2.1. Природні передумови

До природних передумов, що сприяють формуванню і розвитку рекреаційної агломерації Великої Ялти відносять кліматичні, геоморфологічні, бальнеологічні, рослинні і пейзажні рекреаційні ресурси.

Вплив кліматичних ресурсів на формування рекреаційного комплексу виявляється в двох аспектах: по-перше, клімат виступає як умова рекреаційної діяльності і як рекреаційний ресурс; по-друге, клімат сприяє раціональнішому використанню інших видів рекреаційних ресурсів.

Рекреаційна агломерація Велика Ялта, знаходиться на Південному березі Криму, тому тут панує субтропічний середземноморський тип клімату. Його особливості визначаються радіаційним режимом, особливостями циркуляції атмосфери, близькістю Чорного моря і характером рельєфу.

Провідним кліматоутворюючим чинником є радіаційний режим. Територія Ялтинської агломерації характеризується значною тривалістю сонячного сяйва - 2218 годин в рік, за даним показником вона займає одне з перших місць в Україні. При цьому величина сонячної радіації перевищує 120 ккал./ см². Кількість днів без сонця в році складає всього 43 дні.

Для Великої Ялти характерне сухе жарке і сонячне літо, тепла ясна і тривала осінь, рання м'яка весна і коротка з частими вітрами зима.

Середньорічна температура повітря на території агломерації складає 13,1^о. Річна амплітуда температури повітря коливається від 19,8^о (м. Сарич) до 21,4^о (Лівадія). Середня температура січня складає в Ялті + 3,7^о, в Місхоре + 4,4^о. Найтеплішим місяцем для Ялти є липень з температурою + 24^о. При цьому кількість днів з температурою нижче 0^о в році складає всього 10. Велика Ялта відрізняється тривалим літнім сезоном, який продовжується з середини травня до середини жовтня і складає 155 днів.

Середньорічна тривалість комфортного періоду на території Ялтинської агломерації складає 70-80 днів, а субкомфортного - 170-180 днів. Тому на території агломерації ефективні види відпочинку можуть здійснюватися впродовж всього року, оскільки достатня кількість комфортних і субкомфортних для рекреації днів спостерігається у всі сезони року [5].

Чорне море, на березі якого знаходиться агломерація, представляє найважливішу складову рекреаційного потенціалу території. Воно використовується для лікувальних, оздоровчих і пізнавальних видів рекреаційної діяльності. Море пом'якшує клімат приморської території, перетворюючи прибережну смугу шириною до 200 м в найбільш придатну для рекреації.

Середньорічна температура морської води складає 13,5^о, в літній період температура коливається від 16^о до 26^о, а поверхневий шар води прибережної частини моря, яка найактивніше використовується для рекреації, має температуру біля 25-30^о. Найбільш сприятливою для купання вважається температура більш 17^о. Кількість днів в році з комфортною температурою морської води в межах Ялтинської агломерації складає в середньому 159 днів. Великий ефект створюється за рахунок бризів, що приносять вологе, насичене озоном повітря, вміст якого в 2-3 рази більше, ніж над сушею [3].

Систематизуючи рекреаційне значення кліматичних ресурсів Великої Ялти можна виділити наступні риси:

1. Виняткова чистота повітря в поєднанні з малохмарним небом. До прямої сонячної радіації додається радіація, відбита від світлих гірських порід південного обриву Кримських гір.

2. Відносна сухість клімату. Середня річна відносна вологість повітря не перевищує 70 %.

3. Вплив місцевих вітрів-бризів сприяє регулюванню добової температури і насиченню повітря солями і мікроелементами, що сприятливо впливають на органи дихання і центральну нервову систему людини.

4. Кліматичні ресурси дозволяють проводити тут такі види кліматотерапії - морські купання, тривале перебування на березі моря, сольові інгаляції, прийом сольових ванн і ін. Це робить Велику Ялту курортом цілорічного кліматолікування.

5. Клімат Ялтинської агломерації сприятливий не тільки для курортного лікування, але і для організації туризму. Для туризму комфортним є період з червня по жовтень, субкомфортним - з квітня по жовтень, дискомфортними - з листопада по березень.

Таким чином, клімат Ялтинської агломерації найбільш сприятливий для організації наступних видів рекреаційних занять: рекреаційно-лікувальних - кліматично-лікувальних та лікувально-бальнеологічних, оздоровчих - купально-пляжних і прогулянкових, спортивних туристських, пізнавально-історичних, пізнавально-природних.

Найважливіше значення для розвитку даної агломерації мають пляжні ресурси. Протяжність берегової смуги в межах Великої Ялти складає 60 км, з них 28 км - пляжі, що складає 47 % загальної протяжності берегової лінії. Площа пляжів - 32,7 га [15].

За механічним складом пляжі Ялтинської агломерації переважно галечникові, у меншій мірі - галечниково-валунні. Для більшості пляжів даної території характерна невелика ширина зони мілководдя - до 5-7 м (тоді як оптимальна величина складає 10-15 м).

Галечникові пляжі Ялтинської агломерації в поєднанні з відносно невеликою зоною мілководдя і за відсутності в зоні пляжу гирлових частин річок перешкоджають забрудненню морської води механічними частинками. Проте, антропогенні чинники в значній мірі впливають на забруднення прибережної акваторії. До даних чинників можна віднести наступні: 1) надходження поверхневих стоків з території населених пунктів, що мають значну щільність забудови; 2) відсутність єдиної каналізації, у Великій Ялті функціонує до 36 каналізаційних випусків в морі з різним ступенем очищення стічних вод [30].

Бальнеологічні ресурси грають другорядну роль у функціонуванні рекреаційного комплексу і не беруть участь у формуванні провідних циклів рекреаційної діяльності. Вони мають обмежені запаси і у зв'язку із зменшенням значення лікувальної рекреації і із зростанням об'ємів відпочинку здорового населення, питома вага бальнеологічних ресурсів в рекреаційному використанні незначна. Дані ресурси в межах Ялтинської агломерації мають локальне розповсюдження. За своїм хімічним складом вони придатні для лікування органів травлення.

Рослинні ресурси мають істотний вплив на лікувальні властивості клімату території і мають велике водозахисне значення. Тому рослинні ресурси виступають як лімітуючий чинник, оскільки вимагають обмеження по навантаженню і спеціальних заходів по охороні. Разом з територіальними ресурсами, рослинність обмежує місткість території. В межах Ялтинської агломерації відбулося зменшення долі дубових лісів і зростання частки шибляків. В той же час збільшилася частка хвойних рослин, що робить сприятливий вплив на лікувальні властивості повітря.

Пейзажні ресурси грають подвійну роль. З одного боку, пейзаж безпосередньо використовується в різного роду пізнавальної рекреаційної діяльності, а з іншого, він сприяє привабливості інших видів рекреаційних занять і їх оптимальному проведенню, створюючи психологічний настрій рекреантів. У Ялтинській агломерації, разом з провідною роллю пляжних ресурсів, пейзажні ресурси виступають в якості одного з чинників збільшення попиту на цю територію [8; 9; 16].

Пейзажні ресурси є багатокомпонентними, вони складаються з ряду елементів, найважливішим з яких є рельєф. Характер рельєфу Ялтинської агломерації відрізняється унікальністю і різноманітністю. Короткі поперечні хребти, що підступають до самого моря, розчленовують територію на окремі ділянки. В наслідок цього, узбережжя є цілим рядом амфітеатрів з бухтами і мальовничими мисами, що роз’єднують їх, такими як, мис Никітській, мис Ай-Тодор, мис Мартьян.

Характерними формами рельєфу західної частини агломерації є куполоподібні масиви, що складені магматичними породами, наприклад, Аю-Даг, Плаха, вони являють великий інтерес як пам'ятники природи, що приваблюють оригінальністю форм і химерністю.

До комплексних пам'ятників природи відносяться оригінальні скелі «Кішка» і «Крило лебедя» (пос. Симеїз), гора Ай-Никола, що є своєрідною формою вивітрювання з унікальними чагарниками південнобережного лісу з суничним деревом [10].

До геологічних пам'ятників відносяться: Никітська розколина (ущелина завдовжки в 200 м, шириною 30 м, висота прямовисних скель - 25-30м); скелі-острівці Адалари (вони піднімаються з моря в районі Гурзуфа на висоту 35 і 48 м); Червоний Камінь - Гурзуфський гірський амфітеатр (скеля оригінального забарвлення); вулканічна гора Пиляки в Симеїзі (пам'ятник вулканічного рельєфу); Кучук-Койський хаос (прояв обвальних явищ) [4].

Вказані форми рельєфу можуть використовуватися для проведення прогулянкової і природопізнавальної рекреаційної діяльності як основні ресурси.