Ялтинській рекреаційній агломерації доцільні наступні заходи [7]:

• припинити подальше розширення курортних комплексів;

• провести протиселевий захист;

• визначити еколого-економічну доцільність використання земель для виноградарства і плодових культур, в процесі виробництва яких забруднюється повітря, грунт і море;

• впорядкувати і поліпшити використання зелених насаджень для відпочинку і оздоровлення рекреантів і населення.