2.2. Культурно-історичні ресурси

У комплексі культурно-історичних рекреаційних ресурсів провідна роль належить пам'ятникам історії і культури, які відрізняються найбільшою привабливістю і є головним засобом задоволення під час проведення пізнавальних видів рекреаційних занять. Вони також можуть використовуватися для оптимізації рекреаційної діяльності в цілому як супутні ресурси. Ці ресурси мають не тільки велике пізнавальне значення, але і виконують виховні функції, вони є віддзеркаленням історичних етапів розвитку агломерації.

Залежно від основних ознак пам'ятники історії і культури підрозділяються на наступні види: матеріальні археологічні і історичні об'єкти, пам'ятники містобудування і архітектури, пам'ятники мистецтва, документальні пам'ятники і музеї.

Разом з пізнавальним і виховним значенням культурно-історичних і археологічних пам'ятників необхідно враховувати їх атрактивність. Пам'ятники садово-паркової архітектури, що представляють меншу цінність в пізнавальному відношенні в більшій частині придатні для рекреаційного використання саме через їх підвищену атрактивність [6; 27].

Визначна роль у формуванні рекреаційно-екскурсійних занять в Ялтинській агломерації належить пам'ятникам архітектури і садово-паркового мистецтва, у меншій мірі - археологічним об'єктам. До унікальних пам'ятників архітектури, розташованих в межах Ялтинської агломерації, відносяться палаци Алупкинський (Воронцовський), Лівадійський, Масандровський, Дюльбер, Кичкине, Ластівчине гніздо, дві церкви - російська під Байдарськими воротами і вірменська в Ялті. Найбільшою популярністю, через свою унікальність, історичну цінність, транспортну доступність, користуються такі архітектурні пам'ятники як Алупкинський і Лівадійський палаци.

Значна роль в організації рекреаційної діяльності в агломерації належить парковим об'єктам. Визначна роль в організації рекреаційної діяльності належить пам'ятникам садово-паркового мистецтва державного значення. До них відносяться Алупкинський, Лівадійський, Масандровський, Форосський, Гурзуфський, Місхорський парки. Дані парки відрізняються різноманітністю екзотичних рослин, великою кількістю фонтанів і гарною архітектурною композицією, що сприяє підвищенню комфортності відпочинку.

Величезне значення в організації пізнавальної рекреаційної діяльності має Державний Никітський ботанічний сад, закладений в 1812 році Х.Х. Стевеном. В даний час рослинні колекції саду налічують більш ніж 28000 видів, сортів і гібридів. Понад 1500 видів декоративних дерев і чагарників зібрано в дендрарії, який складається з чотирьох парків: Верхнього, Нижнього, Приморського і парку на мисі Монтедор. Никітський ботанічний сад є унікальним зразком садово-паркового мистецтва в світі.

Засобом задоволення потреб пізнавально-культурної рекреації в межах Ялтинської агломерації є музеї - краєзнавчий, А.П. Чехова, Н.З. Бірюкова, К.А. Тренева. До пам'ятників археології можна віднести мезолітичні і неолітичні стоянки (15-5 тис. років тому) над ущелиною Уч-киш, на Гурзуфському сідлі, біля с. Обвального; пам'ятники таврської культури у вигляді залишків поселень на горі Кішка, на горі Хрестової, на мисі Ай-Тодор, в Масандрі, на Аю-Дагі.

Склад рекреаційного потенціалу Ялтинської агломерації показує, що унікальне поєднання кліматичних, пляжних, пейзажних і культурно-історичних ресурсів зробило вплив на територіальну організацію рекреаційної діяльності, на формування населених пунктів різного рангу і зумовило їх спеціалізацію. Освоєння рекреаційних ресурсів з'явилося передумовою виникнення рекреаційних зв'язків, що сприяли формуванню агломерації.

Територіальні поєднання рекреаційних ресурсів складають природну і культурно-історичну базу формування і розвитку Ялтинської рекреаційної агломерації. Але вплив рекреаційних ресурсів на спеціалізацію агломерації коректується соціально-економічними чинниками.